Сирах 7

¹ Не кой лиха, то й не підпадеш під владу лиха.

² Відступись від неправди, то й вона тебе полишить.

³ Сину, не сій у борознах несправедливости, щоб усемеро з них не пожав.

⁴ Не проси у Господа влади, ані в царя — престолу слави.

⁵ Не виправдуйся перед Господом, не мудруй перед царем.

⁶ Не силкуйся стати суддею, як викорінити неправду неспроможен, щоб не злякався ти перед вельможним і правоти своєї не ущербив.

⁷ Не гріши проти збірноти міської, не понижуй себе у натовпі.

⁸ Не впадай двічі у гріх, бо і в одному не будеш безвинним.

⁹ Не кажи: «Бог узгляднить многоту дарів моїх і мої приносини Бог Всевишній прийме!»

¹⁰ Не будь недбалий у молитві; не занедбуй давати милостиню.

¹¹ Не зневажай людину, якій гірко на душі, — бо той, хто понижує, той і підносить.

¹² Не куй ложі на брата свого й другові не кой такого.

¹³ Не бреши ніякою брехнею: нічого доброго з того не вийде.

¹⁴ Не галасуй у громаді старших; не молися повторенням слів.

¹⁵ Покинь нехіть до тяжкої праці й до хліборобства, що його Всевишній установив.

¹⁶ Не вчислюйсь у грішну многоту: пам’ятай, що гнів не забариться.

¹⁷ Глибоко смири свою душу: вогонь бо й хробацтво — кара нечестивим.

¹⁸ Не обмінюй друга за гроші, ані рідного брата за золото офірське.

¹⁹ Не цурайся мудрої й доброї жінки: ласка її понад золото.

²⁰ Не кривдь слугу, що працює чесно, ані наймита, що віддано служить.

²¹ Розумного слугу хай душа твоя злюбить: свободи його не позбав.

²² Маєш скотину? Пильнуй її. Корисна тобі? Тримай її.

²³ Є в тебе діти? Виховуй їх і вже змалку роби гнучким їхній карк.

²⁴ Є в тебе дочки? Дбай про їхнє тіло і не дивися на них занадто весело.

²⁵ Видай дочку твою, і велике діло зробиш, — та віддай її за чоловіка розумного.

²⁶ Є в тебе жінка до душі? Не відкидай її. Коли ж не мила тобі — не покладайсь на неї.

²⁷ Усім твоїм серцем прославляй свого батька і не забувай про болі матері твоєї.

²⁸ Пам’ятай, що вони привели тебе на світ: чим заплатиш за те, що для тебе вони вчинили?

²⁹ Усією душею Господа шануй і священиків його поважай.

³⁰ Що сили твоєї — люби свого Творця і служителів його не полишай.

³¹ Страхайся Господа та ієрея шануй; його частку давай йому, як воно тобі звелено: первоплід, провинну жертву й дар лопатки, посвятну жертву й первоврожай священний.

³² А й бідному простягни свою руку, щоб завершилось твоє благословення.

³³ Дар милосердя подай усякому живому, а й мертвому не відмов твоєї ласки.

³⁴ Не цурайся тих, що плачуть, і сумуй з тими, що у смутку.

³⁵ Не вагайсь відвідати хворого — люблений будеш за те.

³⁶ У всіх ділах твоїх пам’ятай про твою кончину — повіки не згрішиш.