Ruth 1

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Once in the time of the judges there was a famine in the land; so a man from Bethlehem of Judah departed with his wife and two sons to reside on the plateau of Moab.	1 За часів, коли правили судді, настав у краю голод, і один чоловік з Вифлеєму Юдейського пішов жити в Моав-край, сам він, жінка його й двоє його синів.
2 The man was named Elimelech, his wife Naomi, and his sons Mahlon and Chilion; they were Ephrathites from Bethlehem of Judah. Some time after their arrival on the Moabite plateau,	2 На ім’я чоловікові було Елімелех, жінці ж його Ноема, а двом синам — Махлон та Кілйон; ефратії з Вифлеєму Юдейського. Прибули вони в Моав-край і там зосталися.
3 Elimelech, the husband of Naomi, died, and she was left with her two sons,	3 Згодом помер Елімелех, чоловік Ноеми, і вона лишилася сама з двома синами.
4 who married Moabite women, one named Orpah, the other Ruth. When they had lived there about ten years,	4 Одружились вони з моавитянками: одній було на ім’я Орпа, а другій — Рута. І жили вони там трохи не 10 років.
5 both Mahlon and Chilion died also, and the woman was left with neither her two sons nor her husband.	5 Але згодом померли й вони обидва, Махлон і Кілйон, і лишилась вона сама по смерті обох синів і свого чоловіка.
6 She then made ready to go back from the plateau of Moab because word reached her there that the LORD had visited his people and given them food.	6 Тоді вибралася жінка з невістками в дорогу додому, з Моав-краю, бо почула в Моав-краї, що Господь змилосердився над своїм народом і дав йому хліб.
7 She and her two daughters-in-law left the place where they had been living. Then as they were on the road back to the land of Judah,	7 От і пустилась вона з того місця, де жила, в дорогу, а з нею обидві її невістки; і йшли вони шляхом назад у Юдейську землю.
8 Naomi said to her two daughters-in-law, "Go back, each of you, to your mother's house! May the LORD be kind to you as you were to the departed and to me!	8 І сказала Ноема двом своїм невісткам: «Ідіть, повертайтесь кожна до хати своєї матері, і нехай Господь учинить вам ласку, як ви вчинили з померлими й зо мною.
9 May the LORD grant each of you a husband and a home in which you will find rest." She kissed them good-bye, but they wept with loud sobs,	9 Нехай Господь допоможе вам знайти пристановище, кожній — у господі свого чоловіка.» І поцілувала їх на прощання. Та вони стали плакати вголос
10 and told her they would return with her to her people.	10 і промовили до неї: «Ні, ми підемо з тобою до твого народу!»
11 "Go back, my daughters!" said Naomi. "Why should you come with me? Have I other sons in my womb who may become your husbands?	11 Ноема ж сказала: «Вертайтеся, мої доні; навіщо вам іти зо мною?» Хіба в моєму лоні ще є сини, щоб стали вам за чоловіків?
12 Go back, my daughters! Go, for I am too old to marry again. And even if I could offer any hopes, or if tonight I had a husband or had borne sons,	12 Вертайтесь, мої доні, йдіть; бо я вже стара, годі мені вже думати про чоловіка. Та навіть, якби я й подумала, що маю ще надію, і навіть тієї ночі була з чоловіком і привела на світ синів,
13 would you then wait and deprive yourselves of husbands until those sons grew up? No, my daughters! my lot is too bitter for you, because the LORD has extended his hand against me."	13 чи ви могли б ждати, аж поки вони підростуть, та стримуватись і не виходити заміж? Ні, донечки мої! Мені було б вельми гірко задля вас, бо рука Господня проти мене.»
14 Again they sobbed aloud and wept; and Orpah kissed her mother-in-law good-bye, but Ruth stayed with her.	14 Ті знову зняли лемент і ридали вголос. Орпа поцілувала на прощання свою свекруху, а Рута зосталася з нею.
15 "See now!" she said, "your sister-in-law has gone back to her people and her god. Go back after your sister-in-law!"	15 Ноема й сказала: «Бачиш, твоя братова повернулась до свого народу й до свого бога; вертайсь і ти слідом за братовою.»
16 But Ruth said, "Do not ask me to abandon or forsake you! for wherever you go I will go, wherever you lodge I will lodge, your people shall be my people, and your God my God.	16 Але Рута їй відказала: «Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо підеш, туди й я, і де житимеш ти, там і я; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом.
17 Wherever you die I will die, and there be buried. May the LORD do so and so to me, and more besides, if aught but death separates me from you!"	17 Де ти помреш, там і я помру, і там буду похована, і, що б Господь не вчинив зо мною, одна смерть розлучить мене з тобою.»
18 Naomi then ceased to urge her, for she saw she was determined to go with her.	18 Як же вона побачила, що та вперлася твердо йти за нею, перестала її вмовляти.
19 So they went on together till they reached Bethlehem. On their arrival there, the whole city was astir over them, and the women asked, "Can this be Naomi?"	19 І пішли вони обидві разом, поки не прийшли до Вифлеєму. І як увійшли у Вифлеєм, то все місто з-за них загомоніло, і жінки питали: «Чи не Ноема то?»
20 But she said to them, "Do not call me Naomi. Call me Mara, for the Almighty has made it very bitter for me.	20 Вона ж до них: «Не звіть мене Ноема, звіть мене Мара, бо Всемогутній послав на мене велике горе.
21 I went away with an abundance, but the LORD has brought me back destitute. Why should you call me Naomi, since the LORD has pronounced against me and the Almighty has brought evil upon me?"	21 Я вийшла звідсіль повна, а Господь повернув мене з порожніми руками. Навіщо ви звете мене Ноема, коли Господь виступив проти мене, і Всемогутній зробив мене безталанною?»
22 Thus it was that Naomi returned with the Moabite daughter-in-law, Ruth, who accompanied her back from the plateau of Moab. They arrived in Bethlehem at the beginning of the barley harvest.	22 І повернулись Ноема, а з нею Рута, її невістка, моавитянка, що прийшла з моавських піль, і прибули вони у Вифлеєм, саме на початку ячмінних жнив.