Йона 3

Біблія	Le Sainte Bible Fillion
1 І надійшло слово Господнє до Йони вдруге:	1 La parole du Seigneur fut adressée une seconde fois à Jonas, en ces termes:
2 «Встань, іди в Ніневію, у те велике місто, й проповідуй йому те, що я скажу тобі.»	2 Lève-toi, et va à Ninive, la grande ville, et prêches-y la prédication que Je t'ordonne.
3 Устав Йона й пішов за Господнім словом, у Ніневію. Ніневія ж була надзвичайно велике місто: на три дні ходи.	3 Jonas se leva et alla à Ninive, selon la parole du Seigneur; or Ninive était une grande ville, de trois jours de marche.
4 І Йона почав увіходити в місто, один день ходи. Він об’явив, кажучи: «Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована.»	4 Et Jonas commença à entrer dans la ville pendant un jour de marche; et il cria, en disant: Encore quarante jours, et Ninive sera détruite.
5 І повірили ніневітяни Богові: оголосили піст і понадягали веретища, від найбільшого до найменшого.	5 Les Ninivites crurent à Dieu; ils publièrent un jeûne et se couvrirent de sacs, depuis le plus grand jusqu'au plus petit.
6 Вістка про це дійшла до ніневійського царя; він устав з престолу свого, скинув одежу з себе, покривсь веретищем і сів на попелі.	6 La chose parvint au roi de Ninives et il se leva de son trône, ôta son vêtement, se couvrit d'un sac et s'assit sur la cendre.
7 Далі, на наказ царя і його вельмож, було голосно оповіщено в Ніневії: «Ні людина, ні скотина, ні воли, ні вівці — нічого не сміють їсти, ні споживати, та й води не сміють пити.	7 Il fit crier et publier dans Ninive cet ordre, comme venant de la bouche du roi et de ses princes: Que les hommes et les bêtes, les boeufs et les brebis ne goûtent rien; qu'ils ne paissent point, et ne boivent pas d'eau.
8 Та щоб усі — від людини до скотини — понакривались веретищами й чимдуж взивали до Бога, і щоб кожен покинув свою нікчемну поведінку й насильство рук своїх.	8 Que les hommes et les bêtes soient couverts de sacs, et qu'ils crient au Seigneur avec force; et que chacun revienne de sa voie mauvaise, et de l'iniquité qui est dans ses mains.
9 Хто зна, чи Бог іще не повернеться та не роздумає й не відверне від нас палаючий гнів свій, тож ми й не загинемо?»	9 Qui sait si Dieu ne Se retournera pas pour pardonner, s'Il n'apaisera pas la fureur de Sa colère, de sorte que nous ne périssions pas?
10 Побачив Бог їхні вчинки, що вони відвернулись від своєї нікчемної поведінки, й роздумався щодо лиха, яке був погрожував їм учинити, — і не вчинив його.	10 Dieu vit leurs oeuvres, Il vit qu'ils étaient revenus de leur voie mauvaise; et Il Se repentit du mal qu'Il avait résolu de leur faire, et Il ne le fit pas.