Іван 9

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого.	1 И, проходя, увидел человека, слепого от рождения.
2 Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він — чи батьки його, що сліпим він уродився?»	2 Ученики Его спросили у Него: Равви! кто согрешил, он или родители его, что родился слепым?
3 «Ані він не згрішив, ані батьки його, — відказав Ісус, — але щоб ділам Божим виявитись на ньому!	3 Иисус отвечал: не согрешил ни он, ни родители его, но [это для] [того], чтобы на нем явились дела Божии.
4 Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, — бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.	4 Мне должно делать дела Пославшего Меня, доколе есть день; приходит ночь, когда никто не может делать.
5 І поки я у світі — я світло світу.»	5 Доколе Я в мире, Я свет миру.
6 Сказавши те, сплюнув на землю, спого-товив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому.	6 Сказав это, Он плюнул на землю, сделал брение из плюновения и помазал брением глаза слепому,
7 До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», — що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився — і повернувся зрячим!	7 и сказал ему: пойди, умойся в купальне Силоам, что значит: посланный. Он пошел и умылся, и пришел зрячим.
8 Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів — жебрачив?»	8 Тут соседи и видевшие прежде, что он был слеп, говорили: не тот ли это, который сидел и просил милостыни?
9 Одні казали: То він, — інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!»	9 Иные говорили: это он, а иные: похож на него. Он же говорил: это я.
10 Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?»	10 Тогда спрашивали у него: как открылись у тебя глаза?
11 А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився — і прозрів.»	11 Он сказал в ответ: Человек, называемый Иисус, сделал брение, помазал глаза мои и сказал мне: пойди на купальню Силоам и умойся. Я пошел, умылся и прозрел.
12 Вони його тоді питають: «Де він?» — «Не знаю», каже той.	12 Тогда сказали ему: где Он? Он отвечал: не знаю.
13 Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв.	13 Повели сего бывшего слепца к фарисеям.
14 Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі.	14 А была суббота, когда Иисус сделал брение и отверз ему очи.
15 То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.»	15 Спросили его также и фарисеи, как он прозрел. Он сказал им: брение положил Он на мои глаза, и я умылся, и вижу.
16 Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них.	16 Тогда некоторые из фарисеев говорили: не от Бога Этот Человек, потому что не хранит субботы. Другие говорили: как может человек грешный творить такие чудеса? И была между ними распря.
17 І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш — про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.»	17 Опять говорят слепому: ты что скажешь о Нем, потому что Он отверз тебе очи? Он сказал: это пророк.
18 Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, — аж поки не закликали батьків отого прозрілого.	18 Тогда Иудеи не поверили, что он был слеп и прозрел, доколе не призвали родителей сего прозревшего
19 Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»	19 и спросили их: это ли сын ваш, о котором вы говорите, что родился слепым? как же он теперь видит?
20 Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився.	20 Родители его сказали им в ответ: мы знаем, что это сын наш и что он родился слепым,
21 А як він тепер бачить — не знаємо, і хто відкрив йому очі — не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.»	21 а как теперь видит, не знаем, или кто отверз ему очи, мы не знаем. Сам в совершенных летах; самого спросите; пусть сам о себе скажет.
22 Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.	22 Так отвечали родители его, потому что боялись Иудеев; ибо Иудеи сговорились уже, чтобы, кто признает Его за Христа, того отлучать от синагоги.
23 Тим то батьки його й казали: Дорослий він, — самого спитайте.	23 Посему-то родители его и сказали: он в совершенных летах; самого спросите.
24 Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік — грішник.»	24 Итак, вторично призвали человека, который был слеп, и сказали ему: воздай славу Богу; мы знаем, что Человек Тот грешник.
25 «Чи грішник він, — озвався він, — я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»	25 Он сказал им в ответ: грешник ли Он, не знаю; одно знаю, что я был слеп, а теперь вижу.
26 Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?»	26 Снова спросили его: что сделал Он с тобою? как отверз твои очи?
27 Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»	27 Отвечал им: я уже сказал вам, и вы не слушали; что еще хотите слышать? или и вы хотите сделаться Его учениками?
28 Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми — Мойсеєві учні!	28 Они же укорили его и сказали: ты ученик Его, а мы Моисеевы ученики.
29 Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»	29 Мы знаем, что с Моисеем говорил Бог; Сего же не знаем, откуда Он.
30 У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.	30 Человек [прозревший] сказал им в ответ: это и удивительно, что вы не знаете, откуда Он, а Он отверз мне очи.
31 Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить — ось того він вислухує!	31 Но мы знаем, что грешников Бог не слушает; но кто чтит Бога и творит волю Его, того слушает.
32 Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому.	32 От века не слыхано, чтобы кто отверз очи слепорожденному.
33 Був би він не від Бога — нічого не спроможен би був зробити!»	33 Если бы Он не был от Бога, не мог бы творить ничего.
34 Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.	34 Сказали ему в ответ: во грехах ты весь родился, и ты ли нас учишь? И выгнали его вон.
35 Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»	35 Иисус, услышав, что выгнали его вон, и найдя его, сказал ему: ты веруешь ли в Сына Божия?
36 А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»	36 Он отвечал и сказал: а кто Он, Господи, чтобы мне веровать в Него?
37 Ісус же йому: «Ти бачив його; він — той, хто говорить з тобою.»	37 Иисус сказал ему: и видел ты Его, и Он говорит с тобою.
38 Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» — і поклонився йому.	38 Он же сказал: верую, Господи! И поклонился Ему.
39 І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, — сліпими стали.»	39 И сказал Иисус: на суд пришел Я в мир сей, чтобы невидящие видели, а видящие стали слепы.
40 Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?»	40 Услышав это, некоторые из фарисеев, бывших с Ним, сказали Ему: неужели и мы слепы?
41 А Ісус їм: «Були б ви сліпі — не мали б ви гріха. Але що кажете: Ми бачимо, — то і гріх ваш зостається.»	41 Иисус сказал им: если бы вы были слепы, то не имели бы [на] [себе] греха; но как вы говорите, что видите, то грех остается на вас.