Даниїл 5

Torna indietro

Біблія	Stuttgartensia - Delitzsch
¹ Цар Валтасар справив великий бенкет для тисячі своїх вельмож і в обличчі тисячі пив вино.	¹ בֵּלְשַׁאצַּר מַלְכָּא עֲבַד לְחֶם רַב לְרַבְרְבָנֹוהִי אֲלַף וְלָקֳבֵל אַלְפָּא חַמְרָא שָׁתֵה
² Напідпитку вже трохи, звелів Валтасар принести золотий та срібний посуд, що Навуходоносор, його батько, забрав був з єрусалимського храму, аби пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці.	² בֵּלְשַׁאצַּר אֲמַר ׀ בִּטְעֵם חַמְרָא לְהַיְתָיָה לְמָאנֵי דַּהֲבָא וְכַסְפָּא דִּי הַנְפֵּק נְבוּכַדְנֶצַּר אֲבוּהִי מִן־הֵיכְלָא דִּי בִירוּשְׁלֶם וְיִשְׁתֹּון בְּהֹון מַלְכָּא וְרַבְרְבָנֹוהִי שֵׁגְלָתֵהּ וּלְחֵנָתֵהּ
³ І принесено золотий та срібний посуд, забраний з храму Божого, що в Єрусалимі, й пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці;	³ בֵּאדַיִן הַיְתִיו מָאנֵי דַהֲבָא דִּי הַנְפִּקוּ מִן־הֵיכְלָא דִּי־בֵית אֱלָהָא דִּי בִירוּשְׁלֶם וְאִשְׁתִּיו בְּהֹון מַלְכָּא וְרַבְרְבָנֹוהִי שֵׁגְלָתֵהּ וּלְחֵנָתֵהּ
⁴ пили вино й славили богів золотих, срібних, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних.	⁴ אִשְׁתִּיו חַמְרָא וְשַׁבַּחוּ לֵאלָהֵי דַּהֲבָא וְכַסְפָּא נְחָשָׁא פַרְזְלָא אָעָא וְאַבְנָא
⁵ Під ту ж хвилю з’явилися пальці людської руки й заходилися писати навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар уздрів кінцівку пишучої руки.	⁵ בַּהּ־שַׁעֲתָה [נְפַקוּ כ] (נְפַקָה ק) אֶצְבְּעָן דִּי יַד־אֱנָשׁ וְכָתְבָן לָקֳבֵל נֶבְרַשְׁתָּא עַל־גִּירָא דִּי־כְתַל הֵיכְלָא דִּי מַלְכָּא וּמַלְכָּא חָזֵה פַּס יְדָה דִּי כָתְבָה
⁶ Відразу ж змінився цар на виду, його думки стривожили його, суглоби його криж ослабли й коліна його зударялись.	⁶ אֱדַיִן מַלְכָּא זִיוֹהִי שְׁנֹוהִי וְרַעיֹנֹהִי יְבַהֲלוּנֵּהּ וְקִטְרֵי חַרְצֵהּ מִשְׁתָּרַיִן וְאַרְכֻבָּתֵהּ דָּא לְדָא נָקְשָׁן
⁷ І кликнув цар голосно, щоб привели чародіїв, халдеїв та звіздознавців. Заговорив цар і сказав вавилонським мудрецям: «Хто прочитає це написане і витлумачить мені його значення, того вберуть у пурпуру і золотий ланцюг буде на шиї у нього, й стане він третім правителем у царстві.»	⁷ קָרֵא מַלְכָּא בְּחַיִל לְהֶעָלָה לְאָשְׁפַיָּא [כַּשְׂדָּיֵא כ] (כַּשְׂדָּאֵי ק) וְגָזְרַיָּא עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר ׀ לְחַכִּימֵי בָבֶל דִּי כָל־אֱנָשׁ דִּי־יִקְרֵה כְּתָבָה דְנָה וּפִשְׁרֵהּ יְחַוִּנַּנִי אַרְגְּוָנָא יִלְבַּשׁ [וְהַמֹּונְכָא כ] (וְהַמְנִיכָא ק) דִי־דַהֲבָא עַל־צַוְּארֵהּ וְתַלְתִּי בְמַלְכוּתָא יִשְׁלַט׃ ס
