| 1 לאדם מערכי לב ומיהוה מענה לשון | 1 Людина робить задуми в серці, | але від Господа — відповідь язика. |
| 2 כל דרכי איש זך בעיניו ותכן רוחות יהוה | 2 Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа. |
| 3 גל אל יהוה מעשיך ויכנו מחשבתיך | 3 Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться. |
| 4 כל פעל יהוה למענהו וגם רשע ליום רעה | 4 Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника — на день лиха. |
| 5 תועבת יהוה כל גבה לב יד ליד לא ינקה | 5 Осоружний Господеві — кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне. |
| 6 בחסד ואמת יכפר עון וביראת יהוה סור מרע | 6 Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло. |
| 7 ברצות יהוה דרכי איש גם אויביו ישלם אתו | 7 Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним. |
| 8 טוב מעט בצדקה מרב תבואות בלא משפט | 8 Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі. |
| 9 לב אדם יחשב דרכו ויהוה יכין צעדו | 9 Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком. |
| 10 קסם על שפתי מלך במשפט לא ימעל פיו | 10 В царя на устах — вирок; | на суді уста його не помиляться. |
| 11 פלס ומאזני משפט ליהוה מעשהו כל אבני כיס | 11 Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку — його робота. |
| 12 תועבת מלכים עשות רשע כי בצדקה יכון כסא | 12 Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо. |
| 13 רצון מלכים שפתי צדק ודבר ישרים יאהב | 13 Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду. |
| 14 חמת מלך מלאכי מות ואיש חכם יכפרנה | 14 Шал царський — вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить. |
| 15 באור פני מלך חיים ורצונו כעב מלקוש | 15 В ясному обличчі царя — життя; | і його ласка, немов дощ весняний. |
| 16 קנה חכמה מה טוב מחרוץ וקנות בינה נבחר מכסף | 16 Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло. |
| 17 מסלת ישרים סור מרע שמר נפשו נצר דרכו | 17 Путь праведних — від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає. |
| 18 לפני שבר גאון ולפני כשלון גבה רוח | 18 Погибелі передує гординя, | падінню ж — бундючний дух. |
| 19 טוב שפל רוח את עניים מחלק שלל את גאים | 19 Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич. |
| 20 משכיל על דבר ימצא טוב ובוטח ביהוה אשריו | 20 Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий. |
| 21 לחכם לב יקרא נבון ומתק שפתים יסיף לקח | 21 Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука. |
| 22 מקור חיים שכל בעליו ומוסר אולים אולת | 22 Розум — джерело життя тим, хто його має, | а дурнота — безумних кара. |
| 23 לב חכם ישכיל פיהו ועל שפתיו יסיף לקח | 23 Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання. |
| 24 צוף דבש אמרי נעם מתוק לנפש ומרפא לעצם | 24 Приємна мова — стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла. |
| 25 יש דרך ישר לפני איש ואחריתה דרכי מות | 25 Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх — дорога смерти. |
| 26 נפש עמל עמלה לו כי אכף עליו פיהו | 26 Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того. |
| 27 איש בליעל כרה רעה ועל שפתיו כאש צרבת | 27 Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий. |
| 28 איש תהפכות ישלח מדון ונרגן מפריד אלוף | 28 Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює. |
| 29 איש חמס יפתה רעהו והוליכו בדרך לא טוב | 29 Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру. |
| 30 עצה עיניו לחשב תהפכות קרץ שפתיו כלה רעה | 30 Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв. |
| 31 עטרת תפארת שיבה בדרך צדקה תמצא | 31 Сиве волосся — вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі. |
| 32 טוב ארך אפים מגבור ומשל ברוחו מלכד עיר | 32 Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто. |
| 33 בחיק יוטל את הגורל ומיהוה כל משפטו | 33 У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок. |
