Psalmi 77

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Zborovođi. Po Jedutunu. Asafov. Psalam.	1 Провідникові хору. За Ідутуном. Асафа. Псалом.
2 Glasom svojim Bogu vapijem, glas mi se Bogu diže i on me čuje.	2 Голос мій до Бога — і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.
3 U dan nevolje tražim Gospodina, noću mi se ruka neumorno pruža k njemu, ne može se utješit’ duša moja.	3 Скрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.
4 Spominjem se Boga i uzdišem; kad razmišljam, daha mi nestane.	4 Як я про те згадаю, Боже, — стогну; як розважаю, — млію духом.
5 Vjeđe moje držiš, potresen sam, ne mogu govoriti.	5 Очі мої тримаєш у безсонні, тривожуся, і відняло мені мову.
6 Mislim na drevne dane i sjećam se davnih godina;	6 Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.
7 razmišljam noću u srcu, mislim, i duh moj ispituje:	7 Роздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.
8 »Hoće li Gospodin odbaciti zauvijek i hoće li ikad još biti milostiv?	8 Чи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?
9 Je li njegova dobrota minula zauvijek, njegovo obećanje propalo za sva pokoljenja?	9 Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?
10 Zar Bog je zaboravio da se smiluje, ili je gnjevan zatvorio smilovanje svoje?«	10 Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?
11 I govorim: »Ovo je bol moja: promijenila se desnica Višnjega.«	11 Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.
12 Spominjem se djela Jahvinih, sjećam se tvojih pradavnih čudesa.	12 Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.
13 Promatram sva djela tvoja, razmatram ono što si učinio.	13 Боже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог?
14 Svet je tvoj put, o Bože: koji je bog tako velik kao Bog naš?	14 Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.
15 Ti si Bog koji čudesa stvaraš, na pucima si pokazao silu svoju.	15 Ти відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.
16 Mišicom si izbavio narod svoj, sinove Jakovljeve i Josipove.	16 Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здригнулися, навіть безодні затряслися.
17 Vode te ugledaše, Bože, ugledaše te vode i ustuknuše, bezdani se uzburkaše.	17 З хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.
18 Oblaci prosuše vode, oblaci zatutnjiše gromom i tvoje strijele poletješe.	18 Грім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.
19 Grmljavina tvoja u vihoru zaori, munje rasvijetliše krug zemaljski, zemlja se zatrese i zadrhta.	19 Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.
20 Kroz more put se otvori tebi i tvoja staza kroz vode goleme, a tragova tvojih nitko ne vidje.	20 Ти вів народ твій, як отару, рукою Мойсея та Арона.
21 Ti si svoj narod vodio kao stado rukama Mojsija i Arona.