Die Apostelgeschichte 5

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 Ein Mann namens Hananias aber und seine Frau Saphira verkauften zusammen ein Grundstück,	1 Один чоловік, на ім’я Ананія, з своєю жінкою Сафірою продав маєток
2 und mit Einverständnis seiner Frau behielt er etwas von dem Erlös für sich. Er brachte nur einen Teil und legte ihn den Aposteln zu Füßen.	2 і сховав дещо з ціни, — а знала про те і його жінка; решту ж приніс і поклав у ногах апостолів.
3 Da sagte Petrus: Hananias, warum hat der Satan dein Herz erfüllt, dass du den Heiligen Geist belügst und von dem Erlös des Grundstücks etwas für dich behältst?	3 Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля?
4 Hätte es nicht dein Eigentum bleiben können und konntest du nicht auch nach dem Verkauf frei über den Erlös verfügen? Warum hast du in deinem Herzen beschlossen, so etwas zu tun? Du hast nicht Menschen belogen, sondern Gott.	4 Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.»
5 Als Hananias diese Worte hörte, stürzte er zu Boden und starb. Und über alle, die es hörten, kam große Furcht.	5 Почувши ці слова, Ананія впав та й умер. І страх великий огорнув усіх тих, що чули те.
6 Die jungen Männer standen auf, hüllten ihn ein, trugen ihn hinaus und begruben ihn.	6 Тоді молодші встали, обгорнули його, взяли набік і поховали.
7 Nach etwa drei Stunden kam seine Frau herein, ohne zu wissen, was geschehen war.	7 Через яких може три години, не знаючи, що сталося, увійшла його жінка.
8 Petrus fragte sie: Sag mir, habt ihr das Grundstück für so viel verkauft? Sie antwortete: Ja, für so viel.	8 Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.»
9 Da sagte Petrus zu ihr: Warum seid ihr übereingekommen, den Geist des Herrn auf die Probe zu stellen? Siehe, die Füße derer, die deinen Mann begraben haben, stehen vor der Tür; auch dich wird man hinaustragen.	9 Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.»
10 Im selben Augenblick brach sie vor seinen Füßen zusammen und starb. Die jungen Männer kamen herein, fanden sie tot, trugen sie hinaus und begruben sie neben ihrem Mann.	10 І вмить вона впала йому в ноги та й умерла. Хлопці ж увійшли й застали її мертву, і, винісши, поховали біля її чоловіка.
11 Da kam große Furcht über die ganze Gemeinde und über alle, die davon hörten.	11 Великий страх обняв усю Церкву і всіх, що чули про те.
12 Durch die Hände der Apostel geschahen viele Zeichen und Wunder im Volk. Alle kamen einmütig in der Halle Salomos zusammen.	12 Руками апостолів робилося багато знаків і чудес у народі. Усі вони перебували однодушно у притворі Соломона,
13 Von den übrigen wagte niemand, sich ihnen anzuschließen; aber das Volk schätzte sie hoch.	13 і ніхто сторонній не насмілювався до них пристати; однак народ хвалив їх вельми.
14 Immer mehr wurden im Glauben zum Herrn geführt, Scharen von Männern und Frauen.	14 Віруючих дедалі більше й більше приставало до Господа, сила жінок і чоловіків;
15 Selbst die Kranken trug man auf die Straßen hinaus und legte sie auf Betten und Bahren, damit, wenn Petrus vorüberkam, wenigstens sein Schatten auf einen von ihnen fiel.	15 так, що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях і на ліжках, щоб, як ітиме Петро, бодай тінь його на когонебудь з них упала.
16 Auch aus den Nachbarstädten Jerusalems strömten die Leute zusammen und brachten Kranke und von unreinen Geistern Geplagte mit. Und alle wurden geheilt.	16 Сила людей збиралась навіть з довколишніх міст Єрусалиму, несучи хворих та тих, що їх мучили нечисті духи, і вони всі видужували.
17 Da erhoben sich voll Eifersucht der Hohepriester und alle, die auf seiner Seite standen, nämlich die Gruppe der Sadduzäer.	17 Устав тоді первосвященик і всі ті, що були з ним, — то була секта садукеїв, — і, повні заздрощів,
18 Sie ließen die Apostel verhaften und in das öffentliche Gefängnis werfen.	18 наклали руки на апостолів і вкинули їх до громадської в’язниці.
19 Ein Engel des Herrn aber öffnete nachts die Gefängnistore, führte sie heraus und sagte:	19 Але вночі ангел Господень відчинив двері в’язниці й, вивівши їх, мовив:
20 Geht, tretet im Tempel auf und verkündet dem Volk alle Worte dieses Lebens!	20 «Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього.»
21 aSie gehorchten und gingen bei Tagesanbruch in den Tempel und lehrten. Währenddessen kam der Hohepriester mit seinen Begleitern. Sie riefen den Hohen Rat und alle Ältesten der Söhne Israels zusammen; man schickte Boten zum Gefängnis, um die Apostel vorführen zu lassen.	21 Почувши це, вони удосвіта ввійшли у храм і почали навчати. Тим часом прийшов первосвященик і ті, що були з ним, скликали синедріон і всіх старших синів Ізраїля і послали у в’язницю привести їх.
22 Die Diener gingen, fanden sie aber nicht im Gefängnis. Sie kehrten zurück und meldeten:	22 Та як слуги прибули, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшися, оповіли:
23 Wir fanden das Gefängnis sorgfältig verschlossen und die Wachen vor den Toren stehen; als wir aber öffneten, fanden wir niemand darin.	23 «В’язницю ми знайшли замкнену з усякою безпекою і сторожів на варті при дверях, та, відчинивши, всередині ми не знайшли нікого.»
24 Der Tempelhauptmann und die Hohenpriester waren ratlos, als sie das hörten, und wussten nicht, was nun werden sollte.	24 Почувши ці слова, наставник храму і перовосвященики збентежилися, (не знаючи), що воно могло статися.
25 Da kam jemand und meldete ihnen: Die Männer, die ihr ins Gefängnis geworfen habt, stehen im Tempel und lehren das Volk.	25 Аж тут прибув хтось і звістив: «Он ті мужі, яких ви вкинули у в’язницю, стоять у храмі і народ навчають.»
26 Da ging der Tempelhauptmann mit seinen Leuten hin und holte sie, allerdings nicht mit Gewalt; denn sie fürchteten, vom Volk gesteinigt zu werden.	26 Тоді наставник пішов із слугами, привів їх, та не насильно, боялись бо народу, щоб не побив їх камінням.
27 Man führte sie herbei und stellte sie vor den Hohen Rat. Der Hohepriester verhörte sie	27 Привівши їх, поставили перед синедріоном, а первосвященик спитав їх:
28 und sagte: Wir haben euch streng verboten, in diesem Namen zu lehren; ihr aber habt Jerusalem mit eurer Lehre erfüllt; ihr wollt das Blut dieses Menschen über uns bringen.	28 «Чи ж ми не були вам заборонили строго цим ім’ям не навчати? І ось ви вашою наукою сповнили Єрусалим і хочете навести на нас кров цього чоловіка!»
29 Petrus und die Apostel antworteten: Man muss Gott mehr gehorchen als den Menschen.	29 Озвавшись тут Петро й апостоли, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!
30 Der Gott unserer Väter hat Jesus auferweckt, den ihr ans Holz gehängt und ermordet habt.	30 Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.
31 Ihn hat Gott als Herrscher und Retter an seine rechte Seite erhoben, um Israel die Umkehr und Vergebung der Sünden zu schenken.	31 Його Бог підняв правицею своєю, як князя і Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.
32 Zeugen dieser Ereignisse sind wir und der Heilige Geist, den Gott allen verliehen hat, die ihm gehorchen.	32 І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.»
33 Als sie das hörten, gerieten sie in Zorn und beschlossen, sie zu töten.	33 Почувши це, вони розлютилися і задумали їх убити.
34 Da erhob sich im Hohen Rat ein Pharisäer namens Gamaliël, ein beim ganzen Volk angesehener Gesetzeslehrer; er ließ die Apostel für kurze Zeit hinausführen.	34 Тоді один фарисей, на ім’я Гамалиїл, законовчитель, поважаний усім народом, устав серед синедріону, повелів вивести на хвилину людей,
35 Dann sagte er: Israeliten, überlegt euch gut, was ihr mit diesen Leuten tun wollt.	35 і сказав до них: «Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям.
36 Vor einiger Zeit nämlich trat Theudas auf und behauptete, er sei etwas Besonderes. Ihm schlossen sich etwa vierhundert Männer an. Aber er wurde getötet und sein ganzer Anhang wurde zerstreut und aufgerieben.	36 Останніми цими днями встав був Тевда і казав, що він хтось великий; до нього пристало яких чотириста чоловіка; його вбито, й усі, що за ним тягнули, розпорошилися і зійшли нінащо.
37 Nach ihm trat in den Tagen der Volkszählung Judas, der Galiläer, auf; er brachte viel Volk hinter sich und verleitete es zum Aufruhr. Auch er kam um und alle seine Anhänger wurden zerstreut.	37 А після цього, під час перепису, устав був Юда галилейський і потягнув народ за собою, але й він загинув, і всі ті, що за ним тягнули, були розігнані.
38 Darum rate ich euch jetzt: Lasst von diesen Männern ab und gebt sie frei; denn wenn dieses Vorhaben oder dieses Werk von Menschen stammt, wird es zerstört werden;	38 Отож, я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться.
39 stammt es aber von Gott, so könnt ihr sie nicht vernichten; sonst werdet ihr noch als Kämpfer gegen Gott dastehen. Sie stimmten ihm zu,	39 Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, — щоб ви часом не стали противниками Бога.» Послухалися вони його ради.
40 riefen die Apostel herein und ließen sie auspeitschen; dann verboten sie ihnen, im Namen Jesu zu predigen, und ließen sie frei.	40 І, прикликавши апостолів, вибили їх і, заборонивши говорити в ім’я Ісуса, відпустили.
41 Sie aber gingen weg vom Hohen Rat und freuten sich, dass sie gewürdigt worden waren, für seinen Namen Schmach zu erleiden.	41 Вийшли апостоли з синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім’я Ісуса.
42 Und Tag für Tag lehrten sie unermüdlich im Tempel und in den Häusern und verkündeten das Evangelium von Jesus, dem Christus.	42 І щодня в храмі й по домах не переставали навчати й звіщати Христа Ісуса.