Luke 15

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 Now the tax collectors and sinners were all drawing near to hear him.	1 Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.
2 And the Pharisees and the scribes murmured, saying, "This man receives sinners and eats with them."	2 А фарисеї з книжниками нарікали «Цей грішників приймає і їсть разом з ними.»
3 So he told them this parable:	3 Тоді Ісус сказав до них цю притчу
4 "What man of you, having a hundred sheep, if he has lost one of them, does not leave the ninety-nine in the wilderness, and go after the one which is lost, until he finds it?	4 «Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев’ятдесят дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде
5 And when he has found it, he lays it on his shoulders, rejoicing.	5 А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі
6 And when he comes home, he calls together his friends and his neighbors, saying to them, 'Rejoice with me, for I have found my sheep which was lost.'	6 й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.
7 Just so, I tell you, there will be more joy in heaven over one sinner who repents than over ninety-nine righteous persons who need no repentance.	7 Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.
8 "Or what woman, having ten silver coins, if she loses one coin, does not light a lamp and sweep the house and seek diligently until she finds it?	8 Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде
9 And when she has found it, she calls together her friends and neighbors, saying, 'Rejoice with me, for I have found the coin which I had lost.'	9 А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.
10 Just so, I tell you, there is joy before the angels of God over one sinner who repents."	10 Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.»
11 And he said, "There was a man who had two sons;	11 Він сказав далі «В одного чоловіка було два сини.
12 and the younger of them said to his father, 'Father, give me the share of property that falls to me.' And he divided his living between them.	12 Молодший з них сказав батькові Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.
13 Not many days later, the younger son gathered all he had and took his journey into a far country, and there he squandered his property in loose living.	13 Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.
14 And when he had spent everything, a great famine arose in that country, and he began to be in want.	14 І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
15 So he went and joined himself to one of the citizens of that country, who sent him into his fields to feed swine.	15 Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.
16 And he would gladly have fed on the pods that the swine ate; and no one gave him anything.	16 І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.
17 But when he came to himself he said, 'How many of my father's hired servants have bread enough and to spare, but I perish here with hunger!	17 Опам’ятавшись, він сказав до себе Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.
18 I will arise and go to my father, and I will say to him, "Father, I have sinned against heaven and before you;	18 Встану та й піду до батька мого і скажу йому Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!
19 I am no longer worthy to be called your son; treat me as one of your hired servants."'	19 Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.
20 And he arose and came to his father. But while he was yet at a distance, his father saw him and had compassion, and ran and embraced him and kissed him.	20 І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.
21 And the son said to him, 'Father, I have sinned against heaven and before you; I am no longer worthy to be called your son.'	21 Тут син сказав до нього Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.
22 But the father said to his servants, 'Bring quickly the best robe, and put it on him; and put a ring on his hand, and shoes on his feet;	22 А батько кликнув до слуг своїх Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.
23 and bring the fatted calf and kill it, and let us eat and make merry;	23 Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,
24 for this my son was dead, and is alive again; he was lost, and is found.' And they began to make merry.	24 бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.
25 "Now his elder son was in the field; and as he came and drew near to the house, he heard music and dancing.	25 А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.
26 And he called one of the servants and asked what this meant.	26 Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.
27 And he said to him, 'Your brother has come, and your father has killed the fatted calf, because he has received him safe and sound.'	27 Той же сказав йому Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.
28 But he was angry and refused to go in. His father came out and entreated him,	28 Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.
29 but he answered his father, 'Lo, these many years I have served you, and I never disobeyed your command; yet you never gave me a kid, that I might make merry with my friends.	29 А той озвався до батька Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.
30 But when this son of yours came, who has devoured your living with harlots, you killed for him the fatted calf!'	30 Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.
31 And he said to him, 'Son, you are always with me, and all that is mine is yours.	31 Батько ж сказав до нього Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє.
32 It was fitting to make merry and be glad, for this your brother was dead, and is alive; he was lost, and is found.'"	32 А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.»