Йова 39

Біблія	GREEK BIBLE
1 «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться? | Чи спостеріг пологи ланей?	1 Γνωριζεις τον καιρον του τοκετου των αγριων αιγων του βραχου; δυνασαι να σημειωσης ποτε γεννωσιν αι ελαφοι;
2 Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять? | Чи знаєш час, коли вони родять?	2 Δυνασαι να αριθμησης τους μηνας τους οποιους πληρουσιν; η γνωριζεις τον καιρον του τοκετου αυτων;
3 Вони злягають, приводять своїх діток | і пускають плід свій.	3 Αυται συγκαμπτονται, γεννωσι τα παιδια αυτων, ελευθερονονται απο των ωδινων αυτων.
4 Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині, | відходять і не повертаються вже більше.	4 Τα τεκνα αυτων ενδυναμουνται, αυξανουσιν εν τη πεδιαδι? εξερχονται και δεν επιστρεφουσι πλεον εις αυτας.
5 Хто пустив дикого осла на волю? | Хто розв’язав пута онагра,	5 Τις εξαπεστειλεν ελευθερον τον αγριον ονον; η τις ελυσε τους δεσμους αυτου;
6 якому я призначив степ на житло, | солонці на перебування?	6 του οποιου οικιαν εκαμον την ερημον, και την αλμυριδα κατοικιαν αυτου.
7 Він кпить з гармидеру у місті, | крик погонича не чує.	7 Καταγελα του θορυβου της πολεως? δεν ακουει την κραυγην του εργοδιωκτου.
8 Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську, | вишукуючи всяку зелень.	8 Κατασκοπευει τα ορη δια βοσκην αυτου, και υπαγει ζητων κατοπιν παντος ειδους χλοης.
9 Чи схоче служити тобі буйвол? | Чи заночує він при яслах у тебе?	9 Θελει ευχαριστηθη ο μονοκερως να σε δουλευη, η θελει διανυκτερευσει εν τη φατνη σου;
10 Чи ти прив’яжеш йому до шиї посторонок? | Чи боронуватиме він за тобою ниву?	10 Δυνασαι να δεσης τον μονοκερων με τον δεσμον αυτου προς αροτριασιν; η θελει ομαλιζει τας πεδιαδας οπισω σου;
11 Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила, | і лишиш на нього твою працю?	11 Θελεις βαλει το θαρρος σου εις αυτον, διοτι η δυναμις αυτου ειναι μεγαλη; η θελεις αφησει την εργασιαν σου επ' αυτον;
12 Чи будеш певний, що він назад прийде | і завезе зерно на тік твій?	12 Θελεις εμπιστευθη εις αυτον να σοι φερη τον σπορον σου και να συναξη αυτον εν τω αλωνιω σου;
13 Крило у струся красне, | пір’я й пух у нього гарні?	13 Εδωκας συ τας ωραιας πτερυγας εις τους ταωνας; η πτερυγας και πτερα εις την στρουθοκαμηλον;
14 Коли кладе на землі свої яйця | і на піску їх вигріває,	14 ητις αφινει τα ωα αυτης εις την γην και θαλπει αυτα επι του χωματος,
15 він забуває, що нога їх може роздушити, | що дикий звір їх може розтоптати.	15 και λησμονει οτι ο πους ενδεχεται να συντριψη αυτα, η το θηριον του αγρου να καταπατηση αυτα?
16 До власних дітей він жорстокий, | мов би вони не його були; | йому байдуже, що праця його марна.	16 σκληρυνεται κατα των τεκνων αυτης, ως να μη ησαν αυτης? ματαιως εκοπιασε, μη φοβουμενη?
17 Бо Бог позбавив його глузду, | не наділив його розумом.	17 διοτι ο Θεος εστερησεν αυτην απο σοφιας και δεν εμοιρασεν εις αυτην συνεσιν?
18 Але скоро здійметься, махнувши крильми, | з коня й комонного сміється!	18 οσακις σηκονεται ορθιος, καταγελα του ιππου και του αναβατου αυτου.
19 Хіба то ти даєш коневі силу? | Вдягаєш гривою його шию?	19 Συ εδωκας δυναμιν εις τον ιππον; περιενεδυσας τον τραχηλον αυτου με βροντην;
20 Силуєш його, неначе сарану, стрибати? | Його величне іржання жах наводить.	20 συ καμνεις αυτον να πηδα ως ακρις; το γαυριαμα των μυκτηρων αυτου ειναι τρομερον?
21 Він риє копитами землю й силою радіє, | кидається назустріч зброї.	21 ανασκαπτει εν τη κοιλαδι και αγαλλεται εις την δυναμιν αυτου? εξερχεται εις απαντησιν των οπλων?
22 Він зо страху сміється, нічого не боїться, | перед мечем не відступає.	22 καταγελα του φοβου και δεν τρομαζει? ουδε στρεφει απο προσωπου ρομφαιας?
23 Над ним гуркоче сагайдак, | вогненний спис і ратище.	23 η φαρετρα κροταλιζει κατ' αυτου, η εξαστραπτουσα λογχη και το δορυ.
24 В тріпотливому запалі він мов глитає землю, | не може встоятись коли сурма засурмить.	24 Καταπινει την γην εν αγριοτητι και μανια? και δεν πιστευει οτι ηχει σαλπιγξ?
25 Щоразу, як засурмить, він іга-га! — каже, | здалека чує битву, | грімкий голос старшин і військовії кличі.	25 αμα δε τη φωνη της σαλπιγγος, λεγει, Α, α και μακροθεν οσφραινεται την μαχην, την κραυγην των στρατηγων και τον αλαλαγμον.
26 Чи то твоєю мудрістю літає сокіл, | на південь простягає крила?	26 Δια της σοφιας σου πετα ο ιεραξ και απλονει τας πτερυγας αυτου προς νοτον;
27 Чи на твій наказ орел летить угору, | гніздо собі на висоті звиває?	27 Εις την προσταγην σου ανυψουται ο αετος και καμνει την φωλεαν αυτου εν τοις υψηλοις;
28 Живе на скелі і ночує, | на верхах зубчастих та на твердинях.	28 Κατοικει επι βραχου και διατριβει, επι αποτομου βραχου και επι αβατων τοπων?
29 Звідти чигає він на здобич, | очі його бачать далеко.	29 εκειθεν αναζητει τροφην? οι οφθαλμοι αυτου σκοπευουσι μακροθεν?
30 Його орлята кров смокчуть: | де труп — і він там!»	30 και οι νεοσσοι αυτου αιμα πινουσι? και οπου πτωματα, εκει και αυτος.