Матей 17

¹ По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору

³ І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли.

⁴ Озвавсь Петро й каже до Ісуса: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.»

⁵ Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: «Це — мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.»

⁶ Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми.

⁷ Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: «Устаньте, не страхайтеся!»

⁸ Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.

⁹ Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: «Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.»

¹⁰ Учні його тоді спитали його: «Чому то книжники кажуть, що спершу Ілля має прибути?»

¹¹ Він відповів їм: «Ілля прийде й усе приведе доладу.

¹² Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати.»

¹³ І збагнули тоді учні, що він їм говорив про Йоана Христителя.

¹⁴ Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг,

¹⁵ каже: «Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду.

¹⁶ Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.»

¹⁷ «Роде невірний та розбещений, — відповів Ісус, — доки мені з вами бути? Доки я вас терпітиму? Приведіть мені його сюди!»

¹⁸ Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті.

¹⁹ Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: «Чому ми не могли його вигнати?»

²⁰ Ісус сказав їм: «Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди — і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.

²¹ А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.»

²² Як вони зібралися в Галилеї, Ісус мовив до них: «Син Чоловічий має бути виданий у руки людям,

²³ і вони його уб’ють, але третього дня він воскресне». І вони тяжко зажурились.

²⁴ Коли вони прийшли в Капернаум, підійшли збирачі дидрахми до Петра та й питають: «Чи заплатить ваш учитель дидрахму?»

²⁵ «Так», — каже. І як увійшов до хати, випередив його Ісус, мовивши: «Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих?»

²⁶ А коли відповів: «З чужих», — Ісус сказав до нього: «Отож, сини вільні.

²⁷ Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там знайдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе.»