Qoelet 7

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Un buon nome è preferibile all’unguento profumato e il giorno della morte al giorno della nascita.	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 È meglio visitare una casa dove c’è lutto che visitare una casa dove si banchetta, perché quella è la fine d’ogni uomo e chi vive ci deve riflettere.	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 È preferibile la mestizia al riso, perché con un volto triste il cuore diventa migliore.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 Il cuore dei saggi è in una casa in lutto e il cuore degli stolti in una casa in festa.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 Meglio ascoltare il rimprovero di un saggio che ascoltare la lode degli stolti:	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 perché quale il crepitìo dei pruni sotto la pentola tale è il riso degli stolti. Ma anche questo è vanità.	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 L’estorsione rende stolto il saggio e i regali corrompono il cuore.	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 Meglio la fine di una cosa che il suo principio; è meglio un uomo paziente che uno presuntuoso.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 Non essere facile a irritarti in cuor tuo, perché la collera dimora in seno agli stolti.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Non dire: «Come mai i tempi antichi erano migliori del presente?», perché una domanda simile non è ispirata a saggezza.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 Buona cosa è la saggezza unita a un patrimonio ed è utile per coloro che vedono il sole.	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 Perché si sta all’ombra della saggezza come si sta all’ombra del denaro; ma vale di più il sapere, perché la saggezza fa vivere chi la possiede.	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 Osserva l’opera di Dio: chi può raddrizzare ciò che egli ha fatto curvo?	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 Nel giorno lieto sta’ allegro e nel giorno triste rifletti: Dio ha fatto tanto l’uno quanto l’altro, cosicché l’uomo non riesce a scoprire ciò che verrà dopo di lui.	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 Nei miei giorni vani ho visto di tutto: un giusto che va in rovina nonostante la sua giustizia, un malvagio che vive a lungo nonostante la sua iniquità.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 Non essere troppo giusto e non mostrarti saggio oltre misura: perché vuoi rovinarti?	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Non essere troppo malvagio e non essere stolto. Perché vuoi morire prima del tempo?	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 È bene che tu prenda una cosa senza lasciare l’altra: in verità chi teme Dio riesce bene in tutto.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 La sapienza rende il saggio più forte di dieci potenti che sono nella città.	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 Non c’è infatti sulla terra un uomo così giusto che faccia solo il bene e non sbagli mai.	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 Ancora: non fare attenzione a tutte le dicerie che si fanno, così non sentirai che il tuo servo ha detto male di te;	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 infatti il tuo cuore sa che anche tu tante volte hai detto male degli altri.	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 Tutto questo io ho esaminato con sapienza e ho detto: «Voglio diventare saggio!», ma la sapienza resta lontana da me!	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 Rimane lontano ciò che accade: profondo, profondo! Chi può comprenderlo?	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 Mi sono applicato a conoscere e indagare e cercare la sapienza e giungere a una conclusione, e a riconoscere che la malvagità è stoltezza e la stoltezza è follia.	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 Trovo che amara più della morte è la donna: essa è tutta lacci, una rete il suo cuore, catene le sue braccia. Chi è gradito a Dio la sfugge, ma chi fallisce ne resta preso.	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 Vedi, questo ho scoperto, dice Qoèlet, confrontando a una a una le cose, per arrivare a una conclusione certa.	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 Quello che io ancora sto cercando e non ho trovato è questo: un uomo fra mille l’ho trovato, ma una donna fra tutte non l’ho trovata.	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 Vedi, solo questo ho trovato: Dio ha creato gli esseri umani retti, ma essi vanno in cerca di infinite complicazioni.