І Корінтян 13

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний.	1 Se parlassi le lingue degli uomini e degli angeli, ma non avessi la carità, sarei come bronzo che rimbomba o come cimbalo che strepita.
2 кби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би — ніщо.	2 E se avessi il dono della profezia, se conoscessi tutti i misteri e avessi tutta la conoscenza, se possedessi tanta fede da trasportare le montagne, ma non avessi la carità, non sarei nulla.
3 І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи.	3 E se anche dessi in cibo tutti i miei beni e consegnassi il mio corpo per averne vanto, ma non avessi la carità, a nulla mi servirebbe.
4 Любов — довготерпелива, любов — лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається,	4 La carità è magnanima, benevola è la carità; non è invidiosa, non si vanta, non si gonfia d’orgoglio,
5 не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла;	5 non manca di rispetto, non cerca il proprio interesse, non si adira, non tiene conto del male ricevuto,
6 не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою;	6 non gode dell’ingiustizia ma si rallegra della verità.
7 все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.	7 Tutto scusa, tutto crede, tutto spera, tutto sopporta.
8 Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне.	8 La carità non avrà mai fine. Le profezie scompariranno, il dono delle lingue cesserà e la conoscenza svanirà.
9 Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо.	9 Infatti, in modo imperfetto noi conosciamo e in modo imperfetto profetizziamo.
10 Коли настане досконале, недосконале зникне.	10 Ma quando verrà ciò che è perfetto, quello che è imperfetto scomparirà.
11 Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче.	11 Quand’ero bambino, parlavo da bambino, pensavo da bambino, ragionavo da bambino. Divenuto uomo, ho eliminato ciò che è da bambino.
12 Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж — обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний.	12 Adesso noi vediamo in modo confuso, come in uno specchio; allora invece vedremo faccia a faccia. Adesso conosco in modo imperfetto, ma allora conoscerò perfettamente, come anch’io sono conosciuto.
13 Тепер же зостаються: віра, надія, любов — цих троє; але найбільша з них — любов.	13 Ora dunque rimangono queste tre cose: la fede, la speranza e la carità. Ma la più grande di tutte è la carità!