Livre de Job 20

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Sofar de Nahama prit alors la parole:	1 Заговорив Цофар з Наамату й мовив:
2 Ceci justifie mes réflexions: je veux répondre et dire tout ce que je sens.	2 «Думки мої спонукують мене відповідати, | та й неспокій той, що в мені.
3 Quand on me remet en place de façon humiliante, mes pensées m’inspirent une réponse.	3 Я вислухав докір, для мене образливий, | але мій розум шепоче, що маю відповісти.
4 Ne sais-tu pas que depuis toujours, depuis que l’homme a été mis sur terre,	4 Чи ти не знаєш, що від віків, | з того часу, коли постала на землі людина,
5 le triomphe des méchants est de courte durée la joie de l’impie n’est que d’un instant.	5 веселощі безбожного короткі | і радість нечестивого хвилева?
6 Sa taille a beau s’élever jusqu’au ciel, et sa tête toucher les nuages,	6 Навіть якби під небеса піднявсь він зростом, | і голова його сягала аж до хмари,
7 comme un fantôme il disparaît pour toujours, et ceux qui le voyaient demandent: “Où est-il?”	7 мов привид, пропаде навіки. | Хто його бачив, питатиметься: Де він?
8 C’est comme un rêve envolé: on ne le trouve plus, comme un fantasme de la nuit: il a fui.	8 Він зникне, наче сон, його не знайдуть більше, | немов нічна мара, він щезне.
9 On s’était habitué à le voir: c’est fini, les lieux qu’il fréquentait ne le reverront plus.	9 Око, що бачило його, не бачитиме його ніколи, | і не вглядить його вже більш його оселя.
10 20:11 Sa carcasse était pleine de force juvénile, la voilà couchée avec lui dans la poussière!	10 Діти його відшкодують убогих, | руки його повернуть назад його багатство.
11 20:12 Sa bouche savourait le mal, il le cachait sous sa langue,	11 Кості його повні юнацького запалу, | але він разом з ним ляже в порох.
12 20:13 il l’aimait tant qu’il ne le lâchait pas mais le gardait sous son palais…	12 А коли зло було йому солодке в роті, | і він ховав його у себе під язиком,
13 20:14 Mais cette nourriture se change en ses entrailles, elle devient un poison dans son ventre:	13 беріг його, не покидав його, | тримав його під піднебінням,
14 20:15 le voici qui vomit les richesses dévorées, Dieu les fait ressortir de son ventre.	14 то їжа ця в його нутрі зіпсується, | отрутою гадючою візьметься в його нутрощах.
15 20:16 Il suçait du venin de serpent: c’est une morsure de vipère qui le tue!	15 Він виблює добро, що був проглинув; | Бог вирве його з живота у нього.
16 20:17 Il ne reverra pas les ruisseaux d’huile fraîche, les torrents de miel et de crème.	16 Отруту ссав гадючу — | його уб’є язик зміюки!
17 20:18 Il lui faut rendre son gain: il n’a pu l’avaler; les fruits de son commerce ne seront pas pour lui.	17 Він не вздріє вже річок олії, | ані потоків меду й молока.
18 20:19 C’est qu’il opprimait les pauvres, il volait la maison au lieu de la bâtir.	18 Трудом набуте поверне, проковтнути не зможе; | плодом свого прибутку не буде радіти.
19 20:10 Ses fils rembourseront les pauvres, de ses mains, peut-être, il redonnera sa fortune.	19 Бо він гнобив і покидав убогих, | пограбував дім, замість його будувати.
20 Sa cupidité n’était jamais satisfaite, on ne se sauvait pas de son appétit:	20 Бо черево його не відало наситу, | від його скупощів не можна було врятуватись.
21 il dévorait et nul n’y échappait. C’est pourquoi son bonheur n’a pas duré.	21 Від його ненажерства ніхто не міг спастися; | тим то і не буде тривким його щастя.
22 En pleine réussite, les problèmes l’assaillent, et le malheur le frappe à coups redoublés.	22 У повноті достатків йому стане тісно, | всяке нещастя впаде на нього.
23 Alors qu’il est en train de se remplir le ventre, Dieu décharge sur lui sa colère et fait pleuvoir sur lui ses flèches.	23 Саме коли він наповнятиме живіт свій, | Бог зішле на нього жар свого гніву, | пустить дощем на його тіло стріли.
24 Échappe-t-il à la lame de fer? l’arc de bronze le transperce!	24 Якщо ухилиться від зброї із заліза, | то його прошиє лук мосяжний.
25 La flèche est ressortie par son dos, la pointe a traversé son foie: le voilà sous le coup d’une angoisse de mort,	25 Стріла пройде йому навиліт через спину, | крізь жовч його пройде спис блискучий; | великий жах упаде на нього!
26 et son destin, ce sont les ténèbres. Un feu que nul n’a allumé le dévore et consume les survivants de sa tente.	26 Тьма-тьменна таємно для нього уготована. | Вогонь, що ніхто не роздмухав, пожере його; | він знищить і те, що лишиться в його наметі.
27 Les cieux ont dévoilé ses crimes, et la terre se soulève contre lui.	27 Небо відкриє його несправедливість | і земля встане проти нього.
28 L’inondation emporte sa maison: ce sont les eaux de la colère de Dieu.	28 Його домівку змиє повінь, | що розіллється в день Божого гніву,
29 Voilà le sort que Dieu réserve au méchant, l’héritage que Dieu lui promet.	29 Ось яка доля грішника від Бога, | спадщина, що випаде йому від Бога.»