Суддів 11

Біблія	Peshitta
1 Єфта, гілеадій, був муж хоробрий; а був він син блудниці, — батько ж Єфти був Гілеад.	1 ܘܢܦܬܚ ܓܠܥܕܝܐ ܓܢܒܪ ܗܘܐ ܚܝܠܗ ܘܗܘ ܒܪ ܐܢܬܬܐ ܗܘܐ ܙܢܝܬܐ ܘܐܘܠܕ ܓܠܥܕ ܠܢܦܬܚ
2 Жінка Гілеада породила йому також синів. І коли повиростали сини його жінки, то й прогнали Єфту, кажучи йому: «Нема тобі спадщини в домі нашого батька, бо ти син другої жінки.»	2 ܘܝܠܕܬ ܐܢܬܬܗ ܕܓܠܥܕ ܠܗ ܒ̈ܢܝܐ ܘܪܒܘ ܒܢܝ̈ܗ ܕܐܢܬܬܐ ܘܛܪܕܘܗܝ ܠܢܦܬܚ ܘܐܡܪܝܢ ܠܐ ܢܐܪܬ ܒܝܬ ܐܒܘܢ ܡܛܠ ܕܒܪ ܐܢܬܬܐ ܗܘ ܐܚܪܬܐ
3 І втік Єфта геть від братів своїх і оселився в краю Тов. Збирались до Єфти пройдисвіти та й мандрували за ним.	3 ܘܥܪܩ ܢܦܬܚ ܡܢ ܩܕܡ ܐ̈ܚܘܗܝ ܘܐܝܬܒ ܒܐܪܥܐ ܛܒܬܐ ܘܐܬܠܩܛܘ ܠܘܬ ܢܦܬܚ ܐܢܫ̈ܐ ܣܪ̈ܝܩܐ ܘܢܦܩܘ ܥܡܗ
4 Після якогось часу розпочали сини Аммона Війну з Ізраїлем.	4 ܘܗܘܐ ܡܢ ܒܬܪ ܝܘܡ̈ܬܐ ܘܐܬܟܬܫܘ ܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܥܡ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ
5 Як же розпочали сини Аммона війну з Ізраїлем, пішли старші гілеадські, щоб узяти Єфту з краю Тов.	5 ܘܟܕ ܐܬܟܬܫܘ ܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܥܡ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ ܐܙܠܘ ܩܫܝ̈ܫܐ ܕܓܠܥܕ ܠܡܕܒܪܗ ܠܢܦܬܚ ܡܢ ܐܪܥܐ ܛܒܬܐ
6 Сказали вони до Єфти: «Ходи, будеш нашим вождем, і ми будемо воювати з синами Аммона.»	6 ܘܐܡܪܘ ܠܢܦܬܚ ܬܐ ܗܘܝ ܠܢ ܪܝܫܐ ܘܢܬܟܬܫ ܥܡ ܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ
7 А Єфта відповів старшинам гілеадським: «Хіба ви не зненавиділи мене й не прогнали мене з батьківського дому? Чого ж тепер, коли вам скрутно, приходите до мене?»	7 ܘܐܡܪ ܢܦܬܚ ܠܩܫܝ̈ܫܐ ܕܓܠܥܕ ܠܐ ܐܢܬܘܢ ܣܢܝܬܘܢܢܝ ܘܛܪܕܬܘܢܢܝ ܡܢ ܒܝܬ ܐܒܝ ܘܗܫܐ ܡܢܐ ܐܬܝܬܘܢ ܠܘܬܝ ܟܕ ܥܩܬ ܠܟܘܢ
8 Старші ж сказали до Єфти: «Власне того ми й вернулися тепер до тебе; ходи з нами, воюватимеш із синами Аммона й будеш головою над нами та над усіма мешканцями Гілеаду.»	8 ܘܐܡܪܘ ܠܗ ܩܫܝܫ̈ܐ ܕܓܠܥܕ ܠܢܦܬܚ ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܫܐ ܗܐ ܐܬܝܢ ܠܘܬܟ ܙܠ ܥܡܢ ܘܢܬܟܬܫ ܥܡ ܒ̈ܢܝ ܥܡܘܢ ܘܗܘܝ ܪܝܫܐ ܠܟܠ ܝܬܒ̈ܝ ܓܠܥܕ
9 Єфта же мовив до старших гілеадських: «Коли мене повернете, щоб я воював із синами Аммона, й Господь віддасть їх у мої руки, чи справді стану я над вами головою?»	9 ܘܐܡܪ ܢܦܬܚ ܠܩ̈ܫܝܫܐ ܕܓܠܥܕ ܐܢ ܡܗܦܟܝܢ ܐܢܬܘܢ ܠܝ ܕܐܬܟܬܫ ܥܡ ܒ̈ܢܝ ܥܡܘܢ ܘܡܫܠܡ ܠܗܘܢ ܡܪܝܐ ܩܕܡܝ ܐܢܐ ܐܗܘܐ ܠܟܘܢ ܪܝܫܐ
10 Старші гілеадські відповіли Єфті: «Нехай буде Господь свідком між нами, коли не вчинимо по твоєму слову.»	10 ܘܐܡܪܘ ܠܗ ܩܫܝܫ̈ܐ ܕܓܠܥܕ ܡܪܝܐ ܢܗܘܐ ܫܡܘܥܐ ܒܝܢܬܢ ܐܠܐ ܐܝܟ ܡܠܬܟ ܗܟܢܐ ܢܥܒܕ
11 От і пішов Єфта з гілеадськими старшинами, й настановив його народ головою й вождем над собою. І повторив Єфта усі свої слова в Міцпі перед Господом.	11 ܘܐܙܠ ܢܦܬܚ ܥܡ ܩܫܝ̈ܫܐ ܕܓܠܥܕ ܘܐܩܝܡܘܗܝ ܥܠܝܗܘܢ ܪܝܫܐ ܘܫܠܝܛܐ ܘܐܡܪ ܢܦܬܚ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܘܗܝ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܒܡܨܦܝܐ
12 Тоді Єфта послав до аммонського царя послів сказати йому: «Що тобі до мене, що виступаєш проти мене, щоб іти війною на мою землю?»	12 ܘܫܕܪ ܢܦܬܚ ܐܝ̈ܙܓܕܐ ܠܘܬ ܡܠܟܐ ܕܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܠܡܐܡܪ ܠܗ ܡܐ ܠܝ ܘܠܟ ܕܐܬܝܬ ܠܡܬܟܬܫܘ ܒܐܪܥܝ
13 І відповів цар аммонський до послів Єфти: «Бо Ізраїль, ідучи з Єгипту, забрав у мене землю від Арнона до Яббоку та до Йордану. Тож поверни мені її тепер мирно.»	13 ܘܐܡܪ ܡܠܟܐ ܕܒܢܝ̈ ܥܡܘܢ ܠܐܝ̈ܙܓܕܘܗܝ ܕܢܦܬܚ ܡܛܠ ܕܢܣܒܘ ܗܘܘ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ ܐܪܥܝ ܟܕ ܣܠܩܝܢ ܗܘܘ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܡܨܪܝܢ ܡܢ ܐܪܢܘܢ ܘܥܕܡܐ ܠܐܒܩ ܘܥܕܡܐ ܠܝܘܪܕܢܢ ܗܫܐ ܦܢܐ ܐܢܝ̈ܢ ܠܝ ܒܫܠܡܐ
14 Але Єфта послав знову послів до царя аммонського	14 ܘܗܦܟ ܬܘܒ ܢܦܬܚ ܘܫܕܪ ܐܓܪܬܐ ܘܐܝ̈ܙܓܕܐ ܠܘܬ ܡܠܟܐ ܕܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ
15 і звелів йому сказати: «От що каже Єфта: Ізраїль не забирав у моавитян та синів Аммона їхньої землі.	15 ܘܐܡܪ ܠܗ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܢܦܬܚ ܠܐ ܢܣܒ ܐܝܣܪܝܠ ܐܪܥܐ ܕܡܘܐܒ ܘܐܪܥܐ ܕܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ
16 Бо вийшовши з Єгипту, Ізраїль перейшов пустиню до Червоного моря й прийшов у Кадеш.	16 ܡܛܠ ܕܟܕ ܣܠܩܝܢ ܗܘܘ ܡܢ ܡܨܪܝܢ ܗܠܟܘ ܗܘܘ ܒ̈ܢܝ ܐܝܣܪܐܝܠ ܒܡܕܒܪܐ ܥܕܡܐ ܠܝܡܐ ܕܣܘܦ ܘܡܛܝܘ ܠܪܩܡ
17 Звідсіль вислав він послів до едомського царя з просьбою: Дозволь мені, будь ласка, перейти через твою землю! Та цар едомський не вволив його волі. Так само послано було й до царя моавського, та не хотів і той. Тож і сидів Ізраїль у Кадеші.	17 ܘܫܕܪ ܗܘܐ ܐܝܣܪܝܠ ܐܝ̈ܙܓܕܐ ܠܘܬ ܡܠܟܐ ܕܐܕܘܡ ܠܡܐܡܪ ܠܗ ܢܥܒܪ ܒܐܪܥܟ ܘܠܐ ܫܡܥ ܡܠܟܐ ܕܐܕܘܡ ܘܐܦ ܠܡܠܟܐ ܕܡܘܐܒ ܫܠܚ ܘܠܐ ܐܬܛܦܝܣ ܠܗ ܘܐܝܬܒ ܐܝܣܪܝܠ ܒܪܩܡ
18 І мандрував він пустинею, і, обійшовши Едомську й Моавську землю, пройшов на схід від Моав-землі та й отаборився по тім боці Арнону, не порушуючи моавської границі: Ар-нон бо становив моавську границю.	18 ܘܗܠܟ ܒܡܕܒܪܐ ܘܐܬܟܪܟ ܐܪܥܐ ܕܐܕܘܡ ܘܐܪܥܐ ܕܡܘܐܒ ܘܫܪܘ ܒܥܒܪܐ ܕܐܪܢܘܢ ܘܠܐ ܥܠܘ ܒܬܚܘܡܐ ܕܡܘܐܒ ܡܛܘܠ ܕܐܪܢܘܢ ܬܚܘܡܐ ܗܘܐ ܕܡܘܐܒ
19 Потім післав Ізраїль послів до Сихона, царя аморійського, царя Хешбону, й звелів йому сказати: Дозволь нам лишень пройти через твою землю до нашої оселі!	19 ܘܫܕܪ ܗܘܐ ܐܝܣܪܝܠ ܐܝܙ̈ܓܕܐ ܠܘܬ ܣܝܚܘܢ ܡܠܟܐ ܕܐܡܘܪ̈ܝܐ ܘܡܠܟܐ ܕܚܫܒܘܢ ܘܐܡܪ ܠܗ ܐܝܣܪܝܠ ܢܥܒܪ ܒܐܪܥܟ ܥܕܡܐ ܠܐܪܥܝ
20 Сихон же не згодився дозволити Ізраїлеві пройти через свою землю. Зібрав він увесь народ свій і, отаборившись у Ягці, вдарив на Ізраїля.	20 ܘܠܐ ܗܝܡܢ ܣܝܚܘܢ ܠܐܝܣܪܝܠ ܕܢܥܒܪ ܒܬܚܘܡܗ ܘܟܢܫ ܣܝܚܘܢ ܠܟܠܗ ܥܡܗ ܘܫܪܘ ܒܝܗܨ ܘܐܬܟܬܫ ܥܡ ܐܝܣܪܝܠ
21 Але Господь, Бог Ізраїля, віддав Сихона й увесь люд його Ізраїлеві на поталу, й він побив їх і тим робом заволодів Ізраїль усією землею аморіїв, що жили в ній;	21 ܘܐܫܠܡ ܡܪܝܐ ܐܠܗܢ ܠܣܝܚܘܢ ܘܠܟܠܗ ܥܡܗ ܒܐܝܕܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܘܐܘܒܕ ܐܝܣܪܝܠ ܐܪܥܐ ܕܐܡܘܪ̈ܝܐ
22 і зайняв усі границі аморійські від Арнону до Яббоку й від пустині до Йордану.	22 ܘܐܝܪܬ ܟܠܗ ܬܚܘܡܗܘܢ ܡܢ ܐܪܢܘܢ ܘܥܕܡܐ ܠܐܒܩ ܘܡܢ ܡܕܒܪܐ ܘܥܕܡܐ ܠܝܘܪܕܢܢ
23 І оце тепер, коли Господь, Бог Ізраїля, прогнав аморіїв перед своїм народом Ізраїлем, ти хочеш і собі нас прогнати?	23 ܘܗܫܐ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܐܘܒܕ ܠܐܡܘܪ̈ܝܐ ܡܢ ܩܕܡ ܥܡܗ ܐܝܣܪܝܠ ܘܐܢܬ ܝܪܬ ܐܢܬ ܠܗܘܢ
24 Хіба ти не володієш тим, чим твій бог Кемош наділив тебе? Чому б нам не володіти всім тим, що Господь, Бог наш, зоставив пустим перед нами?	24 ܠܐ ܗܘܐ ܡܕܡ ܕܐܘܪܬܟ ܟܡܘܫ ܐܠܗܟ ܝܪܬ ܐܢܬ ܘܡܕܡ ܕܐܘܒܕ ܡܪܝܐ ܐܠܗܢ ܡܢ ܩܕܡܝܢ ܠܗ ܗܘ ܝܪܬܝܢ ܚܢܢ
25 Хіба ти часом ліпший від Балака, сина Ціпора, царя моавського? Чи ж він задирався коли з Ізраїлем, або, може, воював із ним?	25 ܗܫܐ ܡܛܒ ܛܒ ܐܢܬ ܡܢ ܒܠܩ ܒܪ ܨܦܘܪ ܡܠܟܐ ܕܡܘܐܒ ܕܠܡܐ ܡܬܚܪܝܘ ܐܬܚܪܝ ܗܘܐ ܥܡ ܐܝܣܪܝܠ ܐܘ ܡܬܟܬܫܘ ܐܬܟܬܫ ܗܘܐ ܥܡܗܘܢ
26 Вже триста років, як осівсь Ізраїль у Хешбоні і в його містечках, в Ароері та в його містечках, і в усіх містах, що вздовж Арнону: чому ж ви за ввесь той час не віднімали їх?	26 ܟܕ ܝܬܒ ܐܝܣܪܐܝܠ ܒܚܫܒܘܢ ܘܒܟܦܪ̈ܘܢܝܗ ܘܒܥܕܘܥܝܪ ܘܒܟܦܪ̈ܘܢܝܗ ܘܒܟܠܗܝܢ ܩܘܪ̈ܝܐ ܕܥܠ ܓܢܒ ܐܪܢܘܢ ܬܠܬܡܐܐ ܫܢܝ̈ܢ ܠܡܢܐ ܠܐ ܐܥܕܝܬܘܢ ܐ̈ܢܝܢ ܒܙܒܢܐ ܗܘ
27 Не заподіяв я тобі ніякого лиха. Ти мене кривдиш, вдираючись до мене війною! Нехай Господь, Суддя, сьогодні розсудить між синами Ізраїля й синами Аммона.»	27 ܐܠܐ ܐܢܐ ܗܫܐ ܠܐ ܚܛܝܬ ܠܟ ܘܐܢܬ ܥܒܕ ܐܢܬ ܥܡܝ ܒܝܫܬܐ ܠܡܬܟܬܫܘ ܥܡܝ ܢܕܘܢ ܡܪܝܐ ܝܘܡܢܐ ܕܝܢܐ ܒܝܢܝ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ ܘܠܒܝܬ ܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ
28 Та цар синів Аммона не зважав на слова, що переказав йому Єфта послами.	28 ܘܠܐ ܫܡܥ ܡܠܟܐ ܕܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܡ̈ܠܘܗܝ ܕܢܦܬܚ ܕܫܠܚ ܠܗ
29 Тоді зійшов на Єфту дух Господній, і він перейшов Гілеад і Манассію, далі двигнувся на Міцпу гілеадську й звідтіль прибув до синів Аммона.	29 ܘܗܘܬ ܥܠ ܢܦܬܚ ܪܘܚܗ ܕܡܪܝܐ ܘܥܒܪ ܠܓܠܥܕ ܘܠܡܢܫܐ ܘܥܒܪ ܠܡܨܦܝܐ ܕܓܠܥܕ ܘܡܢ ܡܨܦܝܐ ܕܓܠܥܕ ܥܒܪ ܠܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ
30 І обрікся Єфта перед Господом таким обітом: «Якщо ти віддаси синів Аммона мені у руки,	30 ܘܢܕܪ ܢܦܬܚ ܢܕܪܐ ܠܡܪܝܐ ܘܐܡܪ ܐܢ ܡܫܠܡܘ ܬܫܠܡ ܠܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܒܐ̈ܝܕܝ
31 то хто б не вийшов із дверей моєї хати мені назустріч, коли повертатимусь побідно від синів Аммона, той буде Господеві, і я принесу його на всепалення.»	31 ܡ̇ܢ ܕܢܦܩ ܡܢ ܬܪܥܐ ܕܒܝܬܝ ܠܐܘܪܥܝ ܡܐ ܕܐܬܝܬ ܒܫܠܡܐ ܡܢ ܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܢܗܘܐ ܠܡܪܝܐ ܘܐܣܩܝܘܗܝ ܠܥܠܬܐ
32 І двигнувся Єфта на синів Аммона, воювати з ними, і видав їх Господь йому в руки.	32 ܘܥܒܪ ܢܦܬܚ ܥܠ ܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܠܡܬܟܬܫܘ ܥܡܗܘܢ ܘܐܫܠܡ ܐܢܘܢ ܡܪܝܐ ܒܐܝܕܗ
33 І він громив їх від Ароеру до Мінніту, через двадцять міст і аж до Авел-Кераміму. Отак покорилися сини Аммона перед синами Ізраїля.	33 ܘܡܚܐ ܐܢܘܢ ܡܢ ܥܕܘܥܝܪ ܘܥܕܡܐ ܠܡܥܠܢܐ ܕܡܟܝܪ ܥܣܪ̈ܝܢ ܩܘܪ̈ܝܐ ܘܥܕܡܐ ܠܐܒܠ ܟܪ̈ܡܝܢ ܡܚܘܬܐ ܪܒܬܐ ܕܛܒ ܘܐܬܬܒܪܘ ܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܩܕܡ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ
34 Повертавсь Єфта у Міцпу додому, аж ось дочка його виходить йому назустріч з бубнами й танцями. Була ж вона в нього єдина; не було в нього, опріч неї, ні сина, ні дочки.	34 ܘܐܬܐ ܢܦܬܚ ܠܡܨܦܝܐ ܠܒܝܬܗ ܘܗܐ ܒܪܬܗ ܢܦܩܬ ܠܐܘܪܥܗ ܒ̈ܦܠܓܐ ܘܒܪ̈ܒܝܥܐ ܘܗܝ ܝܚܝܕܝܬܐ ܗܘܬ ܠܗ ܘܠܝܬ ܗܘܐ ܠܗ ܒܪܐ ܐܘ ܒܪܬܐ ܠܒܪ ܡܢܗ̇
35 Побачивши її, роздер він на собі одежу й скрикнув: «Ой горе, донечко моя, як ти мене засмутила! Занапастила ти мене! Відкрив я мої уста перед Господом і мушу дотримати слова.»	35 ܘܟܕ ܚܙܗ̇ ܨܪܝ ܠܒܘܫ̈ܘܗܝ ܘܐܡܪ ܐܘܗ ܒܪܬܝ ܡܣܚܦ ܣܚܦܬܝܢܝ ܘܐܢܬ ܗܘܝܬܝ ܝܘܡܢܐ ܡܢ ܣܚ̈ܘܦܝ ܕܗܐ ܐܢܐ ܦܬܚܬ ܦܘܡܝ ܠܘܬ ܐܠܗܐ ܘܠܐ ܡܫܟܚ ܐܢܐ ܕܐܗܦܘܟ
36 Вона відказала йому: «Батеньку мій! Коли відкрив ти твої уста перед Господом, чини зо мною так, як ти обрік. Дав же таки Господь тобі помститись над твоїми ворогами, над синами Аммона.»	36 ܘܐܡܪܬ ܠܗ ܒܪܬܗ ܐܒܝ ܦܬܚܬ ܦܘܡܟ ܠܘܬ ܐܠܗܐ ܥܒܕ ܠܝ ܐܝܟ ܡܕܡ ܕܢܦܩ ܡܢ ܦܘܡܟ ܡܢ ܒܬܪ ܕܥܒܕ ܠܟ ܡܪܝܐ ܢܩܡܬܐ ܡܢ ܒ̈ܥܠܕܒܒܝܟ ܡܢ ܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ
37 Просила вона лише в батька свого: «Одне тільки вволи мені: дай мені волю два місяці, й піду я собі з подругами моїми в гори оплакувати моє дівоцтво.»	37 ܘܐܡܪܐ ܠܐܒܘܗ ܒܠܚܘܕ ܥܒܕ ܠܝ ܗܕܐ ܐܪܦܢܝ ܬܪ̈ܝܢ ܝܪ̈ܚܝܢ ܘܐܙܠ ܐܗܠܟ ܥܠ ܛܘܪ̈ܐ ܘܐܒܟܐ ܥܠ ܒܬܘܠܘܬܝ ܐܢܐ ܘܚܒܪ̈ܬܝ
38 Він відказав: «Іди!» І пустив її на два місяці. І пішла вона з подругами своїми в гори оплакувати своє дівоцтво.	38 ܘܐܡܪ ܠܗ̇ ܙܠ ܘܫܕܪܗ̇ ܬܪ̈ܝܢ ܝܪ̈ܚܝܢ ܘܐܙܠܬ ܗܝ ܘܚܒܪ̈ܬܗ̇ ܘܒܟܬ ܥܠ ܒܬܘܠܘܬܗ̇ ܥܠ ܛܘܪ̈ܐ
39 Як же минуло два місяці, повернулась вона до батька свого, і він виконав на ній обіт свій, що ним обрікся. Вона ж не знала мужа. І ввійшло в звичай в Ізраїлі:	39 ܘܡܢ ܒܬܪ ܬܪ̈ܝܢ ܝܪ̈ܚܝܢ ܐܬܬ ܠܘܬ ܐܒܘܗ ܘܥܒܕ ܠܗ̇ ܐܝܟ ܢܕܪܐ ܕܢܕܪ ܘܗܝ ܠܐ ܚܟܡܗ̇ ܓܒܪ ܘܗܘܬ ܠܗ ܐܬܐ ܒܝܢܝ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ
40 з року на рік ізраїльські дівчата ходили голосити по дочці Єфти, гілеадія, чотири дні щороку.	40 ܘܡܢ ܥܕܢ ܠܥܕܢ ܐܙ̈ܠܢ ܗ̈ܘܝ ܒܢ̈ܬ ܐܝܣܪܐܝܠ ܘܒ̈ܟܝܢ ܘܐ̈ܠܝܢ ܥܠ ܒܪܬܗ ܕܢܦܬܚ ܓܠܥܕܝܐ ܐܪܒܥܐ ܝܘ̈ܡܝܢ ܒܫܢܬܐ