Matthæum 14

NOVA VULGATA	Біблія
1 In illo tempore audivit He rodes tetrarcha famam Iesu	1 Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,
2 et ait puerissuis: “ Hic est Ioannes Baptista; ipse surrexit a mortuis, et ideo virtutesoperantur in eo ”.	2 і він сказав до своїх слуг: «Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!»
3 Herodes enim tenuit Ioannem et alligavit eum et posuit incarcere propter Herodiadem uxorem Philippi fratris sui.	3 Бо Ірод був схопив Йоана, зв’язав його і вкинув у темницю — через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;
4 Dicebat enim illiIoannes: “ Non licet tibi habere eam ”.	4 Йоан бо говорив до нього: «Не можна тобі її мати.»
5 Et volens illum occidere, timuitpopulum, quia sicut prophetam eum habebant.	5 Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.
6 Die autem natalis Herodis saltavit filia Herodiadis in medio et placuitHerodi,	6 Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;
7 unde cum iuramento pollicitus est ei dare, quodcumque postulasset.	7 отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.
8 At illa, praemonita a matre sua: “ Da mihi, inquit, hic in disco caput IoannisBaptistae ”.	8 Та, під намовою матері своєї, сказала йому: «Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.»
9 Et contristatus rex propter iuramentum et eos, qui pariterrecumbebant, iussit dari	9 І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, —
10 misitque et decollavit Ioannem in carcere;	10 тож послав стяти голову Йоанові в темниці.
11 etallatum est caput eius in disco et datum est puellae, et tulit matri suae.	11 Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.
12 Etaccedentes discipuli eius tulerunt corpus et sepelierunt illud et venientesnuntiaverunt Iesu.	12 І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.
13 Quod cum audisset Iesus, secessit inde in navicula in locum desertum seorsum;et cum audissent, turbae secutae sunt eum pedestres de civitatibus.	13 Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.
14 Et exiensvidit turbam multam et misertus est eorum et curavit languidos eorum.	14 А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.
15 Vespereautem facto, accesserunt ad eum discipuli dicentes: “ Desertus est locus, ethora iam praeteriit; dimitte turbas, ut euntes in castella emant sibi escas ”.	15 Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.»
16 Iesus autem dixit eis: “ Non habent necesse ire; date illis vos manducare”.	16 А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.»
17 Illi autem dicunt ei: “ Non habemus hic nisi quinque panes et duospisces ”.	17 Вони ж мовлять до нього: «Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі.»
18 Qui ait: “ Afferte illos mihi huc ”.	18 Тоді він каже: «Принесіть мені їх сюди.»
19 Et cum iussissetturbas discumbere supra fenum, acceptis quinque panibus et duobus piscibus,aspiciens in caelum benedixit et fregit et dedit discipulis panes, discipuliautem turbis.	19 І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.
20 Et manducaverunt omnes et saturati sunt; et tulerunt reliquiasfragmentorum duodecim cophinos plenos.	20 Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.
21 Manducantium autem fuit numerus ferequinque milia virorum, exceptis mulieribus et parvulis.	21 Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.
22 Et statim iussit discipulos ascendere in naviculam et praecedere eum transfretum, donec dimitteret turbas.	22 І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.
23 Et dimissis turbis, ascendit in montem solusorare. Vespere autem facto, solus erat ibi.	23 І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.
24 Navicula autem iam multis stadiis a terra distabat, fluctibus iactata; eratenim contrarius ventus.	24 Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.
25 Quarta autem vigilia noctis venit ad eos ambulanssupra mare.	25 О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.
26 Discipuli autem, videntes eum supra mare ambulantem, turbati suntdicentes: “ Phantasma est ”, et prae timore clamaverunt.	26 Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. «То привид!» — заговорили й закричали з переляку.
27 Statimque Iesuslocutus est eis dicens: “ Habete fiduciam, ego sum; nolite timere! ”.	27 Та Ісус тієї ж миті мовив до них: «Заспокойтесь, — це я, не страхайтеся!»
28 Respondens autem ei Petrus dixit: “ Domine, si tu es, iube me venire ad tesuper aquas ”.	28 Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: «Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!»
29 At ipse ait: “ Veni! ”. Et descendens Petrus de naviculaambulavit super aquas et venit ad Iesum.	29 «Підійди!» — сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;
30 Videns vero ventum validum timuitet, cum coepisset mergi, clamavit dicens: “ Domine, salvum me fac! ”.	30 але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: «Господи, рятуй мене!»
31 Continuo autem Iesus extendens manum apprehendit eum et ait illi: “ Modicaefidei, quare dubitasti? ”.	31 Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: «Маловіре; чого засумнівався?»
32 Et cum ascendissent in naviculam, cessavitventus.	32 І як увійшли до човна, вітер ущух.
33 Qui autem in navicula erant, adoraverunt eum dicentes: “ VereFilius Dei es! ”.	33 А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: «Ти істинно — Син Божий!»
34 Et cum transfretassent, venerunt in terram Gennesaret.	34 І перепливши, прибули в землю генезаретську.
35 Et cum cognovissenteum viri loci illius, miserunt in universam regionem illam et obtulerunt eiomnes male habentes,	35 Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих
36 et rogabant eum, ut vel fimbriam vestimenti eiustangerent; et, quicumque tetigerunt, salvi facti sunt.	36 та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.