Сирах 10

Біблія	GREEK BIBLE
1 Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується.	1 κριτης σοφος παιδευσει τον λαον αυτου και ηγεμονια συνετου τεταγμενη εσται
2 Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці.	2 κατα τον κριτην του λαου ουτως και οι λειτουργοι αυτου και κατα τον ηγουμενον της πολεως παντες οι κατοικουντες αυτην
3 Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів.	3 βασιλευς απαιδευτος απολει τον λαον αυτου και πολις οικισθησεται εν συνεσει δυναστων
4 Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно.	4 εν χειρι κυριου η εξουσια της γης και τον χρησιμον εγερει εις καιρον επ' αυτης
5 У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу.	5 εν χειρι κυριου ευοδια ανδρος και προσωπω γραμματεως επιθησει δοξαν αυτου
6 Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду — нічого не роби спересердя.	6 επι παντι αδικηματι μη μηνιασης τω πλησιον και μη πρασσε μηδεν εν εργοις υβρεως
7 Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість — переступ.	7 μισητη εναντι κυριου και ανθρωπων υπερηφανια και εξ αμφοτερων πλημμελης η αδικια
8 Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством.	8 βασιλεια απο εθνους εις εθνος μεταγεται δια αδικιας και υβρεις και χρηματα
9 Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається?	9 τι υπερηφανευεται γη και σποδος οτι εν ζωη ερριψα τα ενδοσθια αυτου
10 Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар — а ось узавтра помре він.	10 μακρον αρρωστημα σκωπτει ιατρος και βασιλευς σημερον και αυριον τελευτησει
11 Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву.	11 εν γαρ τω αποθανειν ανθρωπον κληρονομησει ερπετα και θηρια και σκωληκας
12 Початок гордині людської — відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять.	12 αρχη υπερηφανιας ανθρωπου αφιστασθαι απο κυριου και απο του ποιησαντος αυτον απεστη η καρδια αυτου
13 Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця.	13 οτι αρχη υπερηφανιας αμαρτια και ο κρατων αυτης εξομβρησει βδελυγμα δια τουτο παρεδοξασεν κυριος τας επαγωγας και κατεστρεψεν εις τελος αυτους
14 Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних.	14 θρονους αρχοντων καθειλεν ο κυριος και εκαθισεν πραεις αντ' αυτων
15 Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість.	15 ριζας εθνων εξετιλεν ο κυριος και εφυτευσεν ταπεινους αντ' αυτων
16 Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі.	16 χωρας εθνων κατεστρεψεν ο κυριος και απωλεσεν αυτας εως θεμελιων γης
17 Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам’ять про них.	17 εξηρεν εξ αυτων και απωλεσεν αυτους και κατεπαυσεν απο γης το μνημοσυνον αυτων
18 Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки.	18 ουκ εκτισται ανθρωποις υπερηφανια ουδε οργη θυμου γεννημασιν γυναικων
19 Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують.	19 σπερμα εντιμον ποιον σπερμα ανθρωπου σπερμα εντιμον ποιον οι φοβουμενοι τον κυριον σπερμα ατιμον ποιον σπερμα ανθρωπου σπερμα ατιμον ποιον οι παραβαινοντες εντολας
20 Серед братів провідний з них — ними поважаний, в очах же Господніх — ті, що його страхаються.	20 εν μεσω αδελφων ο ηγουμενος αυτων εντιμος και οι φοβουμενοι κυριον εν οφθαλμοις αυτου
21 Початок вивищення — острах Господній, первоначало ж відкинення — впертість та гординя.	21 -
22 Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них — острах Господній.	22 πλουσιος και ενδοξος και πτωχος το καυχημα αυτων φοβος κυριου
23 Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти.	23 ου δικαιον ατιμασαι πτωχον συνετον και ου καθηκει δοξασαι ανδρα αμαρτωλον
24 Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається.	24 μεγισταν και κριτης και δυναστης δοξασθησεται και ουκ εστιν αυτων τις μειζων του φοβουμενου τον κυριον
25 Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати.	25 οικετη σοφω ελευθεροι λειτουργησουσιν και ανηρ επιστημων ου γογγυσει
26 Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно.	26 μη σοφιζου ποιησαι το εργον σου και μη δοξαζου εν καιρω στενοχωριας σου
27 Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має.	27 κρεισσων εργαζομενος και περισσευων εν πασιν η περιπατων δοξαζομενος και απορων αρτων
28 Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости.	28 τεκνον εν πραυτητι δοξασον την ψυχην σου και δος αυτη τιμην κατα την αξιαν αυτης
29 Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить?	29 τον αμαρτανοντα εις την ψυχην αυτου τις δικαιωσει και τις δοξασει τον ατιμαζοντα την ζωην αυτου
30 Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство.	30 πτωχος δοξαζεται δι' επιστημην αυτου και πλουσιος δοξαζεται δια τον πλουτον αυτου
31 Хто поважаний в убозтві — оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві — оскільки більш був би у злиднях?	31 ο δεδοξασμενος εν πτωχεια και εν πλουτω ποσαχως και ο αδοξος εν πλουτω και εν πτωχεια ποσαχως