Сирах 34

¹ Надії нерозумного — пусті та марні, і безглуздого окрилюють самі сновиддя.

² Хто вірить сновиддям — скидається на того, що за тінь хапається і за вітром женеться.

³ Це сновиддя — згідне з отим, що подоба обличчя в дзеркалі.

⁴ Що від нечистого може вийти чисте, а від брехливого — що правдиве?

⁵ Ворожба, чарування, сновиддя — речі порожні, це бо маріння вагітної жінки.

⁶ Коли їх у відвідинах Всевишній не зіслав, — не прихиляйся до них своїм серцем.

⁷ Бо сновиддя багатьох збили з пантелику, й ті, що на них надіялись, — розчарувалися.

⁸ Виконання закону має бути без фальшу: досконала мудрість — лише з уст щирих.

⁹ Многомандрівна людина — многотна знаннями, і хто дознав досвіду, розумно й розмовляє.

¹⁰ Хто не зазнав спокуси, той мало знає, — хто ж бував у подорожах, той набув досвід.

¹¹ Багато дечого бачив я під час моїх мандрів, і знаю я більше, ніж можу оповісти.

¹² Нераз потрапляв я у смертельну небезпеку, тож рятувався — завдяки досвідові.

¹³ Житиме дух отих, що Господа страхаються: надія бо їхня в тому, хто врятувати їх може.

¹⁴ Хто Господа страхається, перед іншим страху не має: нічого не боїться, бо він — його надія.

¹⁵ Того душа щаслива, хто Господа страхається, — бо на кого б він зіперся, і хто б його підтримав?

¹⁶ Господні очі на тих, які його люблять: могутній він їм захист і потужна підтримка; від пустельного вітру сховок, від полуденної спеки захорона; осторога від спотикання й допомога від падіння:

¹⁷ він, що душу вгору підносить й очі освітлює, що дає здоров’я, життя й благословення.

¹⁸ Приноси з неправно набутого — все одно, що й глузування: дари беззаконних не можуть бути вгодні.

¹⁹ Не довподоби Всевишньому нечестивих приноси, і гріхи він прощає — не за численні жертви.

²⁰ Мов би сина жертвує на очах у батька, хто приносить жертву з добра нужденних:

²¹ таж за нестатків хліб це для вбогих — життя, і хто й того їх позбавляє, той — просто кровожерний.

²² Вбиває ближнього, хто відбирає його прожиток; позбавляти наймита заробітку — це кров проливати.

²³ Один будує, другий руйнує: яка їм з того користь — невже тільки труд?

²⁴ Один молиться, другий проклинає — чий же голос Владика вислухає?

²⁵ Хто вмивається, доткнувшись мертвого, а потім до нього знов дотикається, — яку бо зискає користь він із свого миття?

²⁶ Отак і людина, що за гріхи свої постить, а потім вирушає те саме чинити: хто бо вислухає молитву такого, і яка йому користь із того, що понижався?