Сирах 24

¹ Похвала бо мудрості — у ній у самій, і прослава її — серед її народу.

² У громаді Всевишнього вона уста розтулює, її самозвеличення перед його могутністю:

³ Вийшла я, мовляв, із уст Всевишнього та й оболоком укрила землю.

⁴ На висотах я оселилась, і мій престол — у стовпі хмаринному.

⁵ Я одна обійшла кругом небесним, і в глибинах безодні я походжала.

⁶ У хвилях морських і по всій землі, й у кожнім народі й племені я володіла.

⁷ Між ними всіма я спокою шукала: в чиїй бо спадщині мені оселитись?

⁸ Тож заповів мені Творець усього, і той, хто створив мене, намет нап’яв мій та й мовив: «У Якові будь твоя оселя, і твоя спадщина будь в Ізраїлі!»

⁹ Спередвіку, споконвіку створив він мене, тим то я вічно існувати буду.

¹⁰ У святому наметі перед ним я служила, і укріпилась я у Сіоні.

¹¹ У місті улюбленім він оселив мене, і в Єрусалимі — влада моя.

¹² Я вкорінилась у прославленім народі — у частці Господній, у наслідді його.

¹³ Мов той кедр ливанський, я виросла вгору, мов той кипарис на горах Хермонських.

¹⁴ Мов та пальма в Ен-гаді, виросла я, мов у Єрихоні садженці трояндні, мов маслина ота на рівнині пишна, — виросла я, немов той явір.

¹⁵ Мов цинамон і аспалат, видавала я пахощі, мов добірна мірра, була я запахуща, — мов та халвана, й онікс, і стакта, мов дим кадила отой у наметі.

¹⁶ Мов той теребінт, я розпростерла галузки, і віття моє — віття слави й ласки.

¹⁷ Мов ті виногрона, я пишне гілля вигнала, і квіття моє плоди преславні та багатющі видало.

¹⁸ Я мати красної любови, остраху, знання й благонадії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені.

¹⁹ Прийдіте ж до мене, ви, що мене бажаєте, і живітеся досита плодами моїми.

²⁰ Згадка про мене солодша від меду, і моя спадщина солодша, ніж медовий стільник.

²¹ Хто мене споживає, той ще схоче споживати, хто з мене п’є, той ще захоче пити.

²² Хто мене слухає, той не осоромиться, хто мною кермується, той не согрішить.

²³ Усе це книга завіту Бога Всевишнього, закон, заповіданий нам від Мойсея, спадщина для Яковових громад.

²⁴ Не занепадайте на силі, бувши у Господі, пристаньте до нього, щоб укріпив вас, — Господь бо Вседержитель це Бог єдиний, і немає іншого, крім нього, Спасителя.

²⁵ Повен мудрости він, як Пішон, мов той Тигр за днів новоплоддя,

²⁶ мов Ефрат, він сповнений розумом, мов Йордан під час жнив.

²⁷ Він, наче світло, повчання розливає, наче Гіхон під час винозбору.

²⁸ Ані перший, хто бравсь, не спізнав до кінця її, а й останній не дослідив ще її;

²⁹ бо помисли має ширші від моря, і від безодні більший задум її.

³⁰ А я — немов рівчак від річки, мов той водопровід, що у сад провадить.

³¹ Я промовив: — Сад мій зрошу, і грядку свою напою. — І ось уже річкою рівчак мій обернувся, а ріка на море перетворилась.

³² Я дам науку, мов світло зірниці, і сяйво її понесу я далеко.

³³ Навчання зіллю я, немов пророцтво, і полишу його поколінням повіки.

³⁴ Дивіться: не тільки для себе трудивсь я, а й для тих усіх, які її шукають.