Суддів 9
123456789101112131415161718192021
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
| Біблія | Peshitta |
|---|---|
| 1 Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї: | 1 ܘܐܙܠ ܐܒܝܡܠܟ ܒܪ ܢܕܘܒܥܠ ܠܫܟܝܡ ܠܘܬ ܐܚ̈ܐ ܕܐܡܗ ܘܐܡܪ ܠܗܘܢ ܘܠܟܠܗ̇ ܫܪܒܬܐ ܕܒܝܬ ܐܒܘܗ ܕܐܡܗ |
| 2 «Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам’ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.» | 2 ܐܡܪ ܩܕܡ ܟܠܗܘܢ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܡܢܐ ܦܩܚ ܠܟܘܢ ܕܢܫܬܠܛܘܢ ܒܟܘܢ ܫܒܥܝܢ ܓܒܪ̈ܝܢ ܒܢ̈ܘܗܝ ܕܢܕܘܒܥܝܠ ܐܘ ܕܢܫܬܠܛ ܒܟܘܢ ܚܕ ܓܒܪ ܘܐܬܕܟܪܘ ܕܓܪܡܟܘܢ ܐܢܐ ܘܒܣܪܟܘܢ |
| 3 Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: «Він брат нам.» | 3 ܘܐܡܪܘ ܐ̈ܚܐ ܕܐܡܗ ܩܕܡ ܟܘܠܗܘܢ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܥܠܘܗܝ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܐ ܗܠܝܢ ܘܐܨܛܒܝ ܠܒܗܘܢ ܒܬܪ ܐܒܝܡܠܟ ܘܐܡܪܝܢ ܐܚܘܢ ܗܘ |
| 4 То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним. | 4 ܘܝܗܒܘ ܠܗ ܫܒܥܝܢ ܕܟܣܦܐ ܡܢ ܒܝܬ ܒܥܠ ܩܝܡܐ ܘܐܓܪ ܒܗܘܢ ܐܒܝܡܠܟ ܐܢܫܐ ܣܪ̈ܝܩܐ ܘܦܚ̈ܙܐ ܘܐܙܠܘ ܒܬܪܗ |
| 5 Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався. | 5 ܘܥܠ ܠܒܝܬ ܐܒܘܗܝ ܠܥܘܦܪܐ ܘܩܛܠ ܠܐ̈ܚܘܗܝ ܒܢ̈ܘܗܝ ܕܢܕܘܒܥܝܠ ܫܒܥܝܢ ܓܒܪ̈ܝܢ ܥܠ ܟܐܦܐ ܚܕܐ ܘܐܫܬܚܪ ܝܘܬܡ ܒܪ ܢܕܘܒܥܝܠ ܙܥܘܪܐ ܡܛܠ ܕܐܬܛܫܝ |
| 6 Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам’ятковим дубом, що був біля Сихему. | 6 ܘܐܬܟܢܫܘ ܟܠܗܘܢ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܘܟܘܠܗ ܥܡܐ ܕܒܝܬ ܡܠܘ ܘܐܙܠܘ ܘܐܩܝܡܘ ܠܐܒܝܡܠܟ ܕܢܗܘܐ ܥܠܝܗܘܢ ܡܠܟܐ ܥܠ ܓܢܒ ܒܠܘܛܐ ܕܡܨܦܝܐ ܕܐܝܬ ܒܫܟܝܡ |
| 7 Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: «Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав! | 7 ܘܚܘܝܘ ܠܝܘܬܡ ܘܣܠܩ ܘܩܡ ܒܪܝܫ ܛܘܪܐ ܕܓܪܙܝܡ ܘܐܪܝܡ ܩܠܗ ܘܐܡܪ ܫܘܡܥܘܢܝ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܕܢܫܡܥܟܘܢ ܐܠܗܐ |
| 8 Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами! | 8 ܡܐܙܠ ܐܙܠܘ ܐ̈ܝܠܢܐ ܕܢܡܫܚܘܢ ܥܠܝܗܘܢ ܡܠܟܐ ܐܡܪܝܢ ܠܙܝܬܐ ܐܡܠܟ ܥܠܝܢ |
| 9 Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами? | 9 ܐܡܪ ܠܗܘܢ ܙܝܬܐ ܠܐ ܫܒܩ ܐܢܐ ܕܘܗܢܝ ܕܒܝ ܡܬܝܩܪܝܢ ܐ̈ܠܗܐ ܘܐ̈ܢܫܐ ܘܐܙܠ ܐܢܐ ܠܡܢܕ ܥܠ ܐ̈ܝܠܢܐ |
| 10 Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами! | 10 ܐܡܪܝܢ ܐ̈ܝܠܢܐ ܠܬܬܐ ܬܝ ܐܢܬܝ ܐܡܠܟ ܥܠܝܢ |
| 11 Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами? | 11 ܐܡܪܐ ܠܗܘܢ ܬܬܐ ܠܐ ܫܒܩܐ ܐܢܐ ܚܠܝܘܬܝ ܘܐܒܝ ܛܒܐ ܘܐܙܠܐ ܐܢܐ ܠܡܢܕ ܥܠ ܐ̈ܝܠܢܐ |
| 12 Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами! | 12 ܐܡܪ̈ܝܢ ܐܝ̈ܠܢܐ ܠܓܦܬܐ ܐܢܬܝ ܬܝ ܐܡܠܟ ܥܠܝܢ |
| 13 А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами? | 13 ܐܡܪܐ ܠܗܘܢ ܓܦܬܐ ܠܐ ܫܒܩܐ ܐܢܐ ܐܕܫܝ ܕܡܚܕܐ ܠܒܐ ܕܐ̈ܠܗܐ ܘܐܢܫܐ ܘܐܙܠܐ ܐܢܐ ܠܡܢܕ ܥܠ ܐ̈ܝܠܢܐ |
| 14 Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами! | 14 ܐܡܪܝܢ ܐܝ̈ܠܢܐ ܟܠܗܘܢ ܠܗܛܛܐ ܐܢܬ ܐܡܠܟ ܥܠܝܢ |
| 15 Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські. | 15 ܐܡܪ ܗܛܛܐ ܠܐ̈ܝܠܢܐ ܐܢ ܒܫܪܪܐ ܡܫܚܝܢ ܐܢܬܘܢ ܠܝ ܕܐܡܠܟ ܥܠܝܟܘܢ ܬܘ ܐܣܬܬܪܘ ܒܛܠܠܝ ܘܐܠܐ ܬܦܘܩ ܢܘܪܐ ܡܢ ܗܛܛܐ ܘܬܐܟܘܠ ܠܐܪ̈ܙܐ ܕܒܠܒܢܢ |
| 16 Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, — | 16 ܘܗܫܐ ܐܢ ܒܩܘܫܬܐ ܘܒܫܪܪܐ ܥܒܕܬܘܢ ܘܐܡܠܟܬܘܢ ܠܐܒܝܡܠܟ ܘܐܢ ܛܒܬܐ ܥܒܕܬܘܢ ܥܡ ܢܕܘܒܥܝܠ ܘܥܡ ܒܝܬܗ ܐܘ ܐܝܟ ܥܡܠܐ ܕܐ̈ܝܕܘܗܝ ܦܪܥܬܘܢܝܗܝ |
| 17 за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян, | 17 ܕܐܬܟܬܫ ܐܒܝ ܥܠ ܐ̈ܦܝܟܘܢ ܘܫܕܐ ܢܦܫܗ ܡܢ ܩܒܘܠ ܘܦܨܝܟܘܢ ܡܢ ܐܝܕܐ ܕܡܕܝܢ |
| 18 ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам; | 18 ܘܐܢܬܘܢ ܩܡܬܘܢ ܥܠ ܒܝܬ ܐܒܝ ܝܘܡܢܐ ܘܩܛܠܬܘܢ ܠܒܢ̈ܘܗܝ ܫܒܥܝܢ ܓܒܪ̈ܝܢ ܥܠ ܟܐܦܐ ܚܕܐ ܘܐܡܠܟܬܘܢ ܠܐܒܝܡܠܟ ܒܪ ܐܡܬܗ ܥܠ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܡܛܠ ܕܐܚܘܟܘܢ ܗܘ |
| 19 якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами. | 19 ܘܐܢ ܒܩܘܫܬܐ ܘܒܫܪܪܐ ܥܒܕܬܘܢ ܥܡ ܕܒܝܬ ܢܕܘܒܥܝܠ ܘܥܡ ܒܝܬܗ ܝܘܡܢܐ ܚܕܘ ܒܐܒܝܡܠܟ ܘܐܦ ܗܘ ܢܚܕܐ ܒܟܘܢ |
| 20 Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!» | 20 ܘܐܠܐ ܬܦܘܩ ܢܘܪܐ ܡܢ ܐܒܝܡܠܟ ܘܬܐܟܘܠ ܠܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܘܠܡܪ̈ܝܗ ܕܡܠܘ ܘܬܦܘܩ ܢܘܪܐ ܡܢ ܒܝܬ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܘܡܪ̈ܝܗ ܕܡܠܘ ܘܬܐܟܠܝܘܗܝ ܠܐܒܝܡܠܟ |
| 21 І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого. | 21 ܘܥܪܩ ܝܘܬܡ ܘܐܬܦܠܛ ܘܐܙܠ ܠܕܒܝܪ ܘܐܝܬܒ ܬܡܢ ܐܝܟܐ ܕܝܬ̇ܒ ܗܘܐ ܐܒܝܡܠܟ ܡܢ ܩܕܝܡ |
| 22 Три роки царював Авімелех над Ізраїлем. | 22 ܘܐܫܬܠܛ ܐܒܝܡܠܟ ܥܠ ܐܝܣܪܝܠ ܬܠܬ ܫ̈ܢܝܢ |
| 23 Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися, | 23 ܘܫܕܪ ܐܠܗܐ ܪܘܚܐ ܒܝܫܬܐ ܥܠ ܐܒܝܡܠܟ ܘܥܠ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܘܕܓܠܘ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܒܐܒܝܡܠܟ |
| 24 щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів. | 24 ܡܛܠ ܕܢܐܬܐ ܥܘܠܐ ܕܫܒܥܝܢ ܒ̈ܢܘܗܝ ܕܢܕܘܒܥܠ ܘܕܡܗܘܢ ܠܡܣܡ ܥܠ ܐܒܝܡܠܟ ܐܚܘܗܘܢ ܕܩܛܠ ܐܢܘܢ ܘܥܠ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ ܕܚܝܠܘ ܐ̈ܝܕܘܗܝ ܕܢܩܛܠ ܠܐܚ̈ܘܗܝ |
| 25 Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові. | 25 ܘܐܟܡܢܘ ܠܗ ܟܡܐܢܐ ܥܠ ܪܝܫ ܛܘܪܐ ܘܚܛܦܘ ܟܠ ܕܥܒܪ ܥܠܝܗܘܢ ܒܐܘܪܚܐ ܘܐܬܚܘܝ ܠܐܒܝܡܠܟ |
| 26 Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього. | 26 ܘܐܬܐ ܓܥܠ ܒܪ ܥܦܪ ܘܐ̈ܚܘܗܝ ܘܥܒܪ ܒܫܟܝܡ ܘܐܬܬܟܠܘ ܥܠܘܗܝ ܡܪ̈ܝܗ ܕܫܟܝܡ |
| 27 І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха. | 27 ܘܢܦܩܘ ܠܕܒܪܐ ܘܩܛܦܘ ܟܪ̈ܡܝܗܘܢ ܘܥܨܪܘ ܘܥܒܕܘ ܚܠܘܠܐ ܘܥܠܘ ܠܒܝܬ ܐ̈ܠܗܝܗܘܢ ܘܠܥܣܘ ܘܐܫܬܝܘ ܘܨܚܝܘ ܠܐܒܝܡܠܟ |
| 28 Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: «Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити? | 28 ܘܐܡܪ ܓܥܠ ܒܪ ܥܦܪ ܡܢܘ ܐܒܝܡܠܟ ܘܡܢܘ ܫܟܝܡ ܕܢܦܠܚܝܘܗܝ ܠܐ ܗܘܐ ܒܪ ܢܕܘܒܥܠ ܘܙܟܠ ܕܫܢܝ ܦܘܩܕܢܗ ܦܠܚ ܠܐܢܫ̈ܝ ܚܡܘܪ ܐܒܘܗܝ ܕܫܟܝܡ ܡܛܘܠ ܡܢܐ ܢܦܠܚܝܘܗܝ ܚܢܢ |
| 29 Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!» | 29 ܡ̇ܢ ܕܝܢ ܐܫܠܡܗ ܠܥܡܐ ܗܢܐ ܒܐ̈ܝܕܝ ܘܐܥܒܪܬܗ ܠܐܒܝܡܠܟ. ܘܐܡܪ ܠܐܒܝܡܠܟ ܐܣܓܐ ܚܝܠܟ ܘܦܘܩ |
| 30 Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом; | 30 ܘܫܡܥ ܙܟܠ ܫܠܝܛܐ ܕܩܪܝܬܐ ܡ̈ܠܘܗܝ ܕܓܥܠ ܒܪ ܥܦܪ ܘܐܬܚܡܬ ܪܘܓܙܗ |
| 31 і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: «Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто. | 31 ܘܫܕܪ ܐܝ̈ܙܓܕܐ ܠܘܬ ܐܒܝܡܠܟ ܒܢܟܠܐ ܘܐܡܪ ܗܐ ܓܥܠ ܒܪ ܥܦܪ ܗܘ ܘܐܚ̈ܘܗܝ ܐܬܘ ܠܫܟܝܡ ܘܗܐ ܚܕܝܪܝܢ ܠܩܪܝܬܐ ܥܠܝܟ |
| 32 Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі; | 32 ܗܫܐ ܩܘܡ ܒܠܠܝܐ ܐܢܬ ܘܥܡܐ ܕܥܡܟ ܘܐܬܟܡܢܘ ܒܕܒܪܐ |
| 33 завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.» | 33 ܘܒܨܦܪܐ ܡܐ ܕܕܢܚܬ ܫܡܫܐ ܩܘܡ ܘܗܠܟ ܥܠ ܩܪܝܬܐ ܘܗܐ ܗܘ ܘܥܡܐ ܕܥܡܗ ܢܦܩܝܢ ܠܘܬܟ ܥܒܕ ܠܗܘܢ ܐܝܟ ܡܐ ܕܣܦܩܐ ܒܐ̈ܝܕܝܟ |
| 34 Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему. | 34 ܘܩܡ ܐܒܝܡܠܟ ܘܟܠܗ ܥܡܐ ܕܥܡܗ ܒܠܠܝܐ ܘܐܬܟܡܢܘ ܥܠ ܫܟܝܡ ܐܪܒܥܐ ܪ̈ܫܝܢ |
| 35 Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки. | 35 ܘܢܦܩ ܓܥܠ ܒܪ ܥܦܪ ܘܩܡ ܒܡܥܠܢܐ ܕܬܪܥܐ ܕܩܪܝܬܐ ܘܩܡ ܐܒܝܡܠܟ ܘܥܡܐ ܕܥܡܗ ܡܢ ܟܡܐܢܐ |
| 36 Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: «Он спускається військо з вершин гір.» А Зевул йому: «То тінь від гір здається тобі людьми.» | 36 ܘܚܙܐ ܓܥܠ ܠܥܡܐ ܘܐܡܪ ܠܙܟܠ ܗܐ ܥܡܐ ܢܚܬܝܢ ܡܢ ܪ̈ܝܫܝ ܛܘܪ̈ܐ ܘܐܡܪ ܠܗ ܙܟܠ ܛܠܠܐ ܗܘ ܕܛܘܪ̈ܐ ܚܙܐ ܐܢܬ ܐܝܟ ܐܢܫ̈ܐ |
| 37 Озвавсь Гаал удруге та й сказав: «Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.» | 37 ܘܐܘܣܦ ܓܥܠ ܘܐܡܪ ܠܙܟܠ ܗܐ ܥܡܐ ܢܚܬܝܢ ܡܢ ܬܘܩܢܗ̇ ܕܐܪܥܐ ܘܪܫܐ ܚܕ ܐܬ̇ܐ ܡܢ ܐܘܪܚܐ ܕܒܝܬ ܒܠܘܛܐ ܕܡܥܘܢܝܢ |
| 38 Тут Зевул йому й каже: «Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!» | 38 ܐܡܪ ܠܗ ܙܟܠ ܐܝܟܐ ܗܘ ܦܘܡܟ ܗܘ ܕܐܡܪ ܗܘܐ ܕܡܢܘ ܐܒܝܡܠܟ ܕܢܦܠܚܝܘܗܝ ܠܐ ܗܘܐ ܗܢܐ ܥܡܐ ܕܐܣܠܝܬ ܦܘܩ ܗܫܐ ܘܐܬܟܬܫ ܥܡܗ |
| 39 І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися. | 39 ܘܢܦܩ ܓܥܠ ܩܕܡ ܡܪ̈ܝܗ ܕܩܪܝܬܐ ܘܐܬܟܬܫ ܥܡ ܐܒܝܡܠܟ |
| 40 Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами. | 40 ܘܪܕܦܗ ܐܒܝܡܠܟ ܘܥܪܩ ܡܢ ܩܕܡܘܗܝ ܘܢܦܠܘ ܩ̈ܛܝܠܐ ܣ̈ܓܝܐܐ ܥܕܡܐ ܠܡܥܠܢܐ ܕܬܪܥܐ |
| 41 Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили. | 41 ܘܐܝܬܒ ܐܒܝܡܠܟ ܒܐܕܘܡܐ ܘܛܪܕ ܙܟܠ ܠܓܥܠ ܘܠܐ̈ܚܘܗܝ ܕܠܐ ܢܬܒܘܢ ܒܫܟܝܡ |
| 42 На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові. | 42 ܘܗܘܐ ܡܢ ܒܬܪ ܝܘܡܐ ܘܢܦܩܘ ܥܡܐ ܠܕܒܪܐ ܘܚܘܝܘ ܠܐܒܝܡܠܟ |
| 43 Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх | 43 ܘܕܒܪ ܠܥܡܐ ܘܦܠܓ ܐܢܘܢ ܠܬܠܬܐ ܪ̈ܫܝܢ ܘܐܬܟܡܢܘ ܒܕܒܪܐ ܘܚܙܐ ܘܗܐ ܥܡܐ ܢܦܩ ܡܢ ܩܪܝܬܐ ܘܩܡ ܥܠܝܗܘܢ ܘܩܛܠ ܐܢܘܢ |
| 44 Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх. | 44 ܘܐܒܝܡܠܟ ܘܪ̈ܝܫܐ ܕܥܡܗ ܗܠܟܘ ܘܩܡܘ ܒܡܥܠܢܐ ܕܬܪܥܐ ܕܩܪܝܬܐ ܘܬܪ̈ܝܢ ܪ̈ܝܫܝܢ ܗܠܟܘ ܥܠ ܟܠ ܕܒܡܕܒܪܐ ܘܩܛܠܘ ܐܢܘܢ |
| 45 І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю. | 45 ܘܐܒܝܡܠܟ ܐܬܟܬܫ ܒܩܪܝܬܐ ܟܠܗ ܝܘܡܐ ܗܘ ܘܟܒܫܗ̇ ܠܩܪܝܬܐ ܘܠܟܠܗ ܥܡܐ ܕܐܝܬ ܒܗ̇ ܩܛܠ ܘܥܩܪܗ̇ ܠܩܪܝܬܐ ܘܙܪܥܗ̇ ܡܠܘܚܐ |
| 46 Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта. | 46 ܘܫܡܥܘ ܟܠܗܘܢ ܡܪ̈ܝܗ ܕܡܓܕܠ ܫܟܝܡ ܘܐܬܘ ܠܡܦܣܩ ܒܝܬ ܐܝܠ ܩܝܡܐ |
| 47 Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи, | 47 ܘܚܘܝܘ ܠܐܒܝܡܠܟ ܕܐܬܟܢܫܘ ܡܪ̈ܝܗ ܕܡܓܕܠ ܫܟܝܡ |
| 48 пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: «Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!» | 48 ܘܣܠܩ ܐܒܝܡܠܟ ܠܛܘܪܐ ܕܨܠܡܘܢ ܘܟܠܗ ܥܡܐ ܕܥܡܗ ܘܢܣܒ ܐܒܝܡܠܟ ܢܪܓܐ ܒܐܝܕܗ ܘܦܣܩ ܣܘܟܬܐ ܕܩܝ̈ܣܐ ܘܫܩܠܗ̇ ܘܣܡܗ̇ ܥܠ ܟܬܦܗ ܘܐܡܪ ܠܥܡܐ ܕܥܡܗ ܡܐ ܕܚܙܝܬܘܢ ܕܥܒܕܬ ܥܒܕܘ ܐܦ ܐܢܬܘܢ ܒܥܓܠ ܐܟܘܬܝ |
| 49 І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок. | 49 ܘܦܣܩܘ ܓܒܪ ܣܘܟܬܗ ܘܐܙܠܘ ܒܬܪ ܐܒܝܡܠܟ ܘܣܡܘ ܟܫܝܬܐ ܘܐܘܩܕܘܗ ܠܩܪܝܬܐ ܒܢܘܪܐ ܘܡܝܬܘ ܟܠܗܘܢ ܐܢܫܐ ܕܐܝܬ ܒܡܓܕܠ ܫܟܝܡ ܒܢܘܪܐ ܐܝܟ ܐܠܦ ܒܝܬ ܓܒܪ̈ܐ ܠܢܫ̈ܐ |
| 50 Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його. | 50 ܘܐܙܠ ܐܒܝܡܠܟ ܠܬܒܨ ܘܫܪܐ ܒܬܒܨ ܘܐܚܕܗ̇ |
| 51 Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти, | 51 ܘܡܓܕܠܐ ܥܫܝܢܐ ܗܘܐ ܒܓܘܗ̇ ܕܩܪܝܬܐ ܘܥܪܩܘ ܠܬܡܢ ܟܠܗܘܢ ܓܒܪ̈ܐ ܘܢܫ̈ܐ ܘܟܠܗܘܢ ܡܪ̈ܝܗ ܕܩܪܝܬܐ ܘܐܚܕܘ ܒܐ̈ܦܝܗܘܢ ܘܣܠܩܘ ܠܐܓܪܐ ܕܡܓܕܠܐ |
| 52 Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити. | 52 ܘܡܛܝ ܐܒܝܡܠܟ ܥܕܡܐ ܠܡܓܕܠܐ ܘܡܬܟܬܫ ܒܗ ܘܩܪܒ ܥܕܡܐ ܠܬܪܥܐ ܕܡܓܕܠܐ ܕܢܘܩܕܝܘܗܝ ܒܢܘܪܐ |
| 53 Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп. | 53 ܘܫܕܬ ܐܢܬܬܐ ܚܕܐ ܬܒܪܐ ܕܪܟܒܐ ܕܪܚܝܐ ܥܠ ܪܝܫܗ ܕܐܒܝܡܠܟ ܘܬܒܪܬܗ ܠܪܝܫܗ |
| 54 Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому «Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!» Пробив його тоді джура, й він помер. | 54 ܘܩܪܐ ܡܣܪܗܒܐܝܬ ܠܛܠܝܐ ܫ̇ܩܠ ܡܐ̈ܢܘܗܝ ܘܐܡܪ ܠܗ ܫܡܘܛ ܣܝܦܟ ܘܩܛܘܠܝܢܝ ܒܗ ܕܠܐ ܢܐܡܪܘܢ ܥܠܝ ܕܐܢܬܬܐ ܩܛܠܬܗ ܘܕܩܪܗ ܥܠܝܡܐ ܘܡܝܬ |
| 55 Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках. | 55 ܘܚܙܘ ܒ̈ܢܝ ܐܝܣܪܝܠ ܕܡܝܬ ܠܗ ܐܒܝܡܠܟ ܘܐܙܠܘ ܐܢܫ ܠܐܬܪܗ |
| 56 Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх. | 56 ܘܦܪܥܗ ܐܠܗܐ ܒܝܫܬܐ ܠܐܒܝܡܠܟ ܕܥܒܕ ܠܐܒܘܗܝ ܘܩܛܠ ܫܒܥܝܢ ܐ̈ܚܘܗܝ |
| 57 І всі злочини сихемців Бог обернув їм на їхню голову, й проклін Йотама, сина Єрувваала, на них здійснився. | 57 ܘܟܠܗ̇ ܒܝܫܬܐ ܕܥܒܕܘ ܐܢܫ̈ܝ ܫܟܝܡ ܐܗܦܟ ܐܠܗܐ ܒܪܝܫܗܘܢ ܘܐܬܬ ܥܠܝܗܘܢ ܟܠܗ̇ ܠܘܛܬܗ ܕܝܘܬܡ ܒܪ ܢܕܘܒܥܝܠ |