Матей 7

Біблія	VULGATA
1 «Не судіте, щоб вас не судили;	1 Nolite judicare, ut non judicemini.
2 бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють.	2 In quo enim judicio judicaveritis, judicabimini : et in qua mensura mensi fueritis, remetietur vobis.
3 Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш?	3 Quid autem vides festucam in oculo fratris tui, et trabem in oculo tuo non vides ?
4 Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці?	4 aut quomodo dicis fratri tuo : Sine ejiciam festucam de oculo tuo, et ecce trabs est in oculo tuo ?
5 Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку.	5 Hypocrita, ejice primum trabem de oculo tuo, et tunc videbis ejicere festucam de oculo fratris tui.
6 Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли.	6 Nolite dare sanctum canibus : neque mittatis margaritas vestras ante porcos, ne forte conculcent eas pedibus suis, et conversi dirumpant vos.
7 Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам.	7 Petite, et dabitur vobis : quærite, et invenietis : pulsate, et aperietur vobis.
8 Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють.	8 Omnis enim qui petit, accipit : et qui quærit, invenit : et pulsanti aperietur.
9 Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь?	9 Aut quis est ex vobis homo, quem si petierit filius suus panem, numquid lapidem porriget ei ?
10 Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку?	10 aut si piscem petierit, numquid serpentem porriget ei ?
11 Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять.	11 Si ergo vos, cum sitis mali, nostis bona data dare filiis vestris : quanto magis Pater vester, qui in cælis est, dabit bona petentibus se ?
12 Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, — це ж бо закон і пророки.	12 Omnia ergo quæcumque vultis ut faciant vobis homines, et vos facite illis. Hæc est enim lex, et prophetæ.
13 Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять.	13 Intrate per angustam portam : quia lata porta, et spatiosa via est, quæ ducit ad perditionem, et multi sunt qui intrant per eam.
14 Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять.	14 Quam angusta porta, et arcta via est, quæ ducit ad vitam : et pauci sunt qui inveniunt eam !
15 Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині — вовки хижі.	15 Attendite a falsis prophetis, qui veniunt ad vos in vestimentis ovium, intrinsecus autem sunt lupi rapaces :
16 Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків — смокви?	16 a fructibus eorum cognoscetis eos. Numquid colligunt de spinis uvas, aut de tribulis ficus ?
17 Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево — плоди погані.	17 Sic omnis arbor bona fructus bonos facit : mala autem arbor malos fructus facit.
18 Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево — плодів добрих.	18 Non potest arbor bona malos fructus facere : neque arbor mala bonos fructus facere.
19 Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають.	19 Omnis arbor, quæ non facit fructum bonum, excidetur, et in ignem mittetur.
20 За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх.	20 Igitur ex fructibus eorum cognoscetis eos.
21 Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! — ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі,	21 Non omnis qui dicit mihi, Domine, Domine, intrabit in regnum cælorum : sed qui facit voluntatem Patris mei, qui in cælis est, ipse intrabit in regnum cælorum.
22 Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили?	22 Multi dicent mihi in illa die : Domine, Domine, nonne in nomine tuo prophetavimus, et in nomine tuo dæmonia ejecimus, et in nomine tuo virtutes multas fecimus ?
23 І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!	23 Et tunc confitebor illis : Quia numquam novi vos : discedite a me, qui operamini iniquitatem.
24 Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі.	24 Omnis ergo qui audit verba mea hæc, et facit ea, assimilabitur viro sapienti, qui ædificavit domum suam supra petram,
25 Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі.	25 et descendit pluvia, et venerunt flumina, et flaverunt venti, et irruerunt in domum illam, et non cecidit : fundata enim erat super petram.
26 А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску.	26 Et omnis qui audit verba mea hæc, et non facit ea, similis erit viro stulto, qui ædificavit domum suam super arenam :
27 Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.»	27 et descendit pluvia, et venerunt flumina, et flaverunt venti, et irruerunt in domum illam, et cecidit, et fuit ruina illius magna.
28 І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню,	28 Et factum est : cum consummasset Jesus verba hæc, admirabantur turbæ super doctrina ejus.
29 бо він навчав їх як повновладний, а не як книжники їхні.	29 Erat enim docens eos sicut potestatem habens, et non sicut scribæ eorum, et pharisæi.