І Самуїла 24

Біблія	Peshitta
1 Вийшов Давид звідти й перебував у неприступних місцях Ен-Геді.	1 ܘܣܠܩ ܕܘܝܕ ܡܢ ܬܡܢ ܘܝܬܒ ܒܡܨܪܘܬ ܕܒܓܒܥܘܬ
2 Якже Саул повернувся з гонитви за філістимлянами, йому донесли: он Давид у пустині Ен-Геді.	2 ܘܗܘܐ ܕܟܕ ܗܦܟ ܫܐܘܠ ܡܢ ܒܬܪ ܦܠܫ̈ܬܝܐ ܚܘܝܘܗܝ ܘܐܡܪܘ ܠܗ ܗܐ ܕܘܝܕ ܒܡܨܪܘܬ ܕܒܓܒܥܘܬ
3 Взяв тоді Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустивсь шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз.	3 ܘܕܒܪ ܫܐܘܠ ܬܠܬܐ ܐ̈ܠܦܝܢ ܓܒܪ̈ܐ ܓܒ̈ܝܐ ܡܢ ܟܠܗ ܐܝܣܪܝܠ ܘܐܙܠ ܠܡܒܥܝܗ ܠܕܘܝܕ ܘܠܓܒܪ̈ܘܗܝ ܥܠ ܐ̈ܦܝ ܛܘܪܐ ܕܕܝ̈ܨܐ
4 Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї покрити собі ноги, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери.	4 ܘܐܬܐ ܠܡܪܒܥܐ ܕܥܢܐ ܕܒܐܘܪܚܐ ܘܬܡܢ ܐܝܬ ܡܥܪܬܐ ܘܥܠ ܫܐܘܠ ܠܡܥܪܬܐ ܘܕܡܟ ܬܡܢ ܘܕܘܝܕ ܘܓܒܪ̈ܘܗܝ ܒܫ̈ܦܘܠܝ ܡܥܪܬܐ ܝܬܒܝܢ
5 Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі довподоби.» Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула.	5 ܘܐܡܪܘ ܠܗ ܓܒܪ̈ܘܗܝ ܠܕܘܝܕ ܗܢܘ ܝܘܡܐ ܕܐܡܪ ܠܟ ܡܪܝܐ ܗܐ ܡܫܠܡ ܒܥܠܕܒܒܟ ܒܐ̈ܝܕܝܟ ܥܒܕ ܠܗ ܐܝܟܢܐ ܕܫܦܝܪ ܒܥܝܢܝ̈ܟ ܘܩܡ ܕܘܝܕ ܘܦܣܩ ܟܢܦܐ ܕܦܪܝܣܗ ܕܫܐܘܠ ܪܟܝܟܐܝܬ
6 Та потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула,	6 ܘܡܢ ܒܬܪܟܢ ܬܘܝܗܝ ܠܒܗ ܠܕܘܝܕ ܥܠ ܕܦܣܩ ܟܢܦܐ ܕܦܪܝܣܗ ܕܫܐܘܠ
7 і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: таж він помазаник Господній!»	7 ܘܐܡܪ ܕܘܝܕ ܠܓܒܪ̈ܐ ܕܥܡܗ ܚܣ ܠܝ ܡܢ ܡܪܝܐ ܐܢ ܐܥܒܕ ܦܬܓܡܐ ܗܢܐ ܠܡܪܝ ܠܡܫܝܚܗ ܕܡܪܝܐ ܕܐܘܫܛ ܐܝܕܝ ܒܗ ܡܛܘܠ ܕܡܫܝܚܗ ܗܘ ܕܡܪܝܐ
8 І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю.	8 ܘܬܘܝ ܕܘܝܕ ܠܓܒܪ̈ܐ ܕܥܡܗ ܒܡ̈ܠܐ ܗܠܝܢ ܘܠܐ ܫܒܩ ܐܢܘܢ ܠܡܩܡ ܥܠ ܫܐܘܠ ܘܫܐܘܠ ܩܡ ܡܢ ܡܥܪܬܐ ܘܐܙܠ ܒܐܘܪܚܐ
9 Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився.	9 ܘܩܡ ܕܘܝܕ ܡܢ ܒܬܪܟܢ ܘܢܦܩ ܡܢ ܡܥܪܬܐ ܘܩܪܐ ܒܬܪ ܫܐܘܠ ܘܐܡܪ ܡܪܝ ܡܠܟܐ ܘܐܬܦܢܝ ܫܐܘܠ ܠܒܣܬܪܗ ܘܢܦܠ ܕܘܝܕ ܥܠ ܐ̈ܦܘܗܝ ܥܠ ܐܪܥܐ ܘܣܓܕ
10 І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха?	10 ܘܐܡܪ ܕܘܝܕ ܠܫܐܘܠ ܠܐ ܬܫܡܥ ܡ̈ܠܐ ܕܐܢܫܐ ܕܐܡܪܝܢ ܕܗܐ ܕܘܝܕ ܒܥ̇ܐ ܠܒܝܫܬܟ
11 Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я ощадив тебе й сказав собі: Не зніму руки на мого пана, бо він помазаник Господній.	11 ܗܐ ܚܙܝ ܝܘܡܢܐ ܒܥܝܢ̈ܝܟ ܕܐܫܠܡܟ ܡܪܝܐ ܒܐ̈ܝܕܝ ܝܘܡܢܐ ܒܡܥܪܬܐ ܘܐܡܪܘ ܓܒܪ̈ܐ ܕܥܡܝ ܠܡܩܛܠܟ ܘܚܣܬ ܥܠܝܟ ܘܐܡܪܬ ܠܐ ܐܘܫܛ ܐܝܕܝ ܒܡܪܝ ܡܛܠ ܕܡܫܝܚܗ ܗܘ ܕܡܪܝܐ
12 Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу.	12 ܘܐܬܦܢܝ ܘܚܙܝ ܐܦ ܟܢܦܐ ܕܦܪܝܣܟ ܒܐܝܕܝ ܡܛܠ ܕܟܕ ܦܣܩܬ ܟܢܦܐ ܕܦܪܝܣܟ ܠܐ ܩܛܠܬܟ ܕܥ ܘܚܙܝ ܕܠܝܬ ܒܐ̈ܝܕܝ ܒܝܫܬܐ ܘܣܟܠܘܬܐ ܘܠܐ ܚܛܝܬ ܠܟ ܘܐܢܬ ܡܨܝܕ ܐܢܬ ܠܡܣܒ ܢܦܫܝ
13 Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе!	13 ܢܕܘܢ ܡܪܝܐ ܒܝܢܝ ܘܠܟ ܘܢܬܒܥܢܝ ܡܪܝܐ ܒܐ̈ܝܕܝܟ ܘܐܝܕܝ ܠܐ ܬܗܘܐ ܒܟ
14 Як старовинна приповідка каже: Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!	14 ܐܝܟ ܕܐܡܝܪ ܒܡܬ̈ܠܐ ܩܕܡ̈ܝܐ ܕܡܢ ܪܫܝܥܐ ܢܦܘܩ ܪܘܫܥܐ ܘܐܝܕܝ ܠܐ ܬܗܘܐ ܒܟ
15 Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху?	15 ܒܬܪ ܡܢܘ ܢܦܩܬ ܡܠܟܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܘܒܬܪ ܡܢܘ ܪܕܦ ܐܢܬ ܒܬܪ ܟܠܒܐ ܡܝܬܐ ܘܒܬܪ ܦܘܪܬܥܢܐ ܚܕ
16 Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї.»	16 ܢܗܘܐ ܡܪܝܐ ܕܝܢܐ ܘܢܕܘܢ ܒܝܢܝ ܘܠܟ ܘܢܚܙܐ ܘܢܕܘܢ ܕܝܢܝ ܘܢܬܒܥܢܝ ܒܐ̈ܝܕܝܟ
17 Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос.	17 ܘܟܕ ܓܡܪ ܕܘܝܕ ܠܡܐܡܪ ܡ̈ܠܐ ܗܠܝܢ ܠܫܐܘܠ ܐܡܪ ܠܗ ܫܐܘܠ ܩܠܟ ܗܘ ܗܢܐ ܒܪܝ ܕܘܝܕ ܘܐܪܝܡ ܫܐܘܠ ܩܠܗ ܘܒܟܐ
18 І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом.	18 ܘܐܡܪ ܫܐܘܠ ܠܕܘܝܕ ܙܕܝܩ ܐܢܬ ܡܢܝ ܡܛܠ ܕܐܢܬ ܦܪܥܬܢܝ ܛܒܬܐ ܘܐܢܐ ܦܪܥܬܟ ܒܝܫܬܐ
19 Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що був учинив для мене, бо хоч Господь видав мене був у твої руки, ти мене не вбив.	19 ܘܐܢܬ ܚܘܝܬ ܝܘܡܢܐ ܕܥܒܕܬ ܠܝ ܛܒܬܐ ܕܐܫܠܡܢܝ ܡܪܝܐ ܒܐ̈ܝܕܝܟ ܘܠܐ ܩܛܠܬܢܝ
20 Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні.	20 ܘܟܕ ܢܫܟܚ ܓܒܪܐ ܠܒܥܠܕܒܒܗ ܘܢܫܕܪܝܘܗܝ ܒܐܘܪܚܐ ܛܒܬܐ ܡܪܝܐ ܢܦܪܥܝܘܗܝ ܛܒܬܐ ܢܦܪܥܟ ܡܪܝܐ ܛܒܬܐ ܚܠܦܝ ܝܘܡܢܐ ܕܥܒܕܬ ܠܝ
21 Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться.	21 ܘܗܫܐ ܗܐ ܝܕܥܬ ܕܡܡܠܟܘ ܡܡܠܟ ܐܢܬ ܘܡܬܩܝܡܐ ܒܐ̈ܝܕܝܟ ܡܠܟܘܬܐ ܕܐܝܣܪܝܠ
22 Заприсягни ж мені Господом, що ти не вигубиш мого потомства після мене і не згладиш мого ймення з дому мого батька.»	22 ܝܡܝ ܠܝ ܒܡܪܝܐ ܕܠܐ ܬܘܒܕ ܙܪܥܝ ܡܢ ܒܬܪܝ ܘܠܐ ܬܘܒܕ ܫܡܝ ܡܢ ܒܝܬ ܐܒܝ
23 Давид поклявсь Саулові в тому. Тоді Саул пішов додому, а Давид зо своїми людьми знову зійшов на неприступне місце.	23 ܘܝܡܐ ܕܘܝܕ ܠܫܐܘܠ ܘܐܙܠ ܫܐܘܠ ܠܒܝܬܗ ܘܕܘܝܕ ܘܓܒܪ̈ܐ ܕܥܡܗ ܣܠܩܘ ܠܡܨܦܝܐ