Матей 24

¹ Ісус вийшов з храму, і коли він ішов, учні його приступили до нього, щоб показати йому храмові будівлі.

² Він же у відповідь сказав їм: «Чи бачите це все? Істинно кажу вам: Не лишиться тут камінь на камені, який не був би перевернений.»

³ І коли він сів на горі Оливній, його учні приступили до нього насамоті й запитували: «Скажи нам, коли це буде і який буде знак твого приходу й кінця світу?»

⁴ Ісус у відповідь мовив їм: «Глядіть, щоб ніхто не звів вас.

⁵ Багато бо прийде в моє ім’я, що будуть казати: Я — Христос, — і зведуть багатьох.

⁶ Ви почуєте про війни та воєнні поголоски; глядіть же, не тривожтесь, бо треба, щоб це все сталося, але це не кінець ще.

⁷ Народ бо на народ повстане й царство на царство. Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях,

⁸ та все це — початок страждання.

⁹ Тоді видадуть вас на муки й уб’ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імени мого ради.

¹⁰ Багато тоді спокусяться і видаватимуть один одного й будуть ненавидіти один одного.

¹¹ Чимало лжепророків устане і зведуть багато людей.

¹² Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне.

¹³ Але хто витримає до останку, той спасеться.

¹⁴ І ця Євангелія Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець.

¹⁵ Отож, коли побачите «мерзоту запустіння», провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці — хто читає, нехай розуміє! —

¹⁶ тоді ті, що в Юдеї, нехай втікають у гори;

¹⁷ а хто на покрівлі, хай не сходить узяти речі з своєї хати,

¹⁸ і хто в полі, хай не повертається назад узяти свою одіж!

¹⁹ Горе вагітним і годуючим за тих днів!

²⁰ Моліться, щоб ваша втеча не сталася зимою, ані в суботу.

²¹ Скорбота ж: тоді велика буде, якої не було від початку світу аж понині, та й не буде.

²² І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався; але заради вибраних будуть вкорочені дні тії.

²³ І коли хто скаже тоді вам: Глянь, ось Христос, чи онде, — не вірте,

²⁴ бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних.

²⁵ Ось я попередив вас.

²⁶ Коли вам, отже, скажуть: Ось він у пустині, — не виходьте; ось він, . у криївках, — не вірте!

²⁷ Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина.

²⁸ Де бо є мрець, там і орли зберуться.

²⁹ Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого відблиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили.

³⁰ Тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою.

³¹ Він пошле своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть вибраних його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба.

³² Від смоковниці навчіться притчі. Коли віття її стає м’яке й вона листя виганяє, ви знаєте, що близько літо.

³³ Отак і ви: коли це все побачите, знайте, що він уже близько під дверима.

³⁴ Істинно кажу вам: Цей рід не промине, поки не збудеться все це.

³⁵ Небо й земля перейдуть, але слова мої не перейдуть.

³⁶ А про той день і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, — лише один Отець.

³⁷ Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого.

³⁸ Бо як за днів перед потопом, їли й пили, женилися та віддавались аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег,

³⁹ і ніхто не знав нічого, аж поки не прийшов потоп і забрав усіх, — так буде й прихід Сина Чоловічого.

⁴⁰ Тоді з двох, що будуть у полі, одного візьмуть, другий залишиться.

⁴¹ Дві молотимуть на жорнах: одну візьмуть, друга залишиться.

⁴² Чувайте отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде.

⁴³ Знайте те, що коли б господар відав, у яку сторожу прийде злодій, пильнував би він і не дав би підкопати свого дому.

⁴⁴ Тому й ви будьте готові, бо Син Чоловічий прийде тієї години, що про неї ви й не думаєте.

⁴⁵ Котрий є вірним та мудрим слугою, що його пан настановив над челяддю своєю давати їм поживу своєчасно?

⁴⁶ Щасливий той слуга, як його пан, повернувшися, знайде його при роботі.

⁴⁷ Істинно кажу вам, що він поставить його над усім своїм маєтком.

⁴⁸ Коли ж той злий слуга скаже в своєму серці: Мій пан бариться, —

⁴⁹ та й почне бити своїх товаришів-слуг, їсти та пити з п’яницями, —

⁵⁰ то прийде пан того слуги за дня, якого він не сподівається, і за години, якої він не знає,

⁵¹ та й розітне його надвоє і долю його з лицемірами покладе. Там буде плач і скрегіт зубів.»