| 1 Voici les peuples que le Seigneur laissa vivre, pour servir d'exercice et d'instruction aux Israélites, et à tous ceux qui ne connaissaient point les guerres des Chananéens ; | 1 Ось ті народи, що Господь зоставив, щоб випробувати ними Ізраїля, тобто всіх тих, що не знали ніяких воєн за Ханаан, |
| 2 afin que (dans la suite) leurs enfants apprissent après eux à combattre contre leurs ennemis, et qu'ils s'accoutumassent à la guerre : | 2 та щоб навчались воювати покоління синів Ізраїля, які перше війни не знали: |
| 3 les cinq princes (satrapes, note) des Philistins, tous les Chananéens, les Sidoniens et les Hévéens, qui habitaient sur le mont Liban, depuis la montagne de Baal-Hermon jusqu'à l'entrée d'Emath. | 3 п’ять князів філістимлянських, усі ханааняни, сидонії і хіввії, що жили на Ливан-горі, від Ваал-Хермон-гори до входу в Хамат. |
| 4 Le Seigneur laissa ces peuples pour éprouver ainsi Israël, et pour voir s'il obéirait ou s'il n'obéirait pas aux commandements du Seigneur, qu'il avait donnés à leurs pères par (l'entremise de) Moïse. | 4 Зостались вони на те, щоб випробовувати ними Ізраїля, щоб довідатись, чи слухатимуться заповідей Господніх, які заповідав був батькам їхнім через Мойсея. |
| 5 Les enfants d'Israël habitèrent donc au milieu des Chananéens, des Héthéens, des Amorrhéens, des Phérézéens, des Hévéens et des Jébuséens. | 5 Тому й жили сини Ізраїля серед ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та євусіїв. |
| 6 Ils épousèrent leurs filles, et donnèrent leurs filles en mariage à leurs fils, et ils adorèrent leurs dieux. | 6 Брали за себе їхніх дочок і віддавали своїх дочок за їхніх синів, і їхнім богам служили. |
| 7 Et ils firent le mal aux yeux du Seigneur ; et ils oublièrent leur Dieu, adorant les Baalim (Baals) et les Astaroth. | 7 Сини Ізраїля вчинили, що Господеві було не довподоби, й забули Господа, Бога свого, й служили Ваалові та Астарті. |
| 8 Le Seigneur, étant donc irrité contre Israël, les livra entre les mains de Chusan Rasathaïm, roi de Mésopotamie, auquel ils furent assujettis pendant huit ans. | 8 От і запалав гнів Господній на Ізраїля, й він віддав їх у руки Кушан-Рішатаїмові, цареві Арам-Нагараїму, і сини Ізраїля служили Кушан-Рішатаїмові вісім років. |
| 9 Et ils crièrent au Seigneur, et il leur suscita un sauveur qui les délivra : Othoniel, fils de Cénez, frère puîné de Caleb. | 9 Коли ж сини Ізраїля закликали до Господа, Господь дав їм спасителя, Отнієла, сина Кеназа, сина меншого брата Калевового, і він врятував їх. |
| 10 L'esprit du Seigneur fut en lui, et il jugea Israël. Et il se mit en campagne, et le Seigneur livra entre ses mains Chusan Rasathaïm, roi de Syrie, qu'il défit. | 10 Зійшов на нього дух Господній, і він правив Ізраїлем; він вийшов у похід, і віддав Господь йому в руки Кушан-Рішатаїма, царя арамського, і він запанував над Кушан-Рішатаїмом. |
| 11 (Et) Le pays demeura en paix durant quarante ans, et Othoniel, fils de Cénez, mourut. | 11 І край зазнав сорок років спокою. І вмер Отнієл, син Кеназа. |
| 12 Alors les enfants d'Israël recommencèrent à faire le mal aux yeux du Seigneur, qui fortifia contre eux Eglon, roi de Moab, parce qu'ils avaient péché devant lui. | 12 Після того ж сини Ізраїля знову вчинили те, що було не довподоби Господеві. Тоді Господь дав перевагу Еглонові, цареві моавському, над Ізраїлем, бо вони витворяли зло перед Господом. |
| 13 Il joignit les enfants d'Ammon et d'Amalec à Eglon, qui, s'étant avancé avec eux, défit Israël et se rendit maître de la ville des Palmes. | 13 Зібрав Еглон до себе аммоніїв та амалекитян, вирушив у похід і побив Ізраїля, та й зайняв Пальмове місто. |
| 14 Les enfants d'Israël furent assujettis à Eglon, roi de Moab, pendant dix-huit ans. | 14 І служили ізраїльтяни Еглонові, моавському цареві, вісімдесять років. |
| 15 Après cela ils crièrent au Seigneur, et il leur suscita un sauveur nommé Aod, fils de Géra, fils de Jémini, qui se servait de la main gauche comme de la droite. Les enfants d'Israël envoyèrent par lui des présents à Eglon, roi de Moab. | 15 Закликали тоді. сини Ізраїля до Господа, й Господь дав їм спасителя, Егуда, сина Гери, веніяминянина, лівака. Через нього то послали сини Ізраїля данину Еглонові, моавському цареві. |
| 16 Aod se fit faire une dague (glaive) à deux tranchants, qui avait une garde de la longueur de la paume de la main, et il s'en ceignit sous sa tunique (son sayon) au côté (sur la cuisse) droit(e). | 16 Зробив собі Егуд меча з двома лезами, лікоть завдовжки, і підперезав його собі під одежею, на правому боці. |
| 17 Et il offrit les présents à Eglon, roi de Moab. Or Eglon était extrêmement gros. | 17 От і приніс він Еглонові, моавському цареві, данину. Еглон був же вельми гладкий. |
| 18 Et Aod, lui ayant offert les présents, s'en retourna vers ses compagnons qui étaient venus avec lui. | 18 Віддавши данину, він відослав людей, що її принесли, |
| 19 Puis étant revenu de Galgala, où étaient les idoles, il dit au roi : J'ai un mot à vous dire en secret, ô prince. Le roi fit signe qu'on se tût ; et tous ceux qui étaient auprès de lui étant sortis, | 19 а сам повернувсь назад від каменоломів, що біля Гілгалу, та й каже: «Є в мене до тебе, царю, таємне слово.» Той повелів: «Цитьте!» І вийшли всі від нього, що стояли коло нього. |
| 20 Aod s'approcha de lui. Il était alors seul assis dans sa chambre d'été. Et il lui dit : J'ai à vous dire une parole de la part de Dieu. Aussitôt le roi se leva de son trône. | 20 І як наблизився Егуд до нього, він сидів у прохолодній горниці, що була для нього одного. Егуд і каже: «Маю Боже слово до тебе.» Той підвівсь із свого крісла. |
| 21 Et Aod étendit sa main gauche, tira la dague (le glaive) qu'il avait à son côté (de sa cuisse) droit(e), et la (le) lui enfonça si avant dans le ventre, | 21 Тоді Егуд, простягнувши ліву руку, вхопив меча по правім боці в себе, та й всадив йому в живіт |
| 22 que la poignée y entra tout entière avec le fer, et se trouva serrée par la grande épaisseur de graisse. Aod ne retira donc point sa dague ; mais, après avoir donné le coup, il la laissa dans le corps, et aussitôt les excréments qui étaient dans le ventre s'écoulèrent par les conduits naturels. | 22 так, що за лезом ввійшло й держало, і жир зімкнувся вколо леза, тож він не витяг меча з його живота. |
| 23 Puis Aod, ayant fermé avec grand soin les portes de la chambre, | 23 Вийшов тоді Егуд у сіни, зачинив двері горниці й засунув засувом за собою. |
| 24 sortit par la porte de derrière. Cependant les serviteurs du roi, étant venus, trouvèrent la porte fermée, et ils dirent : Peut-être se soulage-t-il dans sa chambre d'été. | 24 Як же він вийшов, прийшли царські слуги й дивляться — аж ось двері горниці засунено, та й кажуть: «Певне він залагоджує свою потребу в кутку прохолодної кімнати.» |
| 25 Et après avoir longtemps attendu jusqu'à en devenir tout honteux (troublés), voyant que personne n'ouvrait, ils prirent la clef, ouvrirent la chambre, et trouvèrent leur seigneur étendu mort sur la place. | 25 Ждали вони, ждали, аж ніяково їм стало. А він усе не відчиняв дверей горниці. Тоді взяли ключа, відомкнули, — аж пан їхній лежить мертвий. |
| 26 Pendant ce grand trouble où ils étaient, Aod s'échappa, et ayant passé le lieu des idoles, d'où il était revenu, il vint à Séirath. | 26 Поки ж вони збентежені метушились, Егуд утік, і пройшовши повз каменоломи, врятувався в Сеїрі. |
| 27 Aussitôt il sonna de la trompette sur la montagne d'Ephraïm, et les enfants d'Israël descendirent avec Aod, qui marchait à leur tête. | 27 Прибувши ж сюди, засурмив на Ефраїм-горах, і спустились сини Ізраїля з ним із гір, а він поперед них. |
| 28 Il leur dit : Suivez-moi, car le Seigneur a livré entre nos mains les Moabites nos ennemis. Les Israélites suivirent Aod, se saisirent des gués du Jourdain par où l'on passe au pays de Moab, et ne laissèrent passer personne. | 28 І промовив він до них: «Ходіть за мною, бо Господь дав ваших ворогів моавитян вам у руки!» І пішли вони за ним та й зайняли у Моава йорданські броди й не пускали нікого перейти. |
| 29 Ils tuèrent environ dix mille Moabites, qui étaient tous des hommes forts et vaillants. Nul d'entre eux ne put échapper. | 29 Побили вони коло десять тисяч моавитян, що були всі сильні, всі здорові люди; ніхто з них не втік. |
| 30 (Ainsi) Moab fut humilié en ce jour-là sous la main d'Israël, et le pays demeura en paix pendant quatre-vingts ans. | 30 Мусіли тоді моавитяни скоритись під руку Ізраїля, і був мир у краю вісімдесят років. |
| 31 Après Aod il y eut Samgar, fils d'Anath. Il tua six cents Philistins avec un soc de charrue, et il fut aussi le défenseur d'Israël. | 31 Після нього настав був Шамгар, син Аната: цей побив рожном шістсот філістимлян. Він також спас Ізраїля. |
