Даниїл 3

Біблія	LA SACRA BIBBIA
1 Цар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області.	1 Il re Nabucodònosor fece una statua d'oro; la sua altezza era di sessanta cubiti, la sua larghezza di sei cubiti; poi la eresse nella pianura di Dura nella provincia di Babilonia.
2 І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор.	2 Il re Nabucodònosor mandò a radunare satrapi, governatori e prefetti, consiglieri, tesorieri, funzionari, giudici e tutte le autorità delle province, perché venissero all'inaugurazione della statua che il re Nabucodònosor aveva eretto.
3 І зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор.	3 Allora si radunarono satrapi, governatori e prefetti, consiglieri, tesorieri, funzionari, giudici e tutte le autorità delle province per l'inaugurazione della statua che il re Nabucodònosor aveva eretto. Essi si misero in piedi davanti alla statua che il re Nabucodònosor aveva eretto.
4 Тоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено:	4 L'araldo gridava ad alta voce: "A voi, popoli, nazioni e lingue diverse si comanda:
5 Тієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.	5 quando udirete il suono del corno, del flauto, della cetra, della sambuca, del salterio, della zampogna e di ogni genere di strumenti musicali, vi prosternerete e adorerete la statua d'oro che il re Nabucodònosor ha eretto.
6 А хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.»	6 Chi non si prosternerà e non adorerà, subito sarà gettato dentro a una fornace col fuoco acceso".
7 Тим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.	7 Perciò, appena tutti i popoli udirono il suono del corno, del flauto, della cetra, della sambuca, del salterio e di ogni genere di strumenti musicali, si prostrarono tutti, popoli, nazioni e lingue, e adorarono la statua d'oro che il re Nabucodònosor aveva eretto.
8 Саме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв.	8 Tuttavia alcuni Caldei si presentarono immediatamente a denunziare i Giudei.
9 Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки!	9 Prendendo la parola dissero al re Nabucodònosor: "O re, vivi in eterno!
10 Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові;	10 Tu, o re, hai promulgato il decreto che chiunque udisse il suono del corno, del flauto, della cetra, della sambuca, del salterio e della zampogna e di ogni genere di strumenti si prostrasse e adorasse la statua d'oro;
11 а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.	11 chiunque non si fosse prostrato e non avesse adorato, verrebbe gettato dentro la fornace col fuoco acceso.
12 Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю — Седрах, Мисах та Авденаго, — ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.»	12 Ora ci sono alcuni Giudei, che hai preposto all'amministrazione della provincia di Babilonia, Sadràch, Mesàch e Abdènego che non hanno tenuto conto del tuo decreto, o re; non servono il tuo dio e non adorano la statua d'oro che hai eretto!".
13 Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя.	13 Allora Nabucodònosor con ira e furore ordinò di far venire Sadràch, Mesàch e Abdènego. Essi furono subito condotti davanti al re.
14 Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись?	14 Nabucodònosor domandò loro: "Sadràch, Mesàch e Abdènego! E' vero che non servite i miei dèi e che non adorate la statua d'oro che ho eretto?
15 Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити — гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?»	15 Ora siete disposti, quando udirete il suono del corno, del flauto, della cetra, della sambuca, del salterio e della zampogna e di ogni genere di strumenti, a prostrarvi e ad adorare la statua che ho fatto? Se voi non l'adorate, subito sarete gettati dentro alla fornace col fuoco acceso, e qual è il dio che vi libererà dalla mia mano?".
16 Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати.	16 Sadràch, Mesàch e Abdènego risposero al re Nabucodònosor: "Su ciò non abbiamo bisogno di risponderti!
17 Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки,	17 Sappi che il Dio che noi serviamo è capace di liberarci dalla fornace col fuoco acceso e dalla tua mano, o re;
18 а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.»	18 ma se non vuole liberarci, sappi, o re, che non serviremo i tuoi dèi e non adoreremo la statua d'oro che hai eretto!".
19 Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано,	19 Allora Nabucodònosor si accese d'ira e l'espressione del suo volto cambiò nei riguardi di Sadràch, Mesàch e Abdènego. Quindi dette ordine di riscaldare la fornace sette volte di più di quanto si soleva riscaldarla,
20 і наказав найдужчим мужам із свого війська зв’язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем.	20 e ordinò ad alcuni degli uomini più forti del suo esercito di legare Sadràch, Mesàch e Abdènego e di gettarli nella fornace col fuoco acceso.
21 І зараз же їх зв’язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем.	21 Allora furono legati con i loro calzoni, i loro calzari e i loro copricapo e le loro vesti e furono gettati dentro la fornace col fuoco acceso.
22 Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум’я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго.	22 Proprio perché l'ordine del re urgeva e la fornace era riscaldata più del solito, la fiamma del fuoco uccise coloro che vi avevano gettato Sadràch, Mesàch e Abdènego.
23 Ці ж троє мужів — Седрах, Мисах та Авденаго — впали в піч, розпалену вогнем, зв’язані.	23 Quanto ai tre giovani, Sadràch, Mesàch e Abdènego, essi caddero legati dentro alla fornace col fuoco acceso.
24 І ходили вони серед полум’я, хваливши Бога й благословивши Господа.	24 Allora il re Nabucodònosor, rimasto turbato, si alzò in fretta. Domandò ai suoi intimi: "Non abbiamo gettato questi tre uomini nel fuoco, legati?". Essi risposero al re: "Certamente, o re!".
25 Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив:	25 Egli soggiunse: "Ecco, io vedo quattro uomini slegati che passeggiano in mezzo al fuoco e non ne ricevono nessun danno; l'aspetto poi del quarto rassomiglia a quello di un figlio degli dèi".
26 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім’я твоє преславне на всі віки;	26 Quindi Nabucodònosor si avvicinò all'apertura della fornace col fuoco acceso e gridò: "Sadràch, Mesàch e Abdènego, servitori del Dio Altissimo, uscite e venite qua!". Allora vennero fuori di mezzo al fuoco Sadràch, Mesàch e Abdènego.
27 бо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі — правдиві.	27 Satrapi, prefetti, governatori e intimi del re si avvicinarono per vedere quegli uomini: il fuoco non aveva avuto potere sopra il loro corpo e i capelli del loro capo non erano stati bruciati, i loro vestiti non erano stati alterati e in loro non era odor di fuoco.
28 Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради.	28 Nabucodònosor esclamò: "Sia benedetto il Dio di Sadràch, Mesàch e Abdènego, che ha mandato il suo angelo e ha liberato i suoi servi che, avendo fiducia in lui, hanno trasgredito l'ordine del re e hanno dato i loro corpi piuttosto che servire e adorare altri dèi all'infuori del loro Dio.
29 Бо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали.	29 Perciò ordino che tutti i popoli, nazioni e lingue, che parleranno in modo blasfemo contro il loro Dio, cioè di Sadràch, Mesàch e Abdènego, siano messi a morte e le loro case siano ridotte in un mucchio di rovine, perché non c'è altro Dio che possa liberare allo stesso modo!".
30 Ми їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було.	30 Allora il re dette nuovamente autorità a Sadràch, Mesàch e Abdènego nella provincia di Babilonia.
31 І все, що ти навів на нас, усе, що ти вчинив єси нам, — ти присудом учинив правдивим.	31 "Nabucodònosor re, a tutti i popoli, nazioni e lingue che abitano sopra tutta la terra: la vostra pace si moltiplichi!
32 Ти видав нас у руки супостатів беззаконних, відступників мерзенних, і несправедливому й найгіршому на всій землі цареві.	32 Mi è sembrato bene far conoscere i prodigi e le cose meravigliose che Dio Altissimo ha fatto nei miei riguardi.
33 І нині нема як нам уста розтулити наші: ганьба й сором покрили слуг твоїх і тих, що тебе шанують.	33 I suoi prodigi, come sono grandi! E i suoi miracoli, come sono meravigliosi! Il suo regno è un regno eterno e la sua potenza dura di generazione in generazione!".
34 Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого.	34 Oh, non ci abbandonare per sempre a motivo del tuo nome e non rompere la tua alleanza!
35 Не забирай від нас милости твоєї, Авраама твого улюбленого ради й Ісаака, слуги твого, й Ізраїля, святого твого,	35 Non ritirare da noi la tua misericordia a motivo di Abramo, tuo amico, di Isacco, tuo servo, e d'Israele, tuo santo,
36 яким ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському.	36 ai quali hai parlato dicendo di moltiplicare la loro discendenza, come gli astri del cielo e come la rena che è sul lido del mare.
37 О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради.	37 Ah, Signore, siamo diventati i più piccoli nei confronti di tutte le genti, siamo umiliati oggi sopra tutta la terra, a causa dei nostri peccati.
38 Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити твоє милосердя.	38 Non c'è nell'ora attuale né principe né profeta né capo, né olocausto né sacrificio, né oblazione né incenso, né un luogo dove offrirli davanti a te per trovar misericordia!
39 Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят,	39 Ma per la contrizione dell'animo e l'umiliazione dello spirito, possiamo trovare accoglienza, come con olocausti di arieti e di tori e come con migliaia di pingui agnelli.
40 так нехай буде перед тобою наша жертва нині, що хочемо тобі принести, бо нема сорому тим, що на тебе уповають.	40 Tale sia la nostra offerta al tuo cospetto in quest'ora, da compiere presso di te, perché non c'è vergogna per coloro che confidano in te!
41 І нині ми слідуємо за тобою всім серцем; ми тебе боїмося і твоє обличчя шукаємо — не сороми ж нас!	41 Ora noi ti seguiamo con tutto il cuore, ti temiamo e cerchiamo il tuo volto: non ci ricoprire di confusione!
42 Але обходься з нами за твоєю лагідністю і за твоєю милістю великою.	42 Ma agisci con noi secondo la tua benignità e secondo la ricchezza della tua misericordia!
43 Вирятуй нас твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені твоєму!	43 Liberaci per la tua mirabile potenza e da' gloria al tuo nome, Signore!
44 Хай осоромляться усі ті, що твоїм слугам зло чинять; хай засоромляться, позбавлені всієї своєї могