John 4

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 Now when the Lord knew that the Pharisees had heard that Jesus was making and baptizing more disciples than John	1 Коли ж Господь дізнався, що зачули фарисеї, начебто Ісус більше збирає і христить учнів, аніж Йоан,
2 (although Jesus himself did not baptize, but only his disciples),	2 — а не христив же Ісус сам, лише учні його,
3 he left Judea and departed again to Galilee.	3 то полишив він Юдею і подався знову до Галилеї.
4 He had to pass through Samaria.	4 А треба було йому переходити Самарією.
5 So he came to a city of Samaria, called Sychar, near the field that Jacob gave to his son Joseph.	5 Отож прибув він до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові.
6 Jacob's well was there, and so Jesus, wearied as he was with his journey, sat down beside the well. It was about the sixth hour.	6 Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину.
7 There came a woman of Samaria to draw water. Jesus said to her, "Give me a drink."	7 Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.»
8 For his disciples had gone away into the city to buy food.	8 Учні ж його пішли були до міста харчів купити.
9 The Samaritan woman said to him, "How is it that you, a Jew, ask a drink of me, a woman of Samaria?" For Jews have no dealings with Samaritans.	9 Отож каже до нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами.
10 Jesus answered her, "If you knew the gift of God, and who it is that is saying to you, 'Give me a drink,' you would have asked him, and he would have given you living water."	10 Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.»
11 The woman said to him, "Sir, you have nothing to draw with, and the well is deep; where do you get that living water?	11 Мовить до нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, — то звідкіля б у тебе вода жива?
12 Are you greater than our father Jacob, who gave us the well, and drank from it himself, and his sons, and his cattle?"	12 Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?»
13 Jesus said to her, "Every one who drinks of this water will thirst again,	13 А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п’є, знову захоче пити.
14 but whoever drinks of the water that I shall give him will never thirst; the water that I shall give him will become in him a spring of water welling up to eternal life."	14 Той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, — не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.»
15 The woman said to him, "Sir, give me this water, that I may not thirst, nor come here to draw."	15 Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.»
16 Jesus said to her, "Go, call your husband, and come here."	16 «Піди ж, — мовить до неї, — позви чоловіка свого та й повертайся сюди.»
17 The woman answered him, "I have no husband." Jesus said to her, "You are right in saying, 'I have no husband';	17 Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила — відрік їй, — Не маю чоловіка!
18 for you have had five husbands, and he whom you now have is not your husband; this you said truly."	18 П’ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, — не чоловік він тобі. Правду мовила єси.»
19 The woman said to him, "Sir, I perceive that you are a prophet.	19 А жінка й каже до нього: «Бачу, пане, — пророк ти.
20 Our fathers worshiped on this mountain; and you say that in Jerusalem is the place where men ought to worship."	20 Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите — в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.»
21 Jesus said to her, "Woman, believe me, the hour is coming when neither on this mountain nor in Jerusalem will you worship the Father.	21 Ісус до неї: «Повір мені, жінко, — час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві.
22 You worship what you do not know; we worship what we know, for salvation is from the Jews.	22 Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння.
23 But the hour is coming, and now is, when the true worshipers will worship the Father in spirit and truth, for such the Father seeks to worship him.	23 Та надійде час, — ба, вже й тепер він, — що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець.
24 God is spirit, and those who worship him must worship in spirit and truth."	24 Бог — Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.»
25 The woman said to him, "I know that Messiah is coming (he who is called Christ); when he comes, he will show us all things."	25 Жінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.»
26 Jesus said to her, "I who speak to you am he."	26 А Ісус їй: «То я, що говорю з тобою.»
27 Just then his disciples came. They marveled that he was talking with a woman, but none said, "What do you wish?" or, "Why are you talking with her?"	27 Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.»
28 So the woman left her water jar, and went away into the city, and said to the people,	28 Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям:
29 "Come, see a man who told me all that I ever did. Can this be the Christ?"	29 «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?»
30 They went out of the city and were coming to him.	30 І вийшли з міста й подалися до нього.
31 Meanwhile the disciples besought him, saying, "Rabbi, eat."	31 А учні тим часом заходилися просити його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.»
32 But he said to them, "I have food to eat of which you do not know."	32 Він же їм: «Їстиму я їжу, незнану вам.»
33 So the disciples said to one another, "Has any one brought him food?"	33 Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось йому приніс їсти?»
34 Jesus said to them, "My food is to do the will of him who sent me, and to accomplish his work.	34 «Їжа моя, — каже до них Ісус, — волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити.
35 Do you not say, 'There are yet four months, then comes the harvest? I tell you, lift up your eyes, and see how the fields are already white for harvest.	35 Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, — вони вже для жнив доспіли.
36 He who reaps receives wages, and gathers fruit for eternal life, so that sower and reaper may rejoice together.	36 Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, — щоб сіяч із женцем укупі раділи.
37 For here the saying holds true, 'One sows and another reaps.'	37 Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший.
38 I sent you to reap that for which you did not labor; others have labored, and you have entered into their labor."	38 Послав же і я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.»
39 Many Samaritans from that city believed in him because of the woman's testimony, "He told me all that I ever did."	39 Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила».
40 So when the Samaritans came to him, they asked him to stay with them; and he stayed there two days.	40 Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там.
41 And many more believed because of his word.	41 Та й багато більше увірували з-за його слова.
42 They said to the woman, "It is no longer because of your words that we believe, for we have heard for ourselves, and we know that this is indeed the Savior of the world."	42 Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання — самі бо чули й знаємо, що направду він — світу Спаситель.»
43 After the two days he departed to Galilee.	43 А по двох днях вийшов він ізвідти в Галилею.
44 For Jesus himself testified that a prophet has no honor in his own country.	44 Сам бо Ісус посвідчив: «Не має пошанування пророк у своїй батьківщині.»
45 So when he came to Galilee, the Galileans welcomed him, having seen all that he had done in Jerusalem at the feast, for they too had gone to the feast.	45 Коли ж прибув у Галилею, то прийняли його галилеяни: бачили бо все те, що вчинив він був на святі в Єрусалимі, — вони бо теж ходили на те свято.
46 So he came again to Cana in Galilee, where he had made the water wine. And at Caperna-um there was an official whose son was ill.	46 Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі.
47 When he heard that Jesus had come from Judea to Galilee, he went and begged him to come down and heal his son, for he was at the point of death.	47 Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати.
48 Jesus therefore said to him, "Unless you see signs and wonders you will not believe."	48 Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!»
49 The official said to him, "Sir, come down before my child dies."	49 А царський урядовець йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!»
50 Jesus said to him, "Go; your son will live." The man believed the word that Jesus spoke to him and went his way.	50 Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий.» Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі.
51 As he was going down, his servants met him and told him that his son was living.	51 А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий.
52 So he asked them the hour when he began to mend, and they said to him, "Yesterday at the seventh hour the fever left him."	52 Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечері о сьомій годині пропасниця його полишила», — сказали вони йому.
53 The father knew that was the hour when Jesus had said to him, "Your son will live"; and he himself believed, and all his household.	53 І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий.» І увірував сам, та й увесь дім його.
54 This was now the second sign that Jesus did when he had come from Judea to Galilee.	54 Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею.