Livre des Psaumes 39

Le Sainte Bible Fillion	Біблія
1 Pour la fin, à Idithun lui-même, cantique de David.	1 Провідникові хору, Ідутунові. Псалом. Давида.
2 J'ai dit: je veillerai sur mes voies, * pour ne point pécher par ma langue. J'ai mis une garde à ma bouche, * pendant que le pécheur s'élevait devant moi.	2 Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.
3 Je me suis tu, et je me suis humilié, et je me suis abstenu de dire même de bonnes choses; * et ma douleur a été renouvelée.	3 Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз’ятрився.
4 Mon coeur s'est échauffé au dedans de moi, * et tandis que je méditais, un feu s'est embrasé.	4 У мене в нутрі запалало моє серце, від думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій:
5 La parole est venue sur ma langue: * Faites-moi connaître ma fin, Seigneur, et quel est le nombre de mes jours, * afin que je sache combien peu il m'en reste.	5 Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.
6 Voici que Vous avez soumis mes jours à une mesure bornée, * et mon être est comme un néant devant Vous. Oui, tout homme vivant * n'est qu'entière vanité.	6 Ось кілька п’ядей завдовжки зробив ти мої дні, і вік мій — немов би ніщо перед тобою; вона лиш подув, — кожна людина,
7 Oui, l'homme passe comme un fantôme, * et c'est en vain qu'il se tourmente. Il amasse des trésors, * et il ignore pour qui il les aura entassés.	7 лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;
8 Et maintenant quelle est mon attente? N'est-ce pas le Seigneur? * Tous mes biens sont en Vous.	8 Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!
9 Délivrez-moi de toutes mes iniquités. * Vous m'avez rendu l'opprobre de l'insensé.	9 Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.
10 Je me suis tu, et je n'ai pas ouvert la bouche, parce que c'est Vous qui l'avez fait.*	10 Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.
11 Détournez de moi Vos coups.	11 Відверни геть від мене удар твій, — від замаху руки твоєї я пропадаю.
12 Sous la puissance de Votre main, j'ai défailli, quand Vous m'avez repris. * Vous avez puni l'homme à cause de son iniquité. Et Vous avez fait dessécher son âme comme l'araignée. * Oui, c'est en vain que tout homme s'inquiète.	12 Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина — тільки подув.
13 Exaucez, Seigneur, ma prière et ma supplication; * soyez attentif à mes larmes. Ne gardez pas le silence, car je suis auprès de Vous un étranger et un voyageur, * comme tous mes pères.	13 Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я — приходень у тебе, як усі мої батьки — перехожий.
14 Accordez-moi quelque relâche, afin que je sois rafraîchi * avant de partir et de disparaître.	14 Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.