Сирах 24

Біблія	LXX
1 Похвала бо мудрості — у ній у самій, і прослава її — серед її народу.	1 η σοφια αινεσει ψυχην αυτης και εν μεσω λαου αυτης καυχησεται
2 У громаді Всевишнього вона уста розтулює, її самозвеличення перед його могутністю:	2 εν εκκλησια υψιστου στομα αυτης ανοιξει και εναντι δυναμεως αυτου καυχησεται
3 Вийшла я, мовляв, із уст Всевишнього та й оболоком укрила землю.	3 εγω απο στοματος υψιστου εξηλθον και ως ομιχλη κατεκαλυψα γην
4 На висотах я оселилась, і мій престол — у стовпі хмаринному.	4 εγω εν υψηλοις κατεσκηνωσα και ο θρονος μου εν στυλω νεφελης
5 Я одна обійшла кругом небесним, і в глибинах безодні я походжала.	5 γυρον ουρανου εκυκλωσα μονη και εν βαθει αβυσσων περιεπατησα
6 У хвилях морських і по всій землі, й у кожнім народі й племені я володіла.	6 εν κυμασιν θαλασσης και εν παση τη γη και εν παντι λαω και εθνει εκτησαμην
7 Між ними всіма я спокою шукала: в чиїй бо спадщині мені оселитись?	7 μετα τουτων παντων αναπαυσιν εζητησα και εν κληρονομια τινος αυλισθησομαι
8 Тож заповів мені Творець усього, і той, хто створив мене, намет нап’яв мій та й мовив: «У Якові будь твоя оселя, і твоя спадщина будь в Ізраїлі!»	8 τοτε ενετειλατο μοι ο κτιστης απαντων και ο κτισας με κατεπαυσεν την σκηνην μου και ειπεν εν ιακωβ κατασκηνωσον και εν ισραηλ κατακληρονομηθητι
9 Спередвіку, споконвіку створив він мене, тим то я вічно існувати буду.	9 προ του αιωνος απ' αρχης εκτισεν με και εως αιωνος ου μη εκλιπω
10 У святому наметі перед ним я служила, і укріпилась я у Сіоні.	10 εν σκηνη αγια ενωπιον αυτου ελειτουργησα και ουτως εν σιων εστηριχθην
11 У місті улюбленім він оселив мене, і в Єрусалимі — влада моя.	11 εν πολει ηγαπημενη ομοιως με κατεπαυσεν και εν ιερουσαλημ η εξουσια μου
12 Я вкорінилась у прославленім народі — у частці Господній, у наслідді його.	12 και ερριζωσα εν λαω δεδοξασμενω εν μεριδι κυριου κληρονομιας αυτου
13 Мов той кедр ливанський, я виросла вгору, мов той кипарис на горах Хермонських.	13 ως κεδρος ανυψωθην εν τω λιβανω και ως κυπαρισσος εν ορεσιν αερμων
14 Мов та пальма в Ен-гаді, виросла я, мов у Єрихоні садженці трояндні, мов маслина ота на рівнині пишна, — виросла я, немов той явір.	14 ως φοινιξ ανυψωθην εν αιγγαδοις και ως φυτα ροδου εν ιεριχω ως ελαια ευπρεπης εν πεδιω και ανυψωθην ως πλατανος
15 Мов цинамон і аспалат, видавала я пахощі, мов добірна мірра, була я запахуща, — мов та халвана, й онікс, і стакта, мов дим кадила отой у наметі.	15 ως κινναμωμον και ασπαλαθος αρωματων δεδωκα οσμην και ως σμυρνα εκλεκτη διεδωκα ευωδιαν ως χαλβανη και ονυξ και στακτη και ως λιβανου ατμις εν σκηνη
16 Мов той теребінт, я розпростерла галузки, і віття моє — віття слави й ласки.	16 εγω ως τερεμινθος εξετεινα κλαδους μου και οι κλαδοι μου κλαδοι δοξης και χαριτος
17 Мов ті виногрона, я пишне гілля вигнала, і квіття моє плоди преславні та багатющі видало.	17 εγω ως αμπελος εβλαστησα χαριν και τα ανθη μου καρπος δοξης και πλουτου
18 Я мати красної любови, остраху, знання й благонадії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені.	18 -
19 Прийдіте ж до мене, ви, що мене бажаєте, і живітеся досита плодами моїми.	19 προσελθετε προς με οι επιθυμουντες μου και απο των γενηματων μου εμπλησθητε
20 Згадка про мене солодша від меду, і моя спадщина солодша, ніж медовий стільник.	20 το γαρ μνημοσυνον μου υπερ το μελι γλυκυ και η κληρονομια μου υπερ μελιτος κηριον
21 Хто мене споживає, той ще схоче споживати, хто з мене п’є, той ще захоче пити.	21 οι εσθιοντες με ετι πεινασουσιν και οι πινοντες με ετι διψησουσιν
22 Хто мене слухає, той не осоромиться, хто мною кермується, той не согрішить.	22 ο υπακουων μου ουκ αισχυνθησεται και οι εργαζομενοι εν εμοι ουχ αμαρτησουσιν
23 Усе це книга завіту Бога Всевишнього, закон, заповіданий нам від Мойсея, спадщина для Яковових громад.	23 ταυτα παντα βιβλος διαθηκης θεου υψιστου νομον ον ενετειλατο ημιν μωυσης κληρονομιαν συναγωγαις ιακωβ
24 Не занепадайте на силі, бувши у Господі, пристаньте до нього, щоб укріпив вас, — Господь бо Вседержитель це Бог єдиний, і немає іншого, крім нього, Спасителя.	24 -
25 Повен мудрости він, як Пішон, мов той Тигр за днів новоплоддя,	25 ο πιμπλων ως φισων σοφιαν και ως τιγρις εν ημεραις νεων
26 мов Ефрат, він сповнений розумом, мов Йордан під час жнив.	26 ο αναπληρων ως ευφρατης συνεσιν και ως ιορδανης εν ημεραις θερισμου
27 Він, наче світло, повчання розливає, наче Гіхон під час винозбору.	27 ο εκφαινων ως φως παιδειαν ως γηων εν ημεραις τρυγητου
28 Ані перший, хто бравсь, не спізнав до кінця її, а й останній не дослідив ще її;	28 ου συνετελεσεν ο πρωτος γνωναι αυτην και ουτως ο εσχατος ουκ εξιχνιασεν αυτην
29 бо помисли має ширші від моря, і від безодні більший задум її.	29 απο γαρ θαλασσης επληθυνθη διανοημα αυτης και η βουλη αυτης απο αβυσσου μεγαλης
30 А я — немов рівчак від річки, мов той водопровід, що у сад провадить.	30 καγω ως διωρυξ απο ποταμου και ως υδραγωγος εξηλθον εις παραδεισον
31 Я промовив: — Сад мій зрошу, і грядку свою напою. — І ось уже річкою рівчак мій обернувся, а ріка на море перетворилась.	31 ειπα ποτιω μου τον κηπον και μεθυσω μου την πρασιαν και ιδου εγενετο μοι η διωρυξ εις ποταμον και ο ποταμος μου εγενετο εις θαλασσαν
32 Я дам науку, мов світло зірниці, і сяйво її понесу я далеко.	32 ετι παιδειαν ως ορθρον φωτιω και εκφανω αυτα εως εις μακραν
33 Навчання зіллю я, немов пророцтво, і полишу його поколінням повіки.	33 ετι διδασκαλιαν ως προφητειαν εκχεω και καταλειψω αυτην εις γενεας αιωνων
34 Дивіться: не тільки для себе трудивсь я, а й для тих усіх, які її шукають.	34 ιδετε οτι ουκ εμοι μονω εκοπιασα αλλ' απασιν τοις εκζητουσιν αυτην