Діяння Апостолів 28

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Врятувавшися, ми довідалися, що острів зветься Мальта.	1 Nous étions donc sauvés. C’est alors que nous avons su que l’île s’appelait Malte.
2 Тубільці поводилися з нами з неабияким милосердям: вони нас прийняли коло вогню, що його були запалили з-за дощу, який саме йшов, та задля холоду.	2 Les indigènes nous ont accueillis avec une cordialité peu courante. Ils ont allumé un feu et on s’est occupé de nous, car maintenant la pluie tombait, et il faisait froid.
3 Коли ж Павло назбирав жмут хмизу й поклав на вогонь, змія, з приводу жару, вискочила та вчепилася до руки його.	3 Paul avait ramassé une brassée de bois sec. Au moment où il l’a jetée dans le feu, la chaleur en a fait sortir une vipère qui est restée accrochée à sa main.
4 Якже побачили тубільці, що гадина звисає з руки його, говорили між собою: «Цей чоловік напевно вбивця; він урятувався від моря, але помста не дає йому жити.»	4 Voyant la vipère qui pendait de sa main, les indigènes se sont dit: "Celui-là est sûrement un meurtrier: il a eu beau échapper à la mer, la Justice ne lui permet pas de vivre.”
5 А він, скинувши у вогонь гадину, не зазнав ніякого лиха.	5 Mais Paul a secoué la bête dans le brasier et lui n’a eu aucun mal.
6 Вони гадали, що він спухне або впаде зненацька мертвим. Довго чекали та, бачачи, що нічого незвичайного з ним не сталося, змінили думку й почали говорити, що він — бог.	6 Les autres s’attendaient à le voir enfler et tomber mort subitement, mais le temps passait et rien d’anormal ne lui arrivait. En voyant cela, ils ont changé d’avis et ils ont commencé à dire que c’était un dieu.
7 А був поблизу того місця маєток начальника острова, на ім’я Публій, що прийняв нас і гостив три дні ласкаво.	7 Les terres près de là appartenaient au premier personnage de l’île: il s’appelait Publius. Il nous a accueillis et nous a offert très aimablement l’hospitalité durant trois jours.
8 Та якраз сталося, що батько Публія, хворий на гарячку й на червінку, лежав у ліжку. Павло ввійшов до нього, помолився і, поклавши на нього руки, оздоровив його.	8 Le père de Publius était retenu au lit par une dysenterie et il avait de la fièvre. Paul est allé le voir; il a prié et lui a fait l’imposition des mains, et il l’a guéri.
9 Коли ж це сталось, теж інші на острові, які мали недуги, приходили й оздоровлялись.	9 Du coup tous les autres de l’île qui avaient des malades se sont présentés et ils ont été rétablis.
10 Вони нас за те всякими почестями вшанували, а коли ми відпливали, понакладали все для нас необхідне.	10 Ils nous ont donc montré beaucoup d’égards, et quand nous sommes repartis, ils nous ont pourvus de tout le nécessaire.
11 Після трьох місяців ми відпливли на олександрійськім кораблі, що перезимував на острові й мав ознаку Діоскурів.	11 Trois mois plus tard, nous partions sur un bateau d’Alexandrie qui avait passé l’hiver dans l’île; il portait le pavillon des Dioscures.
12 Причаливши в Сиракузах, ми там перебули три дні.	12 Nous avons mis à la voile sur Syracuse où nous sommes restés trois jours.
13 Звідси, обпливши, прибули в Реґію. А по однім дні, через те, що знявся південний вітер, причалили на другий день у Путеолі,	13 De là, longeant la côte, nous avons atteint Reggio. Le jour suivant le vent du sud est arrivé et deux jours plus tard nous étions à Potioles.
14 де знайшли братів, які нас запросили перебувати в них сім день. Так прибули ми до Риму.	14 Là nous avons trouvé les frères, qui ont insisté pour que nous nous arrêtions chez eux huit jours. Et ainsi nous avons atteint Rome.
15 А звідтіля брати, довідавшись, що ми прибули, вийшли нам назустріч аж до Форуму Аппія та до Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богові і посмілішав.	15 Les frères y avaient reçu de nos nouvelles et ils sont venus jusqu’au Forum d’Appius, aux Trois-Tavernes, pour nous rencontrer. En les voyant, Paul a rendu grâces à Dieu et s’est senti réconforté.
16 І коли ввійшли у Рим, Павлові було дозволено жити окремо разом з вояком, який його стеріг.	16 Quand nous sommes entrés dans Rome, le centurion a remis les prisonniers au gouverneur militaire, mais Paul a eu l’autorisation de se loger à ses frais, avec le soldat qui le gardait.
17 Через три дні Павло скликав до себе знатніших юдеїв. А як вони зійшлися, він до них промовив: «Я, мужі брати, нічого не зробив проти народу чи батьківських звичаїв, а всеж ув’язнено мене в Єрусалимі і передано в руки римлян.	17 Trois jours plus tard Paul convoquait les plus importants des Juifs. Quand ils furent chez lui, il commença à leur dire: "Frères, on m’a amené de Jérusalem comme prisonnier; j’ai été livré aux Romains alors que je n’avais offensé en rien les autorités de notre peuple ou les coutumes de nos pères.
18 Вони, розсудивши мою справу, хотіли мене відпустити, бо в мені не було ніякої смертної вини.	18 Après examen, les Romains voulaient me relâcher, vu qu’il n’y avait rien dans mon cas qui mérite la mort.
19 А що юдеї противилися тому, я був примушений покликатися на кесаря, — не щоб я хотів у чомусь народ мій оскаржити.	19 Mais devant l’opposition des Juifs, j’ai été forcé d’en appeler à César, sans avoir pourtant la moindre intention d’accuser les autorités de mon peuple.
20 З отого приводу я покликав вас, щоб вас побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізраїля мене заковано в оці кайдани.»	20 Voilà pourquoi j’ai demandé à vous voir et à vous parler. Si je porte cette chaîne, c’est à cause de l’espérance d’Israël.”
21 А ті йому сказали: «Ми ані листів про тебе не одержали з Юдеї, ані з братів ніхто не прийшов, і не звістив і не говорив про тебе щось лихе.	21 Ils lui dirent: "Nous n’avons pas reçu de lettres de Judée à ton sujet, et aucun des frères qui sont passés ne nous a dit ou transmis quelque chose de défavorable à ton sujet.
22 Однак, ми бажали б довідатися від тебе, що ти думаєш, бо про цю секту нам відомо, що їй спротивляються всюди.»	22 Mais nous aimerions entendre de toi comment tu te situes, car nous savons que cette secte rencontre partout de l’opposition.
23 І призначивши йому день, прийшло їх більше до його домівки. Він викладав їм, свідчивши про Царство Боже, і переконував їх про Ісуса з закону Мойсея та пророків, — від ранку аж до вечора.	23 Ils fixèrent avec lui un rendez-vous, et un bon nombre d’entre eux vinrent à son logement. Il leur fit tout un exposé: depuis le matin jusqu’au soir il leur parla du royaume de Dieu, partant de la loi de Moïse et des Prophètes, pour les convaincre au sujet de Jésus.
24 Деяких переконували його слова, а деякі не йняли віри.	24 Certains se laissaient persuader par ses raisons, les autres refusaient de croire.
25 І бувши в незгоді між собою, почали розходитися, коли Павло до них промовив лиш одне це слово: «Добре прорік був Святий Дух через пророка Ісаю до батьків ваших кажучи:	25 Ils n’étaient pas d’accord entre eux quand ils se retirèrent, et Paul leur dit ces mots: "L’Esprit Saint a dit vrai quand il parlait par le prophète Isaïe au sujet de vos pères:
26 Піди до цього народу і скажи: Ви слухатимете вухами, і не зрозумієте, дивитиметесь очима, і не побачите.	26 Va vers ce peuple et dis-leur: Vous aurez beau écouter, vous ne comprendrez rien; vous aurez beau regarder, vous ne verrez pas.
27 Бо серце цього народу затовстіло й вони вухами тяжко чули, і очі свої зажмурили, щоб часом не бачити очима, і вухами щоб не чути, щоб не зрозуміти серцем і не навернутись, та щоб я не оздоровив їх.	27 Oui, ce peuple a la conscience endurcie; leurs oreilles ne savent plus entendre, et leurs yeux sont bouchés. Ils ont peur de voir de leurs yeux et d’entendre de leurs oreilles, mais alors leur cœur comprendrait et se convertirait, et moi je les guérirais.
28 Нехай, отже, буде вам відомо, що це спасіння Боже було послане поганам: і вони почують.»	28 Sachez que déjà, ce salut de Dieu a été annoncé aux païens: eux l’écouteront.”
29 Коли ж це сказав, юдеї відійшли, сильно сперечаючися між собою.	29 (Sur ce les Juifs repartirent, ayant entre eux de fortes discussions.)
30 Павло перебув повних два роки в найнятій хаті та приймав усіх, що приходили до нього,	30 Paul, donc, avait ce logement particulier qu’il louait; il y resta deux années entières. Il y recevait tous ceux qui venaient le voir;
31 проповідуючи Царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з повною сміливістю та без перешкоди.	31 il leur faisait l’annonce du Royaume de Dieu et leur enseignait avec beaucoup d’assurance tout ce qui a trait au Christ Jésus, le Seigneur, et personne ne l’en empêchait.