Йова 9

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 Заговорив Іов і мовив:	1 Rispose Iob, e disse:
2 «Правда! Я знаю, що воно так; | та й як би чоловік міг бути | справедливим перед Богом?	2 Veramente io so che così fia, e che non è giustificato l'uomo assomigliato a Dio.
3 Коли б він захотів на прю з ним стати, | на тисячу ні разу йому не відповів би.	3 S'elli vorrae contendere con lui, non potrae rispondere a lui una cosa delle mille.
4 Він мудрий серцем і силою могутній; | хто проти нього коли вперся й зостався цілим?	4 Di savio cuore è, e forte di fortezza; chi resiste a lui, e hae pace?
5 Він переносить гори, і вони не знають, | в своєму гніві їх перевертає.	5 Chè trapassa li monti; coloro, chi li ha sovvertiti nel furore suo, non seppono.
6 Зрушує землю з її місця, | й її стовпи стрясаються.	6 Chè commuove la terra del luogo suo, e le colonne sue sono percosse.
7 Він велить сонцю, і воно не сходить; | кладе печать на звізди.	7 Chè comanda al sole, e non nasce; e le stelle chiude quasi come sotto segnale.
8 Він небеса нап’яв, сам він; | він ходить по морських висотах.	8 Chè solo istende i cieli, e va sopra l' onde del mare.
9 Він створив Віз, Косарів, | Квочку і Комори Півдня.	9 Chè fa (le sette stelle nel polo artico, e) Orion (lo qual è una stella dinanzi a uno segno chiamato) Arturo e Iadas (cioè alcune stelle pluviali) e le cose ascoste dello austro.
10 Він творить діла великі, незбагненні | і чудеса без ліку!	10 Chè fa le grandi cose e da non comprendere e maravigliose, delle quali non è numero.
11 Як пройде попри мене, я не побачу, | як промайне, я не помічу.	11 Se verrà a me, nol vedrò; se se n'andrà, non lo intenderd.
12 Як він щось забере, хто йому заборонить? | Хто йому скаже: Що чиниш?	12 Se repentinamente addomanderà, chi li risponderà? Ovvero chi gli puote dire: perchè hai tu fatto così?
13 Бог не одвертає свого гніву; | під ним лежать помічники Рагава!	13 Iddio, l'ira del quale non si puote resistere, e sotto lo quale si chinano coloro che portano lo mondo.
14 Де вже мені йому відповідати | та проти нього слова підбирати?	14 Adunque quanto sono io, che risponda a lui, e favelli con lui colle parole mie?
15 Я хоч би й правий був, не озвався б, | а радше милосердя в судді мого благав би.	15 Che ancora, se io avrò qualche cosa giusta, non risponderò; ma lo mio giudice pregheroe.
16 Коли б я і покликав, і він озвався, | я не повірив би, що він мій голос слухає.	16 E quando averae esaudito me chiamante, non credo ch' egli abbia esaudita la voce mia.
17 Він, що торощить мене в хуртовині | і множить без причини мої рани, —	17 Certo nella tempesta triterà me, e moltiplicherà ancora le ferite mie senza cagione.
18 він не дає мені й відідхнути | так насичує мене гіркотою.	18 Non permette che lo spirito mio si riposi, e riempie me d'amaritudine.
19 Коли йдеться про силу, він могутній! | Коли про суд, хто сміє його позивати?	19 Se la fortezza è addomandata, robustissimo è; se equità di giudicio, niuno ardisce di dire testimonianza per me.
20 Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об’явлю себе невинним, мене обвинуватять.	20 Se io giustificare mi vorrò, la bocca mia condannerà me; se io innocente mi mostrerò, reo mi comproverà.
21 Невинний я? Я й сам не знаю! | Життя моє мені нінащо.	21 Ancora se semplice io sarò, di questo medesimo non saprà l'anima mia; e rincrescerà a me della vita mia.
22 Тому й кажу: Усе одно | безвинного й грішника він губить.	22 Una cosa è ch' io hoe favellata, e lo innocente e lo malvagio lui consuma.
23 А коли бич зненацька убиває, | з невинного розпуки він сміється.	23 Se egli tormenta, uccida una volta; e non rida della pena delli innocenti.
24 що відвернув би свій бич від мене, | щоб страх його не лякав мене більше.	24 La terra è data nelle mani del malvagio, e lo volto de' giudici suoi copre; la quale cosa se quello non è, chi è adunque?
25 І мчать мої дні від гінця швидше, | біжать, щастя не бачать.	25 E li di miei più veloci furono che lo corriere; fuggirono, e non viddero lo bene.
26 Линуть, мов чайки з очерету, | неначе яструб, що падає на здобич.	26 Trapassoro quasi navi le quali portano poma, e sì come l'aquila volante all' esca.
27 Як я скажу собі: Забуду мою скаргу, | скину хмурий вид, розвеселюся! —	27 Quando dirò: non così favelleroe, commuto la faccia mia, e di dolore sono tormentato.
28 то я тремчу перед усіма муками моїми, | бо знаю, що не визнаєш мене безвинним.	28 Temea tutte le opere mie, sapendo che non perdoneresti a' delinquenti.
29 Коли ж я винуватий, | чому маю томитися надармо?	29 Ora se così malvagio sono, perchè indarno m' affaticai?
30 Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,	30 Se lavato saroe sì come con la neve, e mondissime risplenderanno le mie mani;
31 навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько, | мною гидилась би моя одежа.	31 pure nelle brutture intignerai me, e abbomineranno me le vestimenta mie.
32 Бо він не людина, як я, | щоб я міг йому відповісти: | Ходімо на суд разом!	32 Nè certo all' uomo, ch' è simile di me, risponderò; nè a colui che meco possa essere udito nello eguale giudicio.
33 Немає посередника між нами, | що поклав би на нас обох свою руку,	33 Non è chi l' uno e l'altro possa riprendere, e porre la mano sua in amendue.
	34 Tolga da me la virga sua, e la paura sua non spaventi me.
35 Однак я говоритиму; я його не боюся, | бо не такий я перед самим собою.»	35 Favelleroe, e non temerò lui; nè non posso temendo rispondere.