⁸ Тоді ввійшли всі царські мудреці, та не спромоглись вони написане прочитати й витлумачити цареві його значення.	⁸ אֱדַיִן [עָלֲלִין כ] (עָלִּין ק) כֹּל חַכִּימֵי מַלְכָּא וְלָא־כָהֲלִין כְּתָבָא לְמִקְרֵא [וּפִשְׁרָא כ] (וּפִשְׁרֵהּ ק) לְהֹודָעָה לְמַלְכָּא
⁹ Злякався вельми цар Валтасар, змінився на виду, й вельможі його стривожились.	⁹ אֱדַיִן מַלְכָּא בֵלְשַׁאצַּר שַׂגִּיא מִתְבָּהַל וְזִיוֹהִי שָׁנַיִן עֲלֹוהִי וְרַבְרְבָנֹוהִי מִשְׁתַּבְּשִׁין
¹⁰ Цариця ж по словах царя та його вельмож увійшла в бенкетний дім. Заговорила цариця й мовила: «Царю, живи повіки! Нехай твої думки тебе не лякають, і нехай не міняється вигляд твого обличчя.	¹⁰ מַלְכְּתָא לָקֳבֵל מִלֵּי מַלְכָּא וְרַבְרְבָנֹוהִי לְבֵית מִשְׁתְּיָא [עַלֲלַת כ] (עַלַּת ק) עֲנָת מַלְכְּתָא וַאֲמֶרֶת מַלְכָּא לְעָלְמִין חֱיִי אַל־יְבַהֲלוּךְ רַעְיֹונָךְ וְזִיוָיךְ אַל־יִשְׁתַּנֹּו
¹¹ Є в твоєму царстві муж, в якому дух святих богів; за часів твого батька відкрили в ньому світлий розум і мудрість, подібну до мудрости богів, тож цар Навуходоносор, твій батько, настановив його головою над віщунами, чародіями, халдеями та звіздознавцями — сам батько твій, цар;	¹¹ אִיתַי גְּבַר בְּמַלְכוּתָךְ דִּי רוּחַ אֱלָהִין קַדִּישִׁין בֵּהּ וּבְיֹומֵי אֲבוּךְ נַהִירוּ וְשָׂכְלְתָנוּ וְחָכְמָה כְּחָכְמַת־אֱלָהִין הִשְׁתְּכַחַת בֵּהּ וּמַלְכָּא נְבֻכַדְנֶצַּר אֲבוּךְ רַב חַרְטֻמִּין אָשְׁפִין כַּשְׂדָּאִין גָּזְרִין הֲקִימֵהּ אֲבוּךְ מַלְכָּא
¹² власне тому, що в ньому, в Даниїлі, котрому цар змінив ім’я на Валтасара, відкрито високий дух, знання й розум викладати сни, відгадувати загадки й розв’язувати труднощі. Нехай, отже, покличуть Даниїла, й він витлумачить значення.»	¹² כָּל־קֳבֵל דִּי רוּחַ ׀ יַתִּירָה וּמַנְדַּע וְשָׂכְלְתָנוּ מְפַשַּׁר חֶלְמִין וַאַחֲוָיַת אֲחִידָן וּמְשָׁרֵא קִטְרִין הִשְׁתְּכַחַת בֵּהּ בְּדָנִיֵּאל דִּי־מַלְכָּא שָׂם־שְׁמֵהּ בֵּלְטְשַׁאצַּר כְּעַן דָּנִיֵּאל יִתְקְרֵי וּפִשְׁרָה יְהַחֲוֵה׃ פ
¹³ Тоді введено Даниїла перед царя. Цар заговорив і сказав до Даниїла: «Ти, Даниїле, один з полонених синів юдейських, що їх цар, мій батько, привів був з Юдеї?	¹³ בֵּאדַיִן דָּנִיֵּאל הֻעַל קֳדָם מַלְכָּא עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר לְדָנִיֵּאל [אַנְתָּה כ] (אַנְתְּ־הוּא ק) דָנִיֵּאל דִּי־מִן־בְּנֵי גָלוּתָא דִּי יְהוּד דִּי הַיְתִי מַלְכָּא אַבִי מִן־יְהוּד
¹⁴ Я чув про тебе, що дух богів у тобі й що світлий розум і велику мудрість відкрито в тобі.	¹⁴ וְשִׁמְעֵת [עֲלַיִךְ כ] (עֲלָךְ ק) דִּי רוּחַ אֱלָהִין בָּךְ וְנַהִירוּ וְשָׂכְלְתָנוּ וְחָכְמָה יַתִּירָה הִשְׁתְּכַחַת בָּךְ
¹⁵ От приведено до мене мудреців і чародіїв, щоб прочитали оце написане й сказали мені про його значення, але вони не могли витлумачити глузду речі.	¹⁵ וּכְעַן הֻעַלּוּ קָדָמַי חַכִּימַיָּא אָשְׁפַיָּא דִּי־כְתָבָה דְנָה יִקְרֹון וּפִשְׁרֵהּ לְהֹודָעֻתַנִי וְלָא־כָהֲלִין פְּשַׁר־מִלְּתָא לְהַחֲוָיָה
¹⁶ Про тебе ж я чув, що ти можеш пояснити значення й розв’язати труднощі; тож коли можеш прочитати оце написане й сказати мені про його глузд, будеш убраний у пурпуру, і золотий ланцюг буде на шиї в тебе, й станеш ти третім правителем у царстві.»	¹⁶ וַאֲנָה שִׁמְעֵת [עֲלַיִךְ כ] (עֲלָךְ ק) דִּי־ [תוּכַל כ] (תִיכּוּל ק) פִּשְׁרִין לְמִפְשַׁר וְקִטְרִין לְמִשְׁרֵא כְּעַן הֵן [תּוּכַל כ] (תִּכוּל ק) כְּתָבָא לְמִקְרֵא וּפִשְׁרֵהּ לְהֹודָעֻתַנִי אַרְגְּוָנָא תִלְבַּשׁ [וְהַמֹּונְכָא כ] (וְהַמְנִיכָא ק) דִי־דַהֲבָא עַל־צַוְּארָךְ וְתַלְתָּא בְמַלְכוּתָא תִּשְׁלַט׃ פ
¹⁷ ТФоді Даниїл у відповідь сказав супроти царя: «Подарунки твої нехай зостануться при тобі, й гостинці твої дай комусь іншому; а написане я цареві прочитаю й значення його об’явлю.	¹⁷ בֵּאדַיִן עָנֵה דָנִיֵּאל וְאָמַר קֳדָם מַלְכָּא מַתְּנָתָךְ לָךְ לֶהֶוְיָן וּנְבָזְבְּיָתָךְ לְאָחֳרָן הַב בְּרַם כְּתָבָא אֶקְרֵא לְמַלְכָּא וּפִשְׁרָא אֲהֹודְעִנֵּהּ
¹⁸ О царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, потугу, велич і славу.	¹⁸ [אַנְתָּה כ] (אַנְתְּ ק) מַלְכָּא אֱלָהָא [עִלָּיָא כ] (עִלָּאָה ק) מַלְכוּתָא וּרְבוּתָא וִיקָרָא וְהַדְרָה יְהַב לִנְבֻכַדְנֶצַּר אֲבוּךְ
¹⁹ Потуги, яку він дав йому, усі народи, племена й язики страхались і перед ним тремтіли; кого хотів, він убивав, а кого хотів, залишав живим; кого хотів, вивищував, а кого хотів, понижував.	¹⁹ וּמִן־רְבוּתָא דִּי יְהַב־לֵהּ כֹּל עַמְמַיָּא אֻמַיָּא וְלִשָּׁנַיָּא הֲוֹו [זָאֲעִין כ] (זָיְעִין ק) וְדָחֲלִין מִן־קֳדָמֹוהִי דִּי־הֲוָה צָבֵא הֲוָא קָטֵל וְדִי־הֲוָה צָבֵא הֲוָה מַחֵא וְדִי־הֲוָה צָבֵא הֲוָה מָרִים וְדִי־הֲוָה צָבֵא הֲוָה מַשְׁפִּיל
²⁰ Але як його серце загорділо й дух його набундючився від пихи, був він скинутий зо свого царського престолу й славу його забрано від нього.	²⁰ וּכְדִי רִם לִבְבֵהּ וְרוּחֵהּ תִּקְפַת לַהֲזָדָה הָנְחַת מִן־כָּרְסֵא מַלְכוּתֵהּ וִיקָרָה הֶעְדִּיוּ מִנֵּהּ
²¹ Він був вигнаний з-поміж людей, серце його стало схоже на звіряче, і він жив з дикими ослами; його, немов вола годовано травою й на його тіло спадала роса з неба, аж доки він не визнав, що над людським царством панує найвищий Бог і настановляє над ним, кого хоче.	²¹ וּמִן־בְּנֵי אֲנָשָׁא טְרִיד וְלִבְבֵהּ ׀ עִם־חֵיוְתָא [שְׁוִי כ] (שַׁוִּיְו ק) וְעִם־עֲרָדַיָּא מְדֹורֵהּ עִשְׂבָּא כְתֹורִין יְטַעֲמוּנֵּהּ וּמִטַּל שְׁמַיָּא גִּשְׁמֵהּ יִצְטַבַּע עַד דִּי־יְדַע דִּי־שַׁלִּיט אֱלָהָא [עִלָּיָא כ] (עִלָּאָה ק) בְּמַלְכוּת אֲנָשָׁא וּלְמַן־דִּי יִצְבֵּה יְהָקֵים [עֲלַיֵהּ כ] (עֲלַהּ׃ ק)
²² А ти, сину його, Валтасаре, не смирив твого серця, хоч і знав про все те,	²² [וְאַנְתָּה כ] (וְאַנְתְּ ק) בְּרֵהּ בֵּלְשַׁאצַּר לָא הַשְׁפֵּלְתְּ לִבְבָךְ כָּל־קֳבֵל דִּי כָל־דְּנָה יְדַעְתָּ
²³ лише піднявся проти Господа небес; і принесено посуд його дому перед тебе, і ти й твої вельможі, твої жінки та твої наложниці пили з них вино, і ти хвалив богів срібних і золотих, мідяних, залізних, дерев’яних та кам’яних, що не бачать, не чують і не розуміють, Бога ж, в руці якого твоє дихання й усі твої стежки, ти не славив.	²³ וְעַל מָרֵא־שְׁמַיָּא ׀ הִתְרֹומַמְתָּ וּלְמָאנַיָּא דִי־בַיְתֵהּ הַיְתִיו [קָדָמַיִךְ כ] (קָדָמָךְ ק) [וְאַנְתָּה כ] (וְאַנְתְּ ק) [וְרַבְרְבָנַיִךְ כ] (וְרַבְרְבָנָךְ ק) שֵׁגְלָתָךְ וּלְחֵנָתָךְ חַמְרָא שָׁתַיִן בְּהֹון וְלֵאלָהֵי כַסְפָּא־וְדַהֲבָא נְחָשָׁא פַרְזְלָא אָעָא וְאַבְנָא דִּי לָא־חָזַיִן וְלָא־שָׁמְעִין וְלָא יָדְעִין שַׁבַּחְתָּ וְלֵאלָהָא דִּי־נִשְׁמְתָךְ בִּידֵהּ וְכָל־אֹרְחָתָךְ לֵהּ לָא הַדַּרְתָּ
²⁴ Тим і послав він цю кінцівку руки, й було накреслене оце написане.	²⁴ בֵּאדַיִן מִן־קֳדָמֹוהִי שְׁלִיַחַ פַּסָּא דִי־יְדָא וּכְתָבָא דְנָה רְשִׁים
²⁵ Оце ж написано таке в тому, що накреслено: Мане, текел, фарес.	²⁵ וּדְנָה כְתָבָא דִּי רְשִׁים מְנֵא מְנֵא תְּקֵל וּפַרְסִין
²⁶ А ось і значення речі: Мане — Бог облічив твоє царство й постановив йому кінець.	²⁶ דְּנָה פְּשַׁר־מִלְּתָא מְנֵא מְנָה־אֱלָהָא מַלְכוּתָךְ וְהַשְׁלְמַהּ
²⁷ Текел — тебе зважено на вазі і знайдено легким.	²⁷ תְּקֵל תְּקִילְתָּה בְמֹאזַנְיָא וְהִשְׁתְּכַחַתְּ חַסִּיר
²⁸ Фарес — твоє царство розділено й віддано мідянам та персам.»	²⁸ פְּרֵס פְּרִיסַת מַלְכוּתָךְ וִיהִיבַת לְמָדַי וּפָרָס
²⁹ Тоді Валтасар звелів убрати Даниїла в пурпуру, покласти золотий ланцюг йому на шию й оповістити його третім правителем у царстві.	²⁹ בֵּאדַיִן ׀ אֲמַר בֵּלְשַׁאצַּר וְהַלְבִּישׁוּ לְדָנִיֵּאל אַרְגְּוָנָא [וְהַמֹּונְכָא כ] (וְהַמְנִיכָא ק) דִי־דַהֲבָא עַל־צַוְּארֵהּ וְהַכְרִזוּ עֲלֹוהִי דִּי־לֶהֱוֵא שַׁלִּיט תַּלְתָּא בְּמַלְכוּתָא
³⁰ Тієї ж таки ночі Валтасара, халдейського царя, вбито.	³⁰ בֵּהּ בְּלֵילְיָא קְטִיל בֵּלְאשַׁצַּר מַלְכָּא [כַשְׂדָּיָא כ] (כַשְׂדָּאָה׃ ק) פ

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati