Сирах 5

¹ Не покладайся на власні багатства, не кажи, — я самодостатній!

² Не потурай своїй душі та потузі своїй, щоб не ввели тебе в пожадання твого серця.

³ і не кажи, хто, мовляв, мій володар, — бо каригідне Господь таки скарає.

⁴ Не говори: «Згрішив, а що мені сталось?» — Господь бо довготерпеливий.

⁵ Не покладайсь на прощення занадто, гріхи до гріхів додававши,

⁶ і не кажи: «А що милосердя його велике, то й безліч гріхів мені він відпустить», — бо й милосердя, і гнів є у нього, тож на грішних спаде його обурення.

⁷ Не гайся повернутися до Господа, не відкладай з днини на днину, бо зненацька вибухне гнів Господній, то й загинеш у годині помсти.

⁸ Не звіряйсь на багатства, несправедливо набуті: не допоможуть тобі в день нещастя.

⁹ Не війся у кожному вітрі і не ступай усякою стежкою: так бо робить грішник двоязичний.

¹⁰ Стій твердо при своїй думці, і хай одне буде твоє слово.

¹¹ Слухавши, будь скорий, а відповідавши — повільний.

¹² Відповідай ближньому, коли відаєш, коли ж ні — поклади долоню на уста собі!

¹³ І слава, і неслава — в розмові; язик людини — її погибель.

¹⁴ Не допусти, щоб тебе називали підшептувачем, і язиком своїм не наклеплюй, бо на злодія сором спадає, і на двоязичного — осуд тяжкий.

¹⁵ Ні в великім, ні в малім не провинюйсь, і не ставай з друга ворогом.