SCRUTATIO

Domenica, 12 ottobre 2025 - Nostra Signora del Pilar ( Letture di oggi)

Сирах 22


font

1Лінивий схожий на опоганений камінь, тож кожен лиш посвистує на його нікчемність.2Лінивий схожий на купу гною: хто б лиш його торкнувся — обтрусить руку.3Сором для батька — невихованого породити, а й дочка така на неславу йому родиться.4Розумна дочка придбає собі чоловіка, а сороміцька — журба для батька.5Безчесна соромить батька й чоловіка, від обох них не буде їй доброї слави.6Як музика в смутку, так мова невчасна; картання ж і повчання — повсякчасна мудрість.7Діти, що живуть чесно й мають що їсти, приховують скромне батьків походження.8Діти ж зневажливі, зле виховані й пихаті — безчестять шляхетність власної родини.9Учити дурного — черепки докупи зліплювати або ж будити глибоко заснулого.10Розмовляти з дурнем — розмовляти з сонним: кінець-кінцем він скаже: «А про що бо йдеться?»11Над мертвим плач: він утратив світло; і над дурним плач: він утратив розум. Та не плач так гірко за мертвим, бо він уже спочиває; життя ж дурного — гірше від смерти.12Жалоба по мертвому — семеро днів, за дурнем же й нечестивим — всі дні їхнього віку.13Не починай з безумним довгої розмови, а й не заходь до нерозумного. Бережися його, щоб клопоту не мати й щоб не забруднитись, його дотикавшися. Уникай його, то й знайдеш спокій, і безглуздя його тобі не докучатиме.14Що бо буває тяжче від олива? Як воно зветься — хіба не — дурень?15Пісок бо, сіль і брилу заліза легше нести, ніж людину безглузду.16Бантина, добре збита на будівлю, не розійдеться під час землетрусу; отак і серце, стале в обдуманому рішенні, не захитається ні о якій порі.17Серце, оперте на розумну думку, — наче тинк піщаний на вигладженій стіні.18Жорства ота, що кладуть нагору, не може встоятись супроти вітру; то й серце полохливе при дурній раді не встоїться супроти ніякого страху.19Хто вколе в око — з нього сльози виточить; хто ж у серце вколе — почуття його виявить.20На птахів камінь кинувши, їх проганяють — закид зробивши другові, дружбу руйнують.21Хоч ти й на друга оголив меча, все ж не втрачай надії, бо поворот — можливий.22Хоч ти й на друга відкрив свого рота, все ж не лякайся, бо примирення можливе, — крім образи, зневаги, зради тайни й удару-підступу, бо таке відсторонює кожного друга.23Придбай довір’я ближнього, коли він у злиднях, бо тоді й у його достатку з ним добра зазнаєш; будь при ньому в час його скрути, тоді частку матимеш у його спадщині.24Пара й дим із печі вогневі передує — так кровопролиттю передують образи.25Друга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду.26А спіткає мене якесь лихо з-за нього, то й кожен, те почувши, його стерегтиметься.27Хто бо поставить на мого рота сторожу, і на губи мені — належну печать, аби не впав я з-за них, і мене не погубив мій язик!