| 1 בֶּן־שֶׁבַע שָׁנִים יֹאָשׁ בְּמָלְכֹו וְאַרְבָּעִים שָׁנָה מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם וְשֵׁם אִמֹּו צִבְיָה מִבְּאֵר שָׁבַע | 1 Було Йоасові 7 років, як став він царем, і царював 40 років в Єрусалимі. Мати його звалася Цівея, з Версавії. |
| 2 וַיַּעַשׂ יֹואָשׁ הַיָּשָׁר בְּעֵינֵי יְהוָה כָּל־יְמֵי יְהֹויָדָע הַכֹּהֵן | 2 Йоас робив добро в очах Господніх по всі дні священика Йояди. |
| 3 וַיִּשָּׂא־לֹו יְהֹויָדָע נָשִׁים שְׁתָּיִם וַיֹּולֶד בָּנִים וּבָנֹות | 3 Йояда взяв йому дві жінки, й він породив синів та дочок. |
| 4 וַיְהִי אַחֲרֵיכֵן הָיָה עִם־לֵב יֹואָשׁ לְחַדֵּשׁ אֶת־בֵּית יְהוָה | 4 Після цього Йоасові спало на думку відновити дім Господній; |
| 5 וַיִּקְבֹּץ אֶת־הַכֹּהֲנִים וְהַלְוִיִּם וַיֹּאמֶר לָהֶם צְאוּ לְעָרֵי יְהוּדָה וְקִבְצוּ מִכָּל־יִשְׂרָאֵל כֶּסֶף לְחַזֵּק ׀ אֶת־בֵּית אֱלֹהֵיכֶם מִדֵּי שָׁנָה בְּשָׁנָה וְאַתֶּם תְּמַהֲרוּ לַדָּבָר וְלֹא מִהֲרוּ הַלְוִיִּם | 5 він зібрав священиків та левітів і сказав їм: «Ідіть по юдейських містах і збирайте з усього Ізраїля скільки потрібно, рік-у-рік, грошей на направу дому вашого Бога. Захо-діться швидко коло цієї справи.» Але левіти не квапились. |
| 6 וַיִּקְרָא הַמֶּלֶךְ לִיהֹויָדָע הָרֹאשׁ וַיֹּאמֶר לֹו מַדּוּעַ לֹא־דָרַשְׁתָּ עַל־הַלְוִיִּם לְהָבִיא מִיהוּדָה וּמִירוּשָׁלִַם אֶת־מַשְׂאַת מֹשֶׁה עֶבֶד־יְהוָה וְהַקָּהָל לְיִשְׂרָאֵל לְאֹהֶל הָעֵדוּת | 6 Тоді цар покликав Йояду, їхнього голову, й сказав йому: «Чому ти не вимагаєш від левітів, щоб вони приносили з Юдеї та з Єрусалиму податок накладений Мойсеєм, Господнім слугою, на ізраїльську громаду для намету зборів? |
| 7 כִּי עֲתַלְיָהוּ הַמִּרְשַׁעַת בָּנֶיהָ פָרְצוּ אֶת־בֵּית הָאֱלֹהִים וְגַם כָּל־קָדְשֵׁי בֵית־יְהוָה עָשׂוּ לַבְּעָלִים | 7 Таж нечистива Ата-лія та її сини довели дім Божий до занепаду, й усе святе в домі Господньому вжили для Ваалів!» |
| 8 וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ וַיַּעֲשׂוּ אֲרֹון אֶחָד וַיִּתְּנֻהוּ בְּשַׁעַר בֵּית־יְהוָה חוּצָה | 8 Цар звелів, і зробили одну скриньку й примістили її при дверях дому Господнього знадвору, |
| 9 וַיִּתְּנוּ־קֹול בִּיהוּדָה וּבִירוּשָׁלִַם לְהָבִיא לַיהוָה מַשְׂאַת מֹשֶׁה עֶבֶד־הָאֱלֹהִים עַל־יִשְׂרָאֵל בַּמִּדְבָּר | 9 й оповістили по Юдеї та Єрусалимі, щоб зносили Господеві податок, який наклав був Мойсей, слуга Божий, на Ізраїля в пустині. |
| 10 וַיִּשְׂמְחוּ כָל־הַשָּׂרִים וְכָל־הָעָם וַיָּבִיאוּ וַיַּשְׁלִיכוּ לָאָרֹון עַד־לְכַלֵּה | 10 Всі старшини й увесь народ були раді й зносили та кидали в скриньку, аж доки вона не стала повна. |
| 11 וַיְהִי בְּעֵת יָבִיא אֶת־הָאָרֹון אֶל־פְּקֻדַּת הַמֶּלֶךְ בְּיַד הַלְוִיִּם וְכִרְאֹותָם כִּי־רַב הַכֶּסֶף וּבָא סֹופֵר הַמֶּלֶךְ וּפְקִיד כֹּהֵן הָרֹאשׁ וִיעָרוּ אֶת־הָאָרֹון וְיִשָּׂאֻהוּ וִישִׁיבֻהוּ אֶל־מְקֹמֹו כֹּה עָשׂוּ לְיֹום ׀ בְּיֹום וַיַּאַסְפוּ־כֶסֶף לָרֹב | 11 Левіти приносили, з доручення царя, скриньку до перевірки. Коли вони бачили, що там багато срібла, тоді приходив царський писар та довірений первосвященика, випорожняли скриньку й відносили її назад та й ставили знов на своє місце. Так робили вони день-у-день і зібрали силу грошей. |
| 12 וַיִּתְּנֵהוּ הַמֶּלֶךְ וִיהֹויָדָע אֶל־עֹושֵׂה מְלֶאכֶת עֲבֹודַת בֵּית־יְהוָה וַיִּהְיוּ שֹׂכְרִים חֹצְבִים וְחָרָשִׁים לְחַדֵּשׁ בֵּית יְהוָה וְגַם לְחָרָשֵׁי בַרְזֶל וּנְחֹשֶׁת לְחַזֵּק אֶת־בֵּית יְהוָה | 12 Цар та Йояда давали їх тим, що виконували роботи при Господньому домі, а вони наймали каменотесів та теслів до понови Господнього дому й ковалів та мідників до направи Господнього дому. |
| 13 וַיַּעֲשׂוּ עֹשֵׂי הַמְּלָאכָה וַתַּעַל אֲרוּכָה לַמְּלָאכָה בְּיָדָם וַיַּעֲמִידוּ אֶת־בֵּית הָאֱלֹהִים עַל־מַתְכֻּנְתֹּו וַיְאַמְּצֻהוּ | 13 Ті, що виконували роботи, взялись до праці, і робота направи йшла добре в їх руках; вони привели Божий дім в належний стан і скріпили його. |
| 14 וּכְכַלֹּותָם הֵבִיאוּ לִפְנֵי הַמֶּלֶךְ וִיהֹויָדָע אֶת־שְׁאָר הַכֶּסֶף וַיַּעֲשֵׂהוּ כֵלִים לְבֵית־יְהוָה כְּלֵי שָׁרֵת וְהַעֲלֹות וְכַפֹּות וּכְלֵי זָהָב וָכָסֶף וַיִּהְיוּ מַעֲלִים עֹלֹות בְּבֵית־יְהוָה תָּמִיד כֹּל יְמֵי יְהֹויָדָע׃ פ | 14 А коли закінчили, то принесли цареві та Йояді решту грошей; з них зроблено посуд для Господнього дому: посуд до служби й до всепалення, чаші та золоте і срібне начиння. І приносили всепалення в Господньому домі без перестання, поки жив Йояда. |
| 15 וַיִּזְקַן יְהֹויָדָע וַיִּשְׂבַּע יָמִים וַיָּמֹת בֶּן־מֵאָה וּשְׁלֹשִׁים שָׁנָה בְּמֹותֹו | 15 Йояда постарівся і, нажившись досить на світі, помер; 130 років було йому, як він помер. |
| 16 וַיִּקְבְּרֻהוּ בְעִיר־דָּוִיד עִם־הַמְּלָכִים כִּי־עָשָׂה טֹובָה בְּיִשְׂרָאֵל וְעִם הָאֱלֹהִים וּבֵיתֹו׃ ס | 16 Його поховали в Давидгороді разом з царями, бо він робив добро в Ізраїлі, для Бога й для його дому. |
| 17 וְאַחֲרֵי מֹות יְהֹויָדָע בָּאוּ שָׂרֵי יְהוּדָה וַיִּשְׁתַּחֲווּ לַמֶּלֶךְ אָז שָׁמַע הַמֶּלֶךְ אֲלֵיהֶם | 17 Після смерти Йояди прийшли юдейські князі з поклоном до царя, і цар їх вислухав. |
| 18 וַיַּעַזְבוּ אֶת־בֵּית יְהוָה אֱלֹהֵי אֲבֹותֵיהֶם וַיַּעַבְדוּ אֶת־הָאֲשֵׁרִים וְאֶת־הָעֲצַבִּים וַיְהִי־קֶצֶף עַל־יְהוּדָה וִירוּשָׁלִַם בְּאַשְׁמָתָם זֹאת | 18 Вони покинули дім Господа, Бога батьків своїх, і почали служити ашерам та бовванам, і був гнів Господній на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. |
| 19 וַיִּשְׁלַח בָּהֶם נְבִאִים לַהֲשִׁיבָם אֶל־יְהוָה וַיָּעִידוּ בָם וְלֹא הֶאֱזִינוּ׃ ס | 19 Щоб навернути їх до себе, Господь посилав до них пророків, і ці свідчили проти них, але вони не слухали. |
| 20 וְרוּחַ אֱלֹהִים לָבְשָׁה אֶת־זְכַרְיָה בֶּן־יְהֹויָדָע הַכֹּהֵן וַיַּעֲמֹד מֵעַל לָעָם וַיֹּאמֶר לָהֶם כֹּה ׀ אָמַר הָאֱלֹהִים לָמָה אַתֶּם עֹבְרִים אֶת־מִצְוֹת יְהוָה וְלֹא תַצְלִיחוּ כִּי־עֲזַבְתֶּם אֶת־יְהוָה וַיַּעֲזֹב אֶתְכֶם | 20 Тоді дух Божий зійшов на Захарію, сина священика Йояди, і став він перед народом і сказав йому: «Так говорить Бог: Чому ви порушуєте накази Господні? Не вийде вам це на добро! Що ви покинули Господа, то й він вас покинув.» |
| 21 וַיִּקְשְׁרוּ עָלָיו וַיִּרְגְּמֻהוּ אֶבֶן בְּמִצְוַת הַמֶּלֶךְ בַּחֲצַר בֵּית יְהוָה | 21 Та вони змовились проти нього і, на наказ царя, вбили його камінням У дворі Господнього дому. |
| 22 וְלֹא־זָכַר יֹואָשׁ הַמֶּלֶךְ הַחֶסֶד אֲשֶׁר עָשָׂה יְהֹויָדָע אָבִיו עִמֹּו וַיַּהֲרֹג אֶת־בְּנֹו וּכְמֹותֹו אָמַר יֵרֶא יְהוָה וְיִדְרֹשׁ׃ פ | 22 Отак цар Йоас не згадав про доброту, що мав до нього Йояда, батько Захарії, і вбив його сина. А як цей умирав, то сказав: «Нехай Господь бачить і відплатить!» |
| 23 וַיְהִי ׀ לִתְקוּפַת הַשָּׁנָה עָלָה עָלָיו חֵיל אֲרָם וַיָּבֹאוּ אֶל־יְהוּדָה וִירוּשָׁלִַם וַיַּשְׁחִיתוּ אֶת־כָּל־שָׂרֵי הָעָם מֵעָם וְכָל־שְׁלָלָם שִׁלְּחוּ לְמֶלֶךְ דַּרְמָשֶׂק | 23 Як же минув рік, виступило проти нього арамійське військо. Воно прийшло в Юдею й у Єрусалим та й повбивало з-поміж народу всіх старшин у народі, а всю здобич, забрану в них, послали цареві в Дамаск. |
| 24 כִּי בְמִצְעַר אֲנָשִׁים בָּאוּ ׀ חֵיל אֲרָם וַיהוָה נָתַן בְּיָדָם חַיִל לָרֹב מְאֹד כִּי עָזְבוּ אֶת־יְהוָה אֱלֹהֵי אֲבֹותֵיהֶם וְאֶת־יֹואָשׁ עָשׂוּ שְׁפָטִים | 24 Хоч арамійське військо прийшло було в невеликому числі людей, та Господь видав їм у руки дуже велике військо за те, що юдеї покинули Господа, Бога батьків своїх. Та й над Йоасом вони вчинили суд. |
| 25 וּבְלֶכְתָּם מִמֶּנּוּ כִּי־עָזְבוּ אֹתֹו [בְּמַחֲלִיִּים כ] (בְּמַחֲלוּיִם ק) רַבִּים הִתְקַשְּׁרוּ עָלָיו עֲבָדָיו בִּדְמֵי בְּנֵי יְהֹויָדָע הַכֹּהֵן וַיַּהַרְגֻהוּ עַל־מִטָּתֹו וַיָּמֹת וַיִּקְבְּרֻהוּ בְּעִיר דָּוִיד וְלֹא קְבָרֻהוּ בְּקִבְרֹות הַמְּלָכִים׃ ס | 25 А як вони вийшли від нього, заставши його в тяжкій хворобі, слуги його вчинили змову проти нього за кров сина священика Йояди й убили його в його ліжку, тож він умер. І поховали його в Давидгороді, та не поховали його в царському гробовищі. |
| 26 וְאֵלֶּה הַמִּתְקַשְּׁרִים עָלָיו זָבָד בֶּן־שִׁמְעָת הָעַמֹּונִית וִיהֹוזָבָד בֶּן־שִׁמְרִית הַמֹּואָבִית | 26 Ті ж, що вчинили змову проти нього, були: Завад, син Шімеати, аммонійки, та Єгозавад, син Шімріти, моавитянки. |
| 27 וּבָנָיו [וְרֹב כ] (יִרֶב ק) הַמַּשָּׂא עָלָיו וִיסֹוד בֵּית הָאֱלֹהִים הִנָּם כְּתוּבִים עַל־מִדְרַשׁ סֵפֶר הַמְּלָכִים וַיִּמְלֹךְ אֲמַצְיָהוּ בְנֹו תַּחְתָּיו׃ פ | 27 Про його синів і про силу податків, що він одержав, та про направу Божого дому написано в Мідраші книги царів. Амасія, його син, став царем на місце його. |
