Jeremiah 5

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 Run to and fro through the streets of Jerusalem, look and take note! Search her squares to see if you can find a man, one who does justice and seeks truth; that I may pardon her.	1 Пройдіть лишень вулицями Єрусалиму, розгляньтесь добре та й розпитайтесь; шукайте по його майданах, чи знайдете кого, що суд чинив би, що шукав би правди, — і я йому прощу.
2 Though they say, "As the LORD lives," yet they swear falsely.	2 Хоч вони й кажуть: Як жив Господь! — та все ж клянуться вони неправдиво.
3 O LORD, do not thy eyes look for truth? Thou hast smitten them, but they felt no anguish; thou hast consumed them, but they refused to take correction. They have made their faces harder than rock; they have refused to repent.	3 О Господи, чи ж твої очі не шукають правди? Ти бив їх, та їм неначе б і не боліло; ти вигубив їх, але вони зреклися науки. Обличчя їхні стали твердішими за камінь, не бажають вони навертатись.
4 Then I said, "These are only the poor, they have no sense; for they do not know the way of the LORD, the law of their God.	4 Я думав собі: Вони, напевно, люди прості, вони дурні, бо путі Господньої не знають, — закону свого Бога.
5 I will go to the great, and will speak to them; for they know the way of the LORD, the law of their God." But they all alike had broken the yoke, they had burst the bonds.	5 Піду ж я до знатних та розмовлюся з ними, вони бо путь Господню відають та й закон свого Бога. Але вони всі разом ярмо поламали, вужівки розірвали.
6 Therefore a lion from the forest shall slay them, a wolf from the desert shall destroy them. A leopard is watching against their cities, every one who goes out of them shall be torn in pieces; because their transgressions are many, their apostasies are great.	6 Тим то й б’є їх лев із лісу, з степу вовк їх нищить, леопард на їхні міста чигає, роздирає хто б з них не вийшов, бо їхніх переступів сила, і відступництвам їхнім міри немає.
7 "How can I pardon you? Your children have forsaken me, and have sworn by those who are no gods. When I fed them to the full, they committed adultery and trooped to the houses of harlots.	7 «Ради чого б я мав тобі простити? Діти твої мене покинули й присягаються лжебогами. Коли я ситив їх, вони перелюби чинили й купами юрмились коло дому блудниці.
8 They were well-fed lusty stallions, each neighing for his neighbor's wife.	8 Вони, немов коні годовані, жеребці гарячі, іржуть — кожний до сусіда жінки.
9 Shall I not punish them for these things? says the LORD; and shall I not avenge myself on a nation such as this?	9 Тож не маю за те їх покарати? — слово Господнє. Чи ж народові, як оцей, не відплачу я?
10 "Go up through her vine-rows and destroy, but make not a full end; strip away her branches, for they are not the LORDs.	10 Вилазьте на його мури і руйнуйте, — та не дощенту! Усуньте його парості, бо вони не Господні.
11 For the house of Israel and the house of Judah have been utterly faithless to me, says the LORD.	11 Бо дім Ізраїля і дім Юди тяжко мене зрадили», — слово Господнє.
12 They have spoken falsely of the LORD, and have said, 'He will do nothing; no evil will come upon us, nor shall we see sword or famine.	12 Вони Господа відцурались і мовляли: «Таж його немає! І не поб’є нас лихо, і не побачимо ні меча, ні голоднечі.
13 The prophets will become wind; the word is not in them. Thus shall it be done to them!'"	13 Пророки стануть, немов вітер, і слова в них немає. Нехай так станеться з ними!»
14 Therefore thus says the LORD, the God of hosts: "Because they have spoken this word, behold, I am making my words in your mouth a fire, and this people wood, and the fire shall devour them.	14 Тому Господь сил так говорить: «За те, що висказуєте такі речі, я зроблю слова мої вогнем в устах у тебе, а народ цей — дровами, і він пожре їх.
15 Behold, I am bringing upon you a nation from afar, O house of Israel, says the LORD. It is an enduring nation, it is an ancient nation, a nation whose language you do not know, nor can you understand what they say.	15 Я наведу на вас, доме Ізраїля, народ іздаля, — слово Господнє; — то народ запеклий, народ давнезний, народ, мови якого ти не знаєш, ані не розумієш, що він говорить.
16 Their quiver is like an open tomb, they are all mighty men.	16 Як гріб відкритий, сагайдак у нього і всі вони витязі.
17 They shall eat up your harvest and your food; they shall eat up your sons and your daughters; they shall eat up your flocks and your herds; they shall eat up your vines and your fig trees; your fortified cities in which you trust they shall destroy with the sword."	17 Він поїсть врожай і хліб твій; він поїсть синів твоїх і дочок твоїх; він поїсть овець твоїх і товар твій; він поїсть твій виноградник і смокви твої; зруйнує міста-твердині, що на них звіряєшся, мечем звоює.
18 "But even in those days, says the LORD, I will not make a full end of you.	18 Та навіть тоді, — слово Господнє, — я вас не вигублю дощенту.
19 And when your people say, 'Why has the LORD our God done all these things to us?' you shall say to them, 'As you have forsaken me and served foreign gods in your land, so you shall serve strangers in a land that is not yours.'"	19 Коли ж будете питати: За що вчинив нам усе це Господь, Бог наш? — відкажеш їм: Як мене ви покинули й служили чужим богам у землі вашій, так чужинцям служитимете в землі не вашій.
20 Declare this in the house of Jacob, proclaim it in Judah:	20 Оповістіть це в домі Якова, звістіть про те в Юдеї, кажучи:
21 "Hear this, O foolish and senseless people, who have eyes, but see not, who have ears, but hear not.	21 Слухай оце, дурний народе, що маєш очі, та не бачиш; маєш вуха, та не чуєш!
22 Do you not fear me? says the LORD; Do you not tremble before me? I placed the sand as the bound for the sea, a perpetual barrier which it cannot pass; though the waves toss, they cannot prevail, though they roar, they cannot pass over it.	22 Мене не боїтеся? — слово Господнє, — передо мною не будете тремтіти? Я ж поклав пісок границею морю, вічний закон, який воно не переступить; хоча й хвилі бушують, та здолати не можуть; хоч вони й ревуть, але його не переступлять.
23 But this people has a stubborn and rebellious heart; they have turned aside and gone away.	23 А в народу цього серце вперте й ворохобне; вони збунтувались і геть подались.
24 They do not say in their hearts, 'Let us fear the LORD our God, who gives the rain in its season, the autumn rain and the spring rain, and keeps for us the weeks appointed for the harvest.'	24 І не подумають у своєму серці: Біймося Господа, Бога нашого, що дощ дає ранній і пізній своєї пори, що для нас зберігає призначені жнив тижні.
25 Your iniquities have turned these away, and your sins have kept good from you.	25 Провини ваші це відвернули, і гріхи ваші відняли від вас це добро.
26 For wicked men are found among my people; they lurk like fowlers lying in wait. They set a trap; they catch men.	26 Бо між людьми моїми є безбожні, що чигають, як ото птахолови засідають, ставляють сильця, людей ловлять.
27 Like a basket full of birds, their houses are full of treachery; therefore they have become great and rich,	27 Як клітка, повна птиць, так у хатах їхніх повно обману. Тому вони завеличались і розбагатіли;
28 they have grown fat and sleek. They know no bounds in deeds of wickedness; they judge not with justice the cause of the fatherless, to make it prosper, and they do not defend the rights of the needy.	28 розтовстіли так, аж лисняться, у злі переступили всяку міру; справ на суді не розглядають, сироти справ, — і щастить їм, а права бідного на суді не захищають.
29 Shall I not punish them for these things? says the LORD, and shall I not avenge myself on a nation such as this?"	29 Чи ж за таке не покараю? — слово Господнє, — чи такому, як оцей, народові та не відплатить моє серце?
30 An appalling and horrible thing has happened in the land:	30 Жахливе й страшне сталось у цім краї.
31 the prophets prophesy falsely, and the priests rule at their direction; my people love to have it so, but what will you do when the end comes?	31 Пророки пророкують іменем неправди, священики правлять, як хочуть. Народ же мій це любить! І що ви чинитимете, як тому кінець настане?»