Лука 19

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто).	1 - Gesù, entrato in Gerico, attraversava la città.
2 А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями й був багатий.	2 Ed ecco che un uomo, per nome Zaccheo, che era un capo dei pubblicani e ricco,
3 Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту.	3 cercava di vedere chi fosse Gesù, ma non ci riusciva, perchè era piccolo di statura.
4 Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою.	4 Allora corse avanti e salì sopra un sicomoro per vederlo, perchè egli doveva passare di là.
5 Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього «Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.»	5 Gesù, arrivato in quel luogo, alzò gli occhi, lo vide e gli disse: «Zaccheo, scendi presto, perchè oggi devo fermarmi in casa tua».
6 І зліз той швидко і прийняв його радо.	6 Egli si affrettò a scendere e lo accolse con gran gioia.
7 Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали «До чоловіка грішника зайшов у гостину.»	7 E tutti, visto ciò, cominciarono a mormorare, dicendo: «È andato in casa di un peccatore!».
8 А Закхей устав і до Господа промовив «Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.»	8 Zaccheo si presentò al Signore e gli disse: «Ecco, o Signore, la metà dei miei beni la dono ai poveri; e se ho frodato qualcuno, gli rendo il quadruplo».
9 Ісус сказав до нього «Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама.	9 Gesù gli replicò: «Per questa casa oggi è venuta la salvezza, perchè egli pure è figliuolo di Abramo.
10 Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.»	10 Il Figliuol dell'uomo infatti è venuto a cercare ed a salvare ciò che era perduto».
11 Як люди слухали це, Ісус сказав ще одну притчу, бо він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Боже негайно має з’явитись.	11 Ascoltando quei tali discorsi, Gesù aggiunse una parabola, perchè era vicino a Gerusalemme ed essi credevano che la manifestazione del regno di Dio fosse imminente.
12 Отож, він мовив «Один чоловік, знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й повернутись потім.	12 Disse dunque: «Un nobile uomo andò in un paese lontano per ricevere [l'investitura] del regno e poi ritornare.
13 Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них Промишляйте ними, поки я повернуся.	13 Chiamati a sè i suoi dieci servi, diede loro dieci mine e disse: - Trafficatele fino al mio ritorno. -
14 Співгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати Не хочемо, щоб отой царював над нами!	14 I suoi concittadini però l'odiavano e gli mandarono dietro un'ambasciata, dicendo: - Non vogliamo che quest'uomo regni su noi. -
15 І от, як він, прийнявши царство, назад повернувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав.	15 Quando fu di ritorno, dopo essere stato investito del regno, fece chiamare i servi, ai quali aveva dato il denaro, per sapere quanto ciascuno avesse guadagnato.
16 Перший прийшов і каже Пане, міна твоя придбала інших десять.	16 Venne il primo a dirgli: - Signore, la tua mina ne ha fruttato altre dieci. -
17 Гаразд, добрий слуго, — сказав пан, — тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами.	17 Ed egli disse a lui: - Bravo e buon servitore, perchè sei stato fedele nel poco, avrai potere su dieci città. -
18 І прийшов другий і каже Пане, міна твоя, принесла п’ять мін.	18 Poi venne il secondo e disse: - Signore, la tua mina ne ha fruttato altre cinque. -
19 Він сказав і цьому Ти теж будь над п’ятьма містами.	19 E rispose anche a questo: - Tu pure avrai potere su cinque città. -
20 Прийшов ще інший й каже Ось твоя міна, пане, що я тримав заховану в хустинці,	20 Poi venne un terzo e disse: - Signore, ecco la tua mina, che ho conservata rinvolta in un fazzoletto,
21 бо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.	21 perchè ho avuto paura di te, che sei un uomo severo e prendi quel che non hai dato e mieti quel che non hai seminato. -
22 А пан до нього й каже З уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.	22 E il padrone a lui: - Io ti giudico dalle tue stesse parole, o servo cattivo! Tu sapevi che sono un uomo severo, che prendo quel che non ho dato e mieto quel che non ho seminato;
23 Чому ж тоді не дав ти моїх грошей в обіг Я, повернувшись, відібрав би їх з відсотками.	23 perchè dunque non hai depositato il mio denaro alla banca? Io, al mio ritorno, l'avrei ritirato coi frutti. -
24 І він сказав тим, що там стояли Візьміть від нього міну й дайте тому, що має десять мін.	24 E disse agli astanti: - Toglietegli la mina e datela a chi ne ha dieci. -
25 Пане! — сказали йому, — він має вже десять!	25 E avendogli essi fatto osservare: - Signore, ne ha già dieci! - Egli replicò:
26 Кажу вам Кожному, хто має, дасться, а в того, хто не має, відберуть і те, що має.	26 - Io vi dico che a chi ha, sarà dato, e sarà nell'abbondanza e a chi non ha, sarà tolto anche quello che ha.
	27 In quanto poi a' miei nemici, che non mi volevano per loro re, conduceteli qua e uccideteli alla mia presenza -».
28 Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму.	28 Dopo questo discorso, Gesù camminava innanzi agli altri, diretto a Gerusalemme.
29 І от, як він наблизився до Витфагії та Витанії, до гори, що зветься Оливною, послав двох із своїх учнів,	29 Quando fu vicino a Betfage e a Betania, presso il monte, detto degli Ulivi, mandò due de' suoi discepoli,
30 кажучи «Ідіть у село, що перед вами; ввійшовши в нього, ви знайдете прив’язане ослятко, на якого ніхто з людей ще не сідав ніколи; відв’яжіть його і приведіть.	30 dicendo loro: «Andate nel villaggio dirimpetto, entrandovi, troverete legato un asinello, sul quale nessuno è mai montato; scioglietelo e menatemelo qua.
31 Коли ж вас хтось спитає Навіщо відв’язуєте — ви скажете Господь його потребує.»	31 Che se qualcuno vi domandasse perchè lo sciogliete, rispondete: - Perchè il Signore ne ha bisogno -».
32 Пішовши посланці, знайшли, як він сказав їм.	32 Gl'inviati andarono e trovarono l'asinello come egli aveva loro predetto.
33 Коли вони відв’язували осля, господарі його спитали їх «Навіщо відв’язуєте осля»	33 E mentre scioglievano l'asinello, i padroni chiesero loro: «Perchè sciogliete l'asinello?».
34 Ті відповіли «Господь його потребує».	34 Essi risposero: «Perchè il Signore ne ha bisogno».
35 А привівши його до Ісуса й накинувши на осля свою одежу, посадили Ісуса.	35 E lo menarono a Gesù; e gettati i loro mantelli sull'asinello, vi fecero montare Gesù.
36 І як він їхав, простеляли свою одежу по дорозі.	36 Mentre egli andava innanzi così, la gente stendeva i mantelli sulla via.
37 А як був близько вже до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили,	37 Quando poi fu vicino alla discesa del monte degli Ulivi, tutta la folla dei discepoli cominciò a lodare con gioia il Signore a voce alta per tutti i prodigi che avevano visti,
38 кажучи «Благословен цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!»	38 e dicevano: «Benedetto il re, che viene nel nome del Signore! Pace in cielo e gloria nei luoghi altissimi».
39 Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому «Учителю, заборони твоїм учням.»	39 Alcuni Farisei di tra la folla gli dissero: «Maestro, sgrida i tuoi discepoli».
40 Він же відповів «Кажу вам Коли оці замовчать, кричатиме каміння.»	40 Ma egli rispose loro: «Io vi dico, se questi tacessero, griderebbero le pietre».
41 І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав,	41 Quando fu vicino alla città, la guardò e pianse su di lei, dicendo:
42 кажучи «Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима!	42 «O se conoscessi anche tu e proprio in questo giorno, quel che giova alla tua pace! Invece ora sono cose rimaste nascoste a' tuoi occhi.
43 Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди;	43 Poichè verranno per te giorni, nei quali i tuoi nemici ti faranno attorno delle trincee, ti circonderanno e ti stringeranno d'assedio da ogni parte,
44 вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені — за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.»	44 e distruggeranno te e i tuoi figliuoli che sono in te, e non lasceranno in te pietra su pietra, perchè non hai riconosciuto il momento nel quale sei stata visitata».
45 Увійшовши в храм, Ісус заходився виганяти продавців,	45 Entrato nel tempio, cominciò a scacciare coloro che in esso vendevano e comperavano,
46 кажучи до них: «Написано: Дім мій — дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбишак.»	46 dicendo loro: «Sta scritto: La mia casa è casa di orazione ; ma voi ne avete fatto una spelonca di ladri».
47 І він щодня навчав їх у храмі. Первосвященики ж і книжники, а й старшина народу, шукали його вбити,	47 Ogni giorno insegnava nel tempio. Ma i principi dei Sacerdoti e gli Scribi e i primi tra il popolo cercavano di farlo morire;
48 та не знаходили, що б йому зробити, бо ввесь народ, слухаючи його, горнувся до нього.	48 ma non sapevano come fare, perchè tutto il popolo ascoltandolo, pendeva dalle sue labbra.