Буття 16

¹ Сараї ж, Аврамова жінка, не родила йому дітей. А була в неї рабиня єгиптянка, на ім’я Агар.

² Тоді Сараї сказала до Аврама: Господь зробив мене безплідною: ввійди но до моєї рабині, може я матиму дітей завдяки їй. Послухав Аврам бажання Сараї.

³ І взяла Сараї, Аврамова жінка, свою рабиню Агар єгиптянку, при кінці десятого року, як Аврам оселився в Ханаан-краю, та й віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку.

⁴ Ввійшов він до Агарі, й вона зачала. Як же відчула, що зачала, то стала зневажати свою господиню.

⁵ Тоді Сараї промовила до Аврама: Нехай ота зневага до мене та впаде на тебе. Я сама дала тобі в обійми мою рабиню, а вона, відчувши себе вагітною, стала мною погорджувати. Нехай Господь судить між мною і тобою!

⁶ Аврам же сказав до Сараї: Ось у твоїх руках твоя рабиня. Роби з нею що хоч. Запопалася тоді Сараї до неї жорстоко аж вона втекла геть їй з очей.

⁷ Зустрів її ангел Господній коло джерела в пустині, коло джерела, що при дорозі до Шур,

⁸ і сказав: Агаре, рабине Сараї: звідкіля йдеш? Куди прямуєш? Вона ж відповіла: Від Сараї, моєї господині, втікаю.

⁹ Тоді ангел Господній сказав до неї: Вернися до твоєї господині й покорися під її руку.

¹⁰ Далі ангел Господній говорив до неї: Я сильно розмножу твоє потомство, так що його не можна буде і злічити: таке воно буде численне.

¹¹ По тому ангел Господній сказав до неї: Ось ти зачала й вродиш сина й даси йому ім’я Ізмаїл, бо Господь почув твою скорботу.

¹² Він буде дикий чоловік: його рука буде проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіми своїми братами.

¹³ І назвала Агар ім’я Господа, що говорив до неї: Бог, що з’явився мені, бо казала вона: Чи ж я теж не бачила Бога, і побачивши його, живу ще?

¹⁴ Тому й прозвано ту криницю: криницею Живого, що мене бачить. Це та криниця, що між (місцевостями) Кадеш і Беред.

¹⁵ Ось так Агар породила Аврамові сина й Аврам дав ім’я своєму синові, якого Агар породила, Ізмаїл.

¹⁶ Було ж Аврамові вісімдесят шість років, коли Агар породила йому сина.