| 1 La quatorzième année du règne d'Ezéchias, Sennachérib, roi des Assyriens, vint assiéger toutes les villes fortes de Juda, et il les prit. | 1 Чотирнадцятого року царювання Єзекії асирійський цар Санхериб вирушив на всі укріплені міста Юдеї й здобув їх. |
| 2 Et le roi des Assyriens envoya Rabsacès de Lachis à Jérusalem vers le roi Ezéchias, avec une forte escorte (armée considérable), et il s'arrêta près de l'aqueduc de la piscine supérieure, sur le chemin du Champ du foulon. | 2 З Лахішу цар асирійський послав у Єрусалим до царя Єзекії равшака з потужним військом, що отаборився коло водогону з верхнього ставу, на шляху, що йде через поле шаповала. |
| 3 Eliacim, fils d'Helcias, qui était grand maître (intendant) de la maison (du roi), Sobna, secrétaire (le scribe), et Joahé, fils d'Asaph, chancelier (qui tenait les registres), sortirent auprès de lui. | 3 Вийшли до нього Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар. |
| 4 Et Rabsacès leur dit : Dites à Ezéchias : Voici ce que dit le grand roi, le roi des Assyriens : Quelle est cette confiance dont tu te flattes (vous êtes animés) ? | 4 І каже до них равшак: «Скажіть Єзекії: — Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за певність, на яку ти так покладаєшся? |
| 5 Par quel dessein (conseil) et avec quelle force prétends-tu (prétendez-vous) te (vous) révolter ? sur qui t'appuies-tu (vous appuyez-vous), pour refuser de m'obéir (que vous vous soyez retirés de moi) ? | 5 Гадаєш, що самі порожні слова важать на війні стільки, як розумна рада й сила? На кого, отже, покладаєшся, що збунтувався єси проти мене? |
| 6 Tu t'appuies (Vous vous appuyez) sur l'Egypte, ce roseau brisé, (bâton) qui entrera dans la main de celui qui s'appuiera dessus, et qui la transpercera : c'est ce que sera (le) Pharaon, roi d'Egypte, pour tous ceux qui espèrent en lui. | 6 Ось ти покладаєшся на опору, на оту зламану тростину, на Єгипет, що тому, хто обіпреться на нього, пройде крізь руку та її проколе. Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, що покладаються на нього. |
| 7 Que si tu (vous) me réponds (répondez) : Nous avons confiance dans le Seigneur notre Dieu, n'est-ce pas lui dont Ezéchias a détruit les hauts lieux et les autels, en disant à Juda et à Jérusalem : Vous adorerez devant cet autel ? | 7 Коли ж ти мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, Бога нашого, — то чи ж це не той самий, що йому Єзекія позносив узвишшя й жертовники, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед оцим жертовником, мовляв, маєте поклонятися! |
| 8 Rends-toi (Rendez-vous) donc maintenant à mon maître, le roi des Assyriens, et je te (vous) donnerai deux mille chevaux, et tu (vous) ne pourras (pourrez) trouver assez d'hommes pour les monter. | 8 Бийся, отже, об заклад, як ласка, з моїм паном, царем асирійським: я дам тобі 2000 коней! Тільки ж чи здобудешся на стількох їздців до них? |
| 9 Et comment soutiendras-tu (soutiendrez-vous) l'aspect d'un seul gouverneur pris parmi les moindres serviteurs (officiers) de mon maître ? Que si tu as (vous avez) confiance dans l'Egypte, dans ses chars et dans ses cavaliers, | 9 Як, отже, ти примусиш відступити хоча б одного з найменших рабів мого володаря? Але ти покладаєшся на Єгипет заради його колісниць та його комонних. |
| 10 est-ce que je suis monté sans le Seigneur dans cette terre pour la perdre (entièrement) ? C'est le Seigneur qui m'a dit : Monte contre cette terre, et détruis-là (entièrement). | 10 Хіба ж оце я тепер без Господньої волі вирушив проти цієї землі, щоб її спустошити? Господь сказав мені: Рушай проти цієї землі та зруйнуй її!» |
| 11 Alors Eliacim, Sobna et Joahé dirent à Rabsacès : Parle(z) à tes (vos) serviteurs en langue syriaque, car nous la comprenons ; mais ne nous parle(z) pas en hébreu (langue juive) aux oreilles du peuple qui est sur la muraille. | 11 Тоді Еліяким, Шевна та Йоах сказали равшакові: «Говори, будь ласка, з твоїми слугами по-арамійському, бо ми розуміємо! Не говори з нами по-юдейському в слух людей, що на мурі!» |
| 12 Et Rabsacès leur dit : Est-ce à ton maître et à toi que mon maître m'a envoyé dire ces paroles ? et n'est-ce pas plutôt à ces hommes assis sur la muraille, pour manger leurs excréments et pour boire leur urine avec vous ? | 12 Равшак же відказав: «Хіба мій володар послав мене до твого владики та до тебе, щоб ці слова сказати? Невже ж він не послав мене до людей, що сидять на мурі, щоб укупі з вами їли власний послід і власну сечу з вами пили?» |
| 13 Rabsacès se tenant donc debout, et criant de toute sa force, dit en langue judaïque (hébreu) : Ecoutez les paroles du grand roi, du roi des Assyriens. | 13 Тут виступив равшак і закричав на все горло по-юдейському: «Слухайте слова великого царя, царя асирійського! |
| 14 Voici ce que dit le roi : Qu'Ezéchias ne vous séduise pas, car il ne pourra pas vous délivrer (de ma main). | 14 Так говорить цар: — Нехай Єзекія вас не зводить, бо він вас не зможе врятувати! |
| 15 Et qu'Ezéchias ne vous fasse pas mettre votre confiance dans le Seigneur, en disant : Le Seigneur nous délivrera certainement ; cette ville ne sera pas livrée entre les mains du roi des Assyriens. | 15 І нехай Єзекія вас не підбиває надією на Господа, кажучи: Господь напевно нас вирятує: не буде це місто видане на поталу цареві асирійському! |
| 16 N'écoutez pas Ezéchias ; car voici ce que dit le roi des Assyriens : Faites alliance avec moi, et venez vous rendre à moi, et chacun mangera du fruit de sa vigne et du fruit de son figuier, et boira l'eau de la citerne, | 16 Не слухайте Єзекії! Так бо говорить цар асирійський: — Учиніть зо мною мир і вийдіть до мене! Кожен з вас їстиме зо свого винограду й зо своєї смоківниці та питиме воду з своєї копанки, |
| 17 jusqu'à ce que je vienne, et que je vous emmène dans une terre semblable à la vôtre, une terre de blé et de vin, une terre abondante en pains et en vignes. | 17 аж поки я прийду і візьму вас у землю таку, як ваша, в землю пшениці та вина, землю хліба й виноградників. |
| 18 Qu'Ezéchias ne vous trouble pas, en disant : Le Seigneur nous délivrera. Est-ce que les dieux des nations ont délivré chacun sa terre de la puissance (main) du roi des Assyriens ? | 18 Нехай же вас не баламутить Єзекія, кажучи: Господь вирятує нас! Хіба ж боги народів урятували кожен свою землю з руки царя асирійського? |
| 19 Où est le dieu d'Emath et d'Arphad ? où est le dieu de Sepharvaïm ? Ont-ils délivré Samarie de ma main (puissante) ? | 19 Де боги Хамату та Арфаду? Де боги Сефарваїму? Хіба вони вирятували Самарію з моєї руки? |
| 20 Quel est, entre tous les dieux de ces pays, celui qui ait pu délivrer son pays de ma main, pour que le Seigneur puisse sauver Jérusalem de ma main ? | 20 Котрий з-поміж усіх богів цих земель вирятував свою землю з моєї руки, — то щоб Господь ото мав спасти Єрусалим з моєї руки?» |
| 21 Ils se turent, et ils ne lui répondirent pas un mot. Car le roi leur avait donné cet ordre : Ne lui répondez pas. | 21 Мовчали ті й не відповідали йому ані слова, бо такий був наказ царський: «Не відповідайте йому!» |
| 22 Eliacim, fils d'Helcias, grand maître (intendant) de la maison (du roi), Sobna secrétaire (le scribe), et Joahé, fils d'Asaph, chancelier (qui tenait les registres), vinrent auprès d'Ezéchias, ayant les vêtements déchirés, et ils lui rapportèrent les paroles de Rabsacès. | 22 І прийшли Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар, у роздертих одежах до Єзекії та й оповіли йому слова равшака. |
