Knjiga Sirahova 14

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Blago čovjeku koji nije zgriješio riječima i koga ne muči grižnja zbog grijeha.	1 Щасливий муж, у якого на устах нема нечестя, і якого не мучив докір гріхів.
2 Blago čovjeku koga ne optužuje vlastita savjest i koji se nije odrekao nade.	2 Щасливий, кого не винуватить власне сумління, і той, хто своєї надії не втратив.
3 Tvrdici ne priliči bogatstvo, i čemu veliko blago pohlepniku?	3 Скнарому серцеві не личить багатство, ані зависливій людині — маєтки.
4 Tko uskraćuje sebi, sabire drugomu, i tuđinci će se naslađivati dobrima njegovim.	4 Хто збирає, собі відмовляючи, той збирає набуток для інших, і майном його сторонні будуть розкошувати.
5 Tko je tvrd prema sebi, komu će biti dobar? Takav ne uživa ni u vlastitom dobru.	5 Хто недобрий сам до себе — до кого ж добрим він буде? Такий і з власних дібр не зазнає радощів.
6 Nema okrutnijeg od onoga tko muči samog sebe: to mu je plaća za vlastitu zloću.	6 Немає гіршого, ніж той, хто заздрить собі самому: така бо заплата за злобу його.
7 Pa ako i čini dobro, čini nenamjerno i na koncu otkriva svoju zloću.	7 Коли й чинить він добро, то чинить несвідомо, і наостанку таки злобу свою виявить.
8 Zavidljivac je opak: on odvraća pogled i prezire tuđi život.	8 Лихий бо той, у кого очі зависні, хто обличчя відвертає, хто людей зневажає.
9 Premalen je oku lakomu vlastiti dio, pohlepa isušuje dušu.	9 Око скупого не сите тим, що має, — скнарість висушує геть його душу.
10 Tvrdičino oko hlepi za kruhom i glad je za njegovim stolom.	10 Лукаве око заздро дивиться на хліб — отож і на власному столі його не має.
11 Sine moj, imaš li štogod, priušti sebi i prinesi Gospodu dostojne žrtve.	11 Мій сину, якщо тільки маєш, добре дбай про себе, а й Господеві чини достойні приносини.
12 Ne zaboravi da smrt neće oklijevati i da ti nije objavljen ugovor podzemlja.	12 Пам’ятай про те, що смерть не забариться і що рішення аду тобі не відкрито.
13 Prije nego umreš, čini dobro prijatelju, i pruži, daj mu koliko možeš.	13 Ще перед кончиною чини добро другові й, скільки спромоги, простягай йому руку й давай.
14 Ne uskraćuj sebi sadašnje sreće i ne daj da ti izmakne dio dopuštena užitka.	14 Себе не позбавляй благосної днини, з доброго бажання не пропускай нічого.
15 Nećeš li ostaviti blago svoje drugomu i neće li zaslužba tvoja biti ždrijebom razdijeljena?	15 Невже ти для іншого праці своєї не лишиш, і того, в чім трудився, жеребом не розділиш?
16 Podari i primi i okusi užitak, jer se u podzemlju radost ne traži.	16 Давай і бери — й веселися душею: бо не в аду ж насолоди шукати!
17 Sve se živo troši kao i odjeća, i vječna je uredba: valja umrijeti.	17 Кожне тіло старіється, як і одежа, бо від віку присуджено: смертю помреш.
18 Kao lišće što raste na bujnu drvetu te jedno opada a drugo niče, tako i naraštaji od krvi i mesa: jedni umiru, a drugi se rađaju.	18 Як лист зелений на дереві рясному: один на землю падає, а другий виростає, — так бо й з родом тілесним та кровним: один умирає, другий народжується.
19 I svako prolazno djelo propada, a zajedno s njim i njegov tvorac.	19 Кожне діло, в якому гнилизна, — щезне, і той, хто його чинить, з ним ізникне.
20 Blago čovjeku koji razmišlja o mudrosti i umuje razborito,	20 Щасливий муж, який над мудрістю роздумує і здібності розуму свого обмірковує;
21 koji u srcu svojem proučava njezine putove i posvećuje se u njezine tajne.	21 який розмислює серцем над її дорогами і який над тайнами її розважає.
22 On je progoni kao lovac i vreba je kraj staze njezine;	22 Він слідкував за нею, мов той мисливець, і на її стежках учиняв засідки.
23 on viri kroz prozor njezin i prisluškuje na vratima njezinim;	23 Уважно він дивиться крізь її вікно і при її дверях він наслухує.
24 postavlja se blizu kuće njezine i udara klin svoj u njezin zid;	24 Отаборюється він біля її дому і в її стіни свій кілок забиває.
25 podiže svoj šator kraj nje i nastanjuje se u sretnu počivalištu;	25 Під її руками своє шатро напинає і мешкає він у житлі щастя.
26 on stavlja djecu svoju pod njezinu zaštitu i boravi pod granjem njezinim;	26 Такий під її опіку дітей своїх поставить і під її гіллям такий спочине.
27 on nalazi okrilje od žege pod sjenom njezinom i prebiva u divoti njezinoj.	27 Під її захистом сховається від спеки, а й житиме він у її славі.