Ecclesiastico 31

Torna indietro

La Bibbia in Volgare	Біблія
¹ La vigilia della onestade macererae le carni; e il pensiero di lei toglie il sonno.	¹ З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.
² Il pensiero della prescienza stravolge il senno; e la grande infermitade fece l'anima sobria (e ricordarsi di Dio).	² Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.
³ Affaticossi il ricco in radunare avere; nell'ozio suo riempierae di beni (temporali).	³ Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.
⁴ Affaticossi il povero nella diminuzione del mangiare (e bere e vestire), e nella fine sarà bisognoso.	⁴ Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.
⁵ Colui che ama oro, non sarà giustificato; e colui che sèguita il consumamento, si niempierà, di quello.	⁵ Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.
⁶ Molti sono dati nelli cadimenti dell' oro; e nella speranza dell' oro si è fatto il perdimento loro.	⁶ Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.
⁷ Legno d' offensione sì è sacrificare oro; guai a coloro che il sèguitano, e ciascuno [imprudente] perirà in quello.	⁷ Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.
⁸ Beato è il ricco che è trovato sanza macula, e che non andoe dietro all' oro, e che non speroe nelli tesori della pecunia.	⁸ Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.
⁹ Chi è costui, e loderemo lui? però ch' egli fece maraviglie in sua vita.	⁹ Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.
¹⁰ Chi è stato provato in quello, è stato trovato perfetto, e sarà lui in gloria eterna; chi potee travalicare, e non travalicoe (i comandamenti di Dio), e potè fare male, e non lo fece.	¹⁰ Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?
¹¹ Però li beni suoi sono stabiliti nel Signore, e ogni chiesa di santi parlerae le limosine di colui.	¹¹ Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.
¹² Sedesti alla grande mensa? non essere il primo che apra la bocca sopra quella.	¹² Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»
¹³ Non dire che le cose, che sono sopra quella, sono sì molte.	¹³ Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.
¹⁴ Ricorditi che l'occhio reo è malvagio.	¹⁴ Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.
¹⁵ Quale cosa è più rea che l' occhio (malvagio)? però (che) da ogni faccia lacrimerae, quand' egli vederà.	¹⁵ Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.
¹⁶ Non sarai tu primo a stendere la mano, ne poi per invidia contaminato tu ti vergogni.	¹⁶ Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.
¹⁷ Non essere oppresso nel convito (dal vino).	¹⁷ А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.
¹⁸ Considera le cose del prossimo tuo da te medesimo.	¹⁸ І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.
¹⁹ Usa quelle cose che ti sono messe inanzi, sì come uomo deve usare; e non divorare, acciò che tu non sii molto odiato.	¹⁹ Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:
²⁰ Resta prima per cagione di disciplina; e non essere troppo lungo (mangiatore), acciò che tu non offenda alli altri.	²⁰ 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.
²¹ E se tu sedesti nel mezzo di molti, non istendere tu prima che coloro la mano, e non domandare tu prima bere.	²¹ Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.
²² Oh come poco vino basta all' uomo ammaestrato! e non sarai gravato dormendo da quello (uno poco), e non sentirai dolore.	²² Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.
²³ Vigilia é collera e tortura nel sonno all' uomo sfrenato;	²³ Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.
²⁴ lo sonno della sanità sarà nell' uomo temperato; elli dormirà infino alla mattina, e l'anima sua diletterassi con lui.	²⁴ А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.
²⁵ E se tu sarai costretto pure un dì di molto mangiare, lièvati di mezzo di loro, getta fuori, e refrigera il corpo tuo; e non accumulerai al corpo tuo infermitadi.	²⁵ Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.
²⁶ Odimi, figliuolo, e non mi dispregiare; e in fine troverai le parole mie vere.	²⁶ Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.
²⁷ Sia veloce in tutte le (buone) opere tue, e nulla infirmità ti si farà incontro.	²⁷ Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.
²⁸ Le lingue di molti benediceranno colui che sarà splendente nel pane; e ...	²⁸ Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.
²⁹ ... e la testimonianza di colui (della malizia) sarà vera.	²⁹ Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.
³⁰ Non provocare coloro che sono solleciti al vino; però che il vino molti ne stermina.	³⁰ Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.
³¹ Sì come il fuoco prova il duro ferro, così il vino bevuto in ebbrezza batte li cuori de' superbi.	³¹ Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.
³² Ben complessionata vita è alli uomini bere il vino temperatamente; se tu il berai temperatamente, sarai sobrio.
³³ Che vita è quella che si diminuisce per lo vino?
³⁴ Che è quello che defrauda la vita? la morte.
³⁵ Dal cominciamento fu creato il vino per allegrare, non per inebriare.
³⁶ Il vino bevuto temperatamente sì allegra l'anima e il corpo.
³⁷ Il temperato bere sì è sanitade dell' anima e del corpo.
³⁸ Il vino molto bevuto fae commovimento e ira e rovine molte.
³⁹ Il molto bere è amaritudine dell' anima.
⁴⁰ La animosità della ebrietà, dello imprudente (e dello sciocco) è offensione, scemante la forza, e che fa ferite.
⁴¹ Nel convito del vino non riprendere il prossimo, e nella gioconditade sua nollo dispregiare.
⁴² E non li dire parole di reo uomo, e non lo stringere in ripetere.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati