Матей 22

Біблія	JERUSALEM
1 Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:	1 Et Jésus se remit à leur parler en paraboles:
2 «Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.	2 "Il en va du Royaume des Cieux comme d'un roi qui fit un festin de noces pour son fils.
3 Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.	3 Il envoya ses serviteurs convier les invités aux noces, mais eux ne voulaient pas venir.
4 Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.	4 De nouveau il envoya d'autres serviteurs avec ces mots: "Dites aux invités: Voici, j'ai apprêtémon banquet, mes taureaux et mes bêtes grasses ont été égorgés, tout est prêt, venez aux noces.
5 Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;	5 Mais eux, n'en ayant cure, s'en allèrent, qui à son champ, qui à son commerce;
6 інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.	6 et les autres, s'emparant des serviteurs, les maltraitèrent et les tuèrent.
7 Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.	7 Le roi fut pris de colère et envoya ses troupes qui firent périr ces meurtriers et incendièrent leurville.
8 Тоді він мовив своїм слугам: Обід — готовий, але запрошені були негідні.	8 Alors il dit à ses serviteurs: La noce est prête, mais les invités n'en étaient pas dignes.
9 Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.	9 Allez donc aux départs des chemins, et conviez aux noces tous ceux que vous pourrez trouver.
10 Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали — злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.	10 Ces serviteurs s'en allèrent par les chemins, ramassèrent tous ceux qu'ils trouvèrent, les mauvaiscomme les bons, et la salle de noces fut remplie de convives.
11 Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж: ,	11 "Le roi entra alors pour examiner les convives, et il aperçut là un homme qui ne portait pas latenue de noces.
12 і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.	12 Mon ami, lui dit-il, comment es-tu entré ici sans avoir une tenue de noces? L'autre resta muet.
13 Тоді цар промовив до слуг: Зв’яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.	13 Alors le roi dit aux valets: Jetez-le, pieds et poings liés, dehors, dans les ténèbres: là seront lespleurs et les grincements de dents.
14 Багато бо покликаних, але вибраних мало.»	14 Car beaucoup sont appelés, mais peu sont élus.
15 Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.	15 Alors les Pharisiens allèrent se concerter en vue de le surprendre en parole;
16 І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. «Учителю», — кажуть ті, — «ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.	16 et ils lui envoient leurs disciples, accompagnés des Hérodiens, pour lui dire: "Maître, noussavons que tu es véridique et que tu enseignes la voie de Dieu en vérité sans te préoccuper de qui que ce soit, cartu ne regardes pas au rang des personnes.
17 Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?»	17 Dis-nous donc ton avis: Est-il permis ou non de payer l'impôt à César?"
18 Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: «Чого мене спокушаєте, лицеміри?	18 Mais Jésus, connaissant leur perversité, riposta: "Hypocrites! pourquoi me tendez-vous unpiège?
19 Покажіть мені гріш податковий.» Ті принесли йому динарій.	19 Faites-moi voir l'argent de l'impôt." Ils lui présentèrent un denier
20 Він спитав їх: «Чий це образ і напис?»	20 et il leur dit: "De qui est l'effigie que voici? Et l'inscription?" Ils disent:
21 Відповідають йому: «Кесарів.» Тоді він до них каже: «Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.»	21 "De César." Alors il leur dit: "Rendez donc à César ce qui est à César, et à Dieu ce qui est àDieu."
22 Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.	22 A ces mots ils furent tout surpris et, le laissant, ils s'en allèrent.
23 Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:	23 Ce jour-là, des Sadducéens, gens qui disent qu'il n'y a pas de résurrection, s'approchèrent de luiet l'interrogèrent en disant:
24 «Учителю», — кажуть, — «Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.	24 "Maître, Moïse a dit: Si quelqu'un meurt sans avoir d'enfants, son frère épousera la femme, sabelle-soeur, et suscitera une postérité à son frère.
25 Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.	25 Or il y avait chez nous sept frères. Le premier se maria, puis mourut sans postérité, laissant safemme à son frère.
26 Так само і другий і третій аж до сьомого.	26 Pareillement le deuxième, puis le troisième, jusqu'au septième.
27 Нарешті, після всіх померла й жінка.	27 Finalement, après eux tous, la femme mourut.
28 Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.»	28 A la résurrection, duquel des sept sera-t-elle donc la femme? Car tous l'auront eue."
29 Ісус у відповідь сказав їм: «Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.	29 Jésus leur répondit: "Vous êtes dans l'erreur, en ne connaissant ni les Ecritures ni la puissance deDieu.
30 У воскресінні не женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.	30 A la résurrection, en effet, on ne prend ni femme ni mari, mais on est comme des anges dans leciel.
31 А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:	31 Quant à ce qui est de la résurrection des morts, n'avez-vous pas lu l'oracle dans lequel Dieu vousdit:
32 Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог — не мертвих, але живих!»	32 Je suis le Dieu d'Abraham, le Dieu d'Isaac et le Dieu de Jacob? Ce n'est pas de morts mais devivants qu'il est le Dieu!"
33 І чувши це народ, дивувався його навчанню.	33 Et les foules, qui avaient entendu, étaient frappées de son enseignement.
34 Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.	34 Apprenant qu'il avait fermé la bouche aux Sadducéens, les Pharisiens se réunirent en groupe,
35 І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:	35 et l'un d'eux lui demanda pour l'embarrasser:
36 «Учителю, котра найбільша заповідь у законі?»	36 "Maître, quel est le plus grand commandement de la Loi?"
37 Він же сказав до нього: «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:	37 Jésus lui dit: "Tu aimeras le Seigneur ton Dieu de tout ton coeur, de toute ton âme et de tout tonesprit:
38 це найбільша й найперша заповідь.	38 voilà le plus grand et le premier commandement.
39 А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.	39 Le second lui est semblable: Tu aimeras ton prochain comme toi-même.
40 На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.»	40 A ces deux commandements se rattache toute la Loi, ainsi que les Prophètes."
41 Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:	41 Comme les Pharisiens se trouvaient réunis, Jésus leur posa cette question:
42 «Що ви думаєте про Христа? Чий він син?» Кажуть йому: «Давидів.»	42 "Quelle est votre opinion au sujet du Christ? De qui est-il fils?" Ils lui disent: "De David" --
43 Він до них мовить: «Як же Давид у надхненні називає його Господом,	43 "Comment donc, dit-il, David parlant sous l'inspiration l'appelle-t-il Seigneur quand il dit:
44 кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.	44 Le Seigneur a dit à mon Seigneur: Siège à ma droite, jusqu'à ce que j'aie mis tes ennemisdessous tes pieds?
45 І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.	45 Si donc David l'appelle Seigneur, comment est-il son fils?"
	46 Nul ne fut capable de lui répondre un mot. Et à partir de ce jour personne n'osa plus l'interroger.