Іван 1

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.	1 U početku bijaše Riječ i Riječ bijaše u Boga i Riječ bijaše Bog.
2 З Богом було воно споконвіку.	2 Ona bijaše u početku u Boga.
3 Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.	3 Sve postade po njoj i bez nje ne postade ništa. Svemu što postade
4 У ньому було життя, і життя було — світло людей.	4 u njoj bijaše život i život bijaše ljudima svjetlo;
5 І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.	5 i svjetlo u tami svijetli i tama ga ne obuze.
6 Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому — Йоан.	6 Bî čovjek poslan od Boga, ime mu Ivan.
7 Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.	7 On dođe kao svjedok da posvjedoči za Svjetlo da svi vjeruju po njemu.
8 Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.	8 Ne bijaše on Svjetlo, nego – da posvjedoči za Svjetlo.
9 Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.	9 Svjetlo istinsko koje prosvjetljuje svakog čovjeka dođe na svijet;
10 Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.	10 bijaše na svijetu i svijet po njemu posta i svijet ga ne upozna.
11 Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.	11 K svojima dođe i njegovi ga ne primiše.
12 Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які в ім’я його вірують;	12 A onima koji ga primiše podade moć da postanu djeca Božja: onima koji vjeruju u njegovo ime,
13 які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.	13 koji su rođeni ne od krvi, ni od volje tjelesne, ni od volje muževlje, nego – od Boga.
14 І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.	14 I Riječ tijelom postade i nastani se među nama i vidjesmo slavu njegovu – slavu koju ima kao Jedinorođenac od Oca – pun milosti i istine.
15 Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»	15 Ivan svjedoči za njega. Viče: »To je onaj o kojem rekoh: koji za mnom dolazi, preda mnom je jer bijaše prije mene!«
16 Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.	16 Doista, od punine njegove svi mi primismo, i to milost na milost.
17 Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.	17 Uistinu, Zakon bijaše dan po Mojsiju, a milost i istina nasta po Isusu Kristu.
18 Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об’явив.	18 Boga nitko nikada ne vidje: Jedinorođenac – Bog – koji je u krilu Očevu, on ga obznani.
19 Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»	19 A evo svjedočanstva Ivanova. Kad su Židovi iz Jeruzalema poslali k njemu svećenike i levite da ga upitaju: »Tko si ti?«,
20 А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»	20 on prizna; ne zanijeka, nego prizna: »Ja nisam Krist.«
21 То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.	21 Upitaše ga nato: »Što dakle? Jesi li Ilija?« Odgovori: »Nisam.« »Jesi li Prorok?« Odgovori: »Ne.«
22 Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»	22 Tada mu rekoše: »Pa tko si da dadnemo odgovor onima koji su nas poslali? Što kažeš sam o sebi?«
23 Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»	23 On odgovori: »Ja sam glas koji viče u pustinji: Poravnite put Gospodnji! – kako reče prorok Izaija.«
24 Були ж посланці з фарисеїв.	24 A neki izaslanici bijahu farizeji.
25 Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»	25 Oni prihvatiše riječ i upitaše ga: »Zašto onda krstiš kad nisi Krist, ni Ilija, ni Prorok?«
26 Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;	26 Ivan im odgovori: »Ja krstim vodom. Među vama stoji koga vi ne poznate –
27 він наступить після мене, а я йому не гідний розв’язати й ремінця сандалі.»	27 onaj koji za mnom dolazi, komu ja nisam dostojan odriješiti remenje na obući.«
28 Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.	28 To se dogodilo u Betaniji s onu stranu Jordana, gdje je Ivan krstio.
29 Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.	29 Sutradan Ivan ugleda Isusa gdje dolazi k njemu pa reče: »Evo Jaganjca Božjega koji odnosi grijeh svijeta!
30 Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.	30 To je onaj o kojem rekoh: Za mnom dolazi čovjek koji je preda mnom jer bijaše prije mene!«
31 І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був він.»	31 »Ja ga nisam poznavao, ali baš zato dođoh i krstim vodom da se on očituje Izraelu.«
32 Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.	32 I posvjedoči Ivan: »Promatrao sam Duha gdje s neba silazi kao golub i ostaje na njemu.
33 І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.	33 Njega ja nisam poznavao, ali onaj koji me posla vodom krstiti reče mi: ‘Na koga vidiš da Duh silazi i ostaje na njemu, to je onaj koji krsti Duhom Svetim.’
34 І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий.»	34 I ja sam to vidio i svjedočim: on je Sin Božji.«
35 Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.	35 Sutradan opet stajaše Ivan s dvojicom svojih učenika.
36 Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»	36 Ugleda Isusa koji je onuda prolazio i reče: »Evo Jaganjca Božjega!«
37 Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.	37 Te njegove riječi čula ona dva njegova učenika pa pođoše za Isusom.
38 Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»	38 Isus se obazre i vidjevši da idu za njim, upita ih: »Što tražite?« Oni mu rekoše: »Rabbi« – što znači: »Učitelju – gdje stanuješ?«
39 Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.	39 Reče im: »Dođite i vidjet ćete.« Pođoše dakle i vidješe gdje stanuje i ostadoše kod njega onaj dan. Bila je otprilike deseta ura.
40 Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.	40 Jedan od one dvojice, koji su čuvši Ivana pošli za Isusom, bijaše Andrija, brat Šimuna Petra.
41 Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»	41 On najprije nađe svoga brata Šimuna te će mu: »Našli smo Mesiju!« – što znači »Krist – Pomazanik«.
42 І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).	42 Dovede ga Isusu, a Isus ga pogleda i reče: »Ti si Šimun, sin Ivanov! Zvat ćeš se Kefa!« – što znači »Petar – Stijena«.
43 Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»	43 Sutradan naumi Isus poći u Galileju. Nađe Filipa i reče mu: »Pođi za mnom!«
44 А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.	44 Filip je bio iz Betsaide, iz grada Andrijina i Petrova.
45 Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»	45 Filip nađe Natanaela i javi mu: »Našli smo onoga o kome je pisao Mojsije u Zakonu i Proroci: Isusa, sina Josipova, iz Nazareta.«
46 Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»	46 Reče mu Natanael: »Iz Nazareta da može biti što dobro?« Kaže mu Filip: »Dođi i vidi.«
47 Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»	47 Kad Isus ugleda gdje Natanael dolazi k njemu, reče za njega: »Evo istinitog Izraelca u kojem nema prijevare!«
48 Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»	48 Kaže mu Natanael: »Odakle me poznaješ?« Odgovori mu Isus: »Vidjeh te prije negoli te Filip pozva, dok si bio pod smokvom.«
49 Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»	49 Nato će mu Natanael: »Učitelju, ti si Sin Božji! Ti kralj si Izraelov!«
50 Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»	50 Odgovori mu Isus: »Stoga što ti rekoh: ‘Vidjeh te pod smokvom’, vjeruješ. I više ćeš od toga vidjeti!«
51 І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»	51 I nadoda: »Zaista, zaista, kažem vam: gledat ćete otvoreno nebo i anđele Božje gdje uzlaze i silaze nad Sina Čovječjega.«