Матей 20

¹ «Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.

² Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.

³ А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.

⁴ Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.

⁵ І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев’ятої години, зробив так само.

⁶ Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?

⁷ Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.

⁸ Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.

⁹ Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.

¹⁰ Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.

¹¹ А взявши, стали ремствувати на господаря,

¹² кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.

¹² Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?

¹⁴ Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.

¹⁵ Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!

¹⁶ Так то останні будуть перші, а перші — останні!»

¹⁷ Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:

¹⁸ «Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.

¹⁹ І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп’яли його; а третього дня воскресне.»

²⁰ Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.

²¹ Той же сказав їй: «Чого бажаєш?» Відповіла йому: «Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч тебе.»

²² У відповідь Ісус мовив: «Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?» Сказали йому: «Спроможні.»

²³ Промовив до них: «Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, — не моє це давати, лише — кому мій Отець приготував.»

²⁴ Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.

²⁵ Ісус же, закликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.

²⁶ Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.

²⁷ І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.

²⁸ Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але — послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.»

²⁹ Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.

³⁰ Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: «Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!»

³¹ Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: «Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!»

³² Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: «Що бажаєте, щоб учинив я вам?»

³³ Вони кажуть йому: «Господи, щоб очі нам відкрилися.»

³⁴ Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.