Сирах 14

¹ Щасливий муж, у якого на устах нема нечестя, і якого не мучив докір гріхів.

² Щасливий, кого не винуватить власне сумління, і той, хто своєї надії не втратив.

³ Скнарому серцеві не личить багатство, ані зависливій людині — маєтки.

⁴ Хто збирає, собі відмовляючи, той збирає набуток для інших, і майном його сторонні будуть розкошувати.

⁵ Хто недобрий сам до себе — до кого ж добрим він буде? Такий і з власних дібр не зазнає радощів.

⁶ Немає гіршого, ніж той, хто заздрить собі самому: така бо заплата за злобу його.

⁷ Коли й чинить він добро, то чинить несвідомо, і наостанку таки злобу свою виявить.

⁸ Лихий бо той, у кого очі зависні, хто обличчя відвертає, хто людей зневажає.

⁹ Око скупого не сите тим, що має, — скнарість висушує геть його душу.

¹⁰ Лукаве око заздро дивиться на хліб — отож і на власному столі його не має.

¹¹ Мій сину, якщо тільки маєш, добре дбай про себе, а й Господеві чини достойні приносини.

¹² Пам’ятай про те, що смерть не забариться і що рішення аду тобі не відкрито.

¹³ Ще перед кончиною чини добро другові й, скільки спромоги, простягай йому руку й давай.

¹⁴ Себе не позбавляй благосної днини, з доброго бажання не пропускай нічого.

¹⁵ Невже ти для іншого праці своєї не лишиш, і того, в чім трудився, жеребом не розділиш?

¹⁶ Давай і бери — й веселися душею: бо не в аду ж насолоди шукати!

¹⁷ Кожне тіло старіється, як і одежа, бо від віку присуджено: смертю помреш.

¹⁸ Як лист зелений на дереві рясному: один на землю падає, а другий виростає, — так бо й з родом тілесним та кровним: один умирає, другий народжується.

¹⁹ Кожне діло, в якому гнилизна, — щезне, і той, хто його чинить, з ним ізникне.

²⁰ Щасливий муж, який над мудрістю роздумує і здібності розуму свого обмірковує;

²¹ який розмислює серцем над її дорогами і який над тайнами її розважає.

²² Він слідкував за нею, мов той мисливець, і на її стежках учиняв засідки.

²³ Уважно він дивиться крізь її вікно і при її дверях він наслухує.

²⁴ Отаборюється він біля її дому і в її стіни свій кілок забиває.

²⁵ Під її руками своє шатро напинає і мешкає він у житлі щастя.

²⁶ Такий під її опіку дітей своїх поставить і під її гіллям такий спочине.

²⁷ Під її захистом сховається від спеки, а й житиме він у її славі.