Суддів 5

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 І заспівала того дня Девора з Вараком, сином Авіноама, примовляючи:	1 Then sang Deborah and Barak the son of Abino-am on that day:
2 «Коли в Ізраїлі волосся запускають, коли народ іде у битву доброхітно, благословіте Господа!	2 "That the leaders took the lead in Israel, that the people offered themselves willingly, bless the LORD!
3 Ось слухайте, царі, і ви, князі, вважайте! Я заспіваю Господеві, я воздам хвалу Господеві, Богові Ізраїля.	3 "Hear, O kings; give ear, O princes; to the LORD I will sing, I will make melody to the LORD, the God of Israel.
4 Ой Господи, коли ти рушив був із Сеїру, коли виступив єси з полів едомських, земля здригнулась, небо краплями бризнуло, й хмари ринули водою.	4 "LORD, when thou didst go forth from Seir, when thou didst march from the region of Edom, the earth trembled, and the heavens dropped, yea, the clouds dropped water.
5 Гори стряслись перед обличчям Господнім, отой Синай перед лицем Господа, Бога Ізраїля.	5 The mountains quaked before the LORD, yon Sinai before the LORD, the God of Israel.
6 За днів Шамгара, сина Аната, за днів Яели дороги опустіли, і подорожні мусіли ходити обхідними стежками.	6 "In the days of Shamgar, son of Anath, in the days of Jael, caravans ceased and travelers kept to the byways.
7 Князі в Ізраїлі перевелися, їх не стало, покіль не встала ти, Деворо, в Ізраїлі не встала матір’ю.	7 The peasantry ceased in Israel, they ceased until you arose, Deborah, arose as a mother in Israel.
8 Нових богів собі вибирали, і ось війна у брамі. Ледве щита чи списа видно було в Ізраїлі на сорок тисяч!	8 When new gods were chosen, then war was in the gates. Was shield or spear to be seen among forty thousand in Israel?
9 Серце моє до дуків Ізраїля, до доброхітних у народі, — благословіте Господа!	9 My heart goes out to the commanders of Israel who offered themselves willingly among the people. Bless the LORD.
10 Ой ви, що їздите звичайно на ослицях білих, ви, що сідаєте на килимах і ви, що мандруєте шляхами, співайте!	10 "Tell of it, you who ride on tawny asses, you who sit on rich carpets and you who walk by the way.
11 Голосніш від лучників, що при водопійлах стада зганяють; там прославлятимуть Господні благодійства, благі діла його оруди в Ізраїлі; тоді Господній люд зійшов до брами.	11 To the sound of musicians at the watering places, there they repeat the triumphs of the LORD, the triumphs of his peasantry in Israel. "Then down to the gates marched the people of the LORD.
12 Прокинсь, прокинсь, Деворо! Прокинсь, прокинся, заспівай пісню! Встань Вараче, і веди твоїх бранців, сину Авіноама!	12 "Awake, awake, Deborah! Awake, awake, utter a song! Arise, Barak, lead away your captives, O son of Abino-am.
13 Тоді й останні стали немов вельможі, народ Господній став витязем!	13 Then down marched the remnant of the noble; the people of the LORD marched down for him against the mighty.
14 З Ефраїму спустились у долину, за тобою ж слідкував Веніямин зо своїм народом. З Махіру прийшли полководці, та й від Завулона ті, що держать берла.	14 From Ephraim they set out thither into the valley, following you, Benjamin, with your kinsmen; from Machir marched down the commanders, and from Zebulun those who bear the marshal's staff;
15 Князі, що в Іссахарі, з Деворою; і Іссахар такий, як і Варак, у долину кидались вони слідом за ним. Та в загонах Рувима вагалися люди вельми.	15 the princes of Issachar came with Deborah, and Issachar faithful to Barak; into the valley they rushed forth at his heels. Among the clans of Reuben there were great searchings of heart.
16 Чому ти серед кошар розлігся? Щоб слухати серед отар сопілку? Поміж загонами Рувима довго серце вагалось.	16 Why did you tarry among the sheepfolds, to hear the piping for the flocks? Among the clans of Reuben there were great searchings of heart.
17 Гілеад розсівся за Йорданом; а Дан — чого ж він при кораблях перебуває? Ашер сидить при лукомор’ї, при затоках своїх зостався.	17 Gilead stayed beyond the Jordan; and Dan, why did he abide with the ships? Asher sat still at the coast of the sea, settling down by his landings.
18 Завулон же, люд, що на смерть життям своїм важив, і Нафталі на плоскогір’ях країни.	18 Zebulun is a people that jeoparded their lives to the death; Naphtali too, on the heights of the field.
19 Прийшли царі та й заходилися воюватись; зчинили битву царі ханаанські під Танаахом, при Мегіддо-водах, здобичі-срібла не здобули.	19 "The kings came, they fought; then fought the kings of Canaan, at Taanach, by the waters of Megiddo; they got no spoils of silver.
20 З неба зчинили битву зорі, з путей своїх ударили проти Сісери.	20 From heaven fought the stars, from their courses they fought against Sisera.
21 Потік Кішон ухопив їх, потік старовинний, потік Кішон! Благослови, душе моя, силу Господню!	21 The torrent Kishon swept them away, the onrushing torrent, the torrent Kishon. March on, my soul, with might!
22 Тоді задудніли кінські копита, як гонили-мчали їхні потужні.	22 "Then loud beat the horses' hoofs with the galloping, galloping of his steeds.
23 Кленіть Мероз, сказав ангел Господній, кленіть його мешканців гірко, бо не прийшли на поміч Господеві, на поміч Господеві витязями.	23 "Curse Meroz, says the angel of the LORD, curse bitterly its inhabitants, because they came not to the help of the LORD, to the help of the LORD against the mighty.
24 Благословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах.	24 "Most blessed of women be Jael, the wife of Heber the Kenite, of tent-dwelling women most blessed.
25 Води прохав, вона ж молока подала, у пишній чаші піднесла сметани.	25 He asked water and she gave him milk, she brought him curds in a lordly bowl.
26 Рукою ж по кілок сягнула, правицею за молотком трударів, та й ударила Сісеру і голову йому пробила, наскрізь пробила, скроню йому прошила.	26 She put her hand to the tent peg and her right hand to the workmen's mallet; she struck Sisera a blow, she crushed his head, she shattered and pierced his temple.
27 До ніг її він похилився, упав, простягнувся; до ніг її похилився, повалився, — де поточився, там і впав, бездушний.	27 He sank, he fell, he lay still at her feet; at her feet he sank, he fell; where he sank, there he fell dead.
28 Через вікно, вихилившись, виглядає, мати Сісери дивиться крізь ґрати: Чому загаялась його колісниця, не приходить? Чому забарилися його повози?	28 "Out of the window she peered, the mother of Sisera gazed through the lattice: 'Why is his chariot so long in coming? Why tarry the hoofbeats of his chariots?'
29 Найрозумніша з її князівен їй і відповідає, сама до себе стиха промовляє:	29 Her wisest ladies make answer, nay, she gives answer to herself,
30 Певно знайшли, певно паюють здобич: по дівчині, по дві на кожного вояка. Барвисті тканини для Сісери, барвисті гаптовані тканини. По дві гаптованих тканин на шию кожному здобиччю.	30 'Are they not finding and dividing the spoil?--A maiden or two for every man; spoil of dyed stuffs for Sisera, spoil of dyed stuffs embroidered, two pieces of dyed work embroidered for my neck as spoil?'
31 Так хай загинуть, Господи, всі твої вороги! А ті, що тебе люблять, хай будуть немов сонце, що сходить у повній силі.» — І край мав спокій сорок років.	31 "So perish all thine enemies, O LORD! But thy friends be like the sun as he rises in his might." And the land had rest for forty years.