Діяння Апостолів 25

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Прибувши, отже, в провінцію, Фест на третій день пішов з Кесарії до Єрусалиму;	1 Three days after his arrival in the province, Festus went up from Caesarea to Jerusalem
2 а первосвященики та провідники юдеїв з’явилися перед ним із скаргою на Павла і домагалися в нього,	2 where the chief priests and Jewish leaders presented him their formal charges against Paul. They asked him
3 благаючи ласки відносно нього (Павла), аби він був перевезений у Єрусалим, готуючи засідку, щоб на дорозі його вбити.	3 as a favor to have him sent to Jerusalem, for they were plotting to kill him along the way.
4 Та Фест відповів, щоб Павла тримали в Кесарії, бо й сам він мав вирушити туди незабаром;	4 Festus replied that Paul was being held in custody in Caesarea and that he himself would be returning there shortly.
5 «Нехай ті з вас, — мовив, — що здатні до того, йдуть зо мною, і коли в цьому чоловікові є щось каригідне, хай його винуватять.»	5 He said, "Let your authorities come down with me, and if this man has done something improper, let them accuse him."
6 Перебувши в них не більш, як днів вісім або десять, він прийшов у Кесарію, а наступного дня, сівши на суді, звелів привести Павла.	6 After spending no more than eight or ten days with them, he went down to Caesarea, and on the following day took his seat on the tribunal and ordered that Paul be brought in.
7 Коли ж цей прибув, юдеї, що поприходили з Єрусалиму, обступили його і висували проти нього силу тяжких обвинувачень, що їх не могли довести.	7 When he appeared, the Jews who had come down from Jerusalem surrounded him and brought many serious charges against him, which they were unable to prove.
8 Павло боронився: «Я ні проти юдейського закону, ні проти храму, ні проти кесаря нічим не провинився.»	8 In defending himself Paul said, "I have committed no crime either against the Jewish law or against the temple or against Caesar."
9 Та Фест, бажаючи юдеям догодити, у відповідь Павлові мовив: «Хочеш іти в Єрусалим і там судитися передо мною у цій справі?»	9 Then Festus, wishing to ingratiate himself with the Jews, said to Paul in reply, "Are you willing to go up to Jerusalem and there stand trial before me on these charges?"
10 А Павло відповів: «Я стою перед судом кесаря: там мене слід судити. Юдеїв я нічим не скривдив, як і сам ти дуже добре знаєш.	10 Paul answered, "I am standing before the tribunal of Caesar; this is where I should be tried. I have committed no crime against the Jews, as you very well know.
11 Коли ж я справді винний або зробив щось гідне смерти, я не відмовляюся умерти. Якже нема нічого з того, в чому оці мене винуватять, ніхто не може мене їм видати. На кесаря покликаюся!»	11 If I have committed a crime or done anything deserving death, I do not seek to escape the death penalty; but if there is no substance to the charges they are bringing against me, then no one has the right to hand me over to them. I appeal to Caesar."
12 Тоді Фест, поговоривши з радою, відповів: «Ти покликався на кесаря, підеш до кесаря.»	12 Then Festus, after conferring with his council, replied, "You have appealed to Caesar. To Caesar you will go."
13 Минуло кілька днів, і цар Агриппа з Вернікою прийшли в Кесарію вітати Феста.	13 When a few days had passed, King Agrippa and Bernice arrived in Caesarea on a visit to Festus.
14 А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут — сказав він — один чоловік, якого Фелікс лишив в’язнем.	14 Since they spent several days there, Festus referred Paul's case to the king, saying, "There is a man here left in custody by Felix.
15 На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду.	15 When I was in Jerusalem the chief priests and the elders of the Jews brought charges against him and demanded his condemnation.
16 Я відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матимете обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення.	16 I answered them that it was not Roman practice to hand over an accused person before he has faced his accusers and had the opportunity to defend himself against their charge.
17 Отож, вони прийшли сюди зо мною, а я без жадної проволоки, на другий же день, сівши на судилище. звелів привести того чоловіка.	17 So when (they) came together here, I made no delay; the next day I took my seat on the tribunal and ordered the man to be brought in.
18 Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір’я та про якогось Ісуса померлого, — а Павло казав, що він живе.	18 His accusers stood around him, but did not charge him with any of the crimes I suspected.
19 Я, безпорадний щодо їхньої суперечки, спитав його, чи він не хоче піти в Єрусалим і там про це судитися.	19 Instead they had some issues with him about their own religion and about a certain Jesus who had died but who Paul claimed was alive.
20 Коли ж Павло вимагав, щоб його справу затримано для вирішення Августа, я повелів його тримати, аж поки його не відправлю до кесаря.»	20 Since I was at a loss how to investigate this controversy, I asked if he were willing to go to Jerusalem and there stand trial on these charges.
21 Агриппа ж сказав до Феста: «Я теж хотів би послухати того чоловіка.» — «Завтра — мовив той — ти послухаєш його.»	21 And when Paul appealed that he be held in custody for the Emperor's decision, I ordered him held until I could send him to Caesar."
22 Отож, наступного дня Агриппа й Верніка прийшли з великою пихою і з тисяцькими та знатнішими мужами міста й увійшли в судову залю; на наказ Феста ввели Павла.	22 Agrippa said to Festus, "I too should like to hear this man." He replied, "Tomorrow you will hear him."
23 Тоді Фест сказав: «Аґриппо царю, і ви всі присутні з нами мужі! Бачите цього, що його ввесь народ юдейський у мене домагався в Єрусалимі і тут, гукаючи, що йому не слід більше жити.	23 The next day Agrippa and Bernice came with great ceremony and entered the audience hall in the company of cohort commanders and the prominent men of the city and, by command of Festus, Paul was brought in.
24 Я ж переконався, що він не зробив нічого гідного смерти; але через те, що він сам покликався на Августа, я вирішив його туди послати.	24 And Festus said, "King Agrippa and all you here present with us, look at this man about whom the whole Jewish populace petitioned me here and in Jerusalem, clamoring that he should live no longer.
25 Не маю я нічого певного про нього володареві написати, тому й привів його перед вас, а особливо перед тебе, царю Аґриппо, щоб після розсліду мав я що писати;	25 I found, however, that he had done nothing deserving death, and so when he appealed to the Emperor, I decided to send him.
26 недоречним бо мені здається висилати в’язня і не означити вини на нього.»	26 But I have nothing definite to write about him to our sovereign; therefore I have brought him before all of you, and particularly before you, King Agrippa, so that I may have something to write as a result of this investigation.
	27 For it seems senseless to me to send up a prisoner without indicating the charges against him."