| 1 Il Se mit de nouveau à enseigner auprès de la mer; et une foule nombreuse se rassembla autour de Lui, de sorte qu'Il monta dans une barque et S'assit, sur la mer; et toute la foule était à terre, au bord de la mer. | 1 Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі. |
| 2 Et Il leur enseignait beaucoup de choses en paraboles, et Il leur disait dans Son enseignement: | 2 І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням; |
| 3 Ecoutez! Voici que le semeur sortit pour semer. | 3 Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти. |
| 4 Et tandis qu'il semait, une partie de la semence tomba le long du chemin; et les oiseaux du ciel vinrent et la mangèrent. | 4 Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його. |
| 5 Une autre partie tomba dans des endroits pierreux, où elle n'avait pas beaucoup de terre, et elle leva aussitôt, parce que la terre n'avait pas de profondeur; | 5 Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. |
| 6 et lorsque le soleil se fut levé, elle fut brûlée, et comme n'avait pas de racines, elle sécha. | 6 Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло. |
| 7 Une autre partie tomba dans les épines, et les épines montèrent et l'étouffèrent, et elle ne donna pas de fruit. | 7 А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду. |
| 8 Une autre partie tomba dans une bonne terre, et elle donna du fruit qui montait et croissait, de sorte qu'un grain rapporta trente, un autre soixante, et un autre cent. | 8 Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше. |
| 9 Et Il disait: Que celui qui a des oreilles pour entendre, entende. | 9 І додав: Хто має вуха слухати, хай слухає! |
| 10 Lorsqu'Il Se trouva seul, les douze qui étaient avec Lui L'interrogèrent sur cette parabole. | 10 А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі. |
| 11 Et Il leur disait: A vous il a été donné de connaître le mystère du royaume de Dieu; mais pour ceux qui sont dehors, tout se passe en paraboles, | 11 І він сказав їм: Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами, |
| 12 afin que, regardant, ils voient et ne voient pas, et qu'écoutant, ils écoutent et ne comprennent pas, de peur qu'ils ne se convertissent, et que leurs péchés ne leur soient pardonnés. | 12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось. |
| 13 Il leur dit: Vous ne comprenez pas cette parabole? Comment donc comprendrez-vous toutes les paraboles? | 13 І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі? |
| 14 Celui qui sème, sème la parole. | 14 Сіяч сіє слово. |
| 15 Il en est qui sont le long du chemin où la parole est semée, et lorsqu'ils l'ont entendue, Satan vient aussitôt, et enlève la parole qui avait été semée dans leurs coeurs. | 15 Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово. |
| 16 Il en est d'autres, pareillement, qui reçoivent la semence en des endroits pierreux; quand ils entendent la parole, ils la reçoivent aussitôt avec joie; | 16 Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають, |
| 17 mais, n'ayant pas de racine en eux-mêmes, ils ne durent qu'un temps; et lorsqu'il survient une tribulation et une persécution à cause de la parole, ils sont aussitôt scandalisés. | 17 але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються. |
| 18 Il en est d'autres qui reçoivent la semence parmi les épines: ce sont ceux qui écoutent la parole, | 18 Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово, |
| 19 mais les sollicitudes du siècle, l'illusion des richesses et les autres convoitises, entrant en eux, étouffent la parole, et elle devient infructueuse. | 19 але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним. |
| 20 Enfin, ceux qui ont reçu la semence dans une bonne terre sont ceux qui écoutent la parole, la reçoivent et portent du fruit, l'un trente pour un, l'autre soixante, et l'autre cent. | 20 А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше. |
| 21 Il leur disait aussi: Est-ce qu'on apporte la lampe pour la mettre sous le boisseau, ou sous le lit? N'est-ce pas pour la mettre sur le candélabre? | 21 І говорив їм: Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику? |
| 22 Car il n'y a rien de caché qui ne doive être découvert, et rien ne se fait en secret qui ne doive paraître en public. | 22 немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б. |
| 23 Si quelqu'un a des oreilles pour entendre, qu'il entende. | 23 Хто має вуха слухати, хай слухає! |
| 24 Il leur disait encore: Prenez garde à ce que vous entendrez. On vous mesurera avec la mesure dont vous vous serez servis envers les autres, et l'on y ajoutera pour vous. | 24 І казав їм: Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте. |
| 25 Car on donnera à celui qui a déjà, et à celui qui n'a pas on enlèvera même ce qu'il a. | 25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має. |
| 26 Il disait aussi: Il en est du royaume de Dieu comme lorsqu'un homme jette de la semence en terre; | 26 І казав: Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю: |
| 27 qu'il dorme ou qu'il se lève, la nuit et le jour, la semence germe et croît sans qu'il s'en aperçoive. | 27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає. |
| 28 Car la terre produit d'elle-même, d'abord l'herbe, ensuite l'épi, puis le blé tout formé dans l'épi. | 28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю. |
| 29 Et lorsque le fruit est mûr, aussitôt on y met la faucille, parce que c'est le temps de la moisson. | 29 А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали. |
| 30 Il disait encore: A quoi comparerons-nous le royaume de Dieu? ou par quelle parabole le représenterons-nous? | 30 І мовив: До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо? |
| 31 Il est comme un grain de sénevé qui, lorsqu'on le sème dans la terre, est la plus petite de toutes les semences qui sont sur la terre; | 31 Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. |
| 32 mais, lorsqu'il a été semé, il monte, et devient plus grand que tous les légumes, et pousse de grandes branches, de sorte que les oiseaux du ciel peuvent habiter sous son ombre. | 32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись. |
| 33 Il leur exposait la parole par de nombreuses paraboles de ce genre, selon qu'ils étaient capables de l'entendre, | 33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти. |
| 34 et Il ne leur parlait point sans paraboles; mais, en particulier, Il expliquait tout à Ses disciples. | 34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням. |
| 35 Il leur dit en ce même jour, lorsque le soir fut venu: Passons sur l'autre bord. | 35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: Перепливімо лишень на той бік! |
| 36 Et ayant renvoyé la foule, ils L'emmenèrent avec eux dans la barque tel qu'Il était, et d'autres barques Le suivaient. | 36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним. |
| 37 Et il s'éleva un grand tourbillon de vent, et les flots entraient dans la barque, de sorte qu'elle se remplissait. | 37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався. |
| 38 Et Lui, Il dormait à la poupe, sur un coussin. Ils Le réveillent, et Lui disent: Maître, Vous est-il indifférent que nous périssions? | 38 А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: Учителю, тобі байдуже, що гинемо? |
| 39 Alors, S'étant levé, Il menaça le vent, et dit à la mer: Tais-toi, calme-toi. Et le vent cessa, et il se fit un grand calme. | 39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і залягла велика тиша. |
| 40 Puis Il leur dit: Pourquoi êtes-vous effrayés? N'avez-vous pas encore la foi? Et ils furent saisis d'une grande crainte; et ils se disaient l'un à l'autre: Quel est donc Celui-ci, à qui les vents et les mers obéissent? | 40 Тоді сказав до них: Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри? |
| 41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: Хто це такий, що йому вітер і море послушні? |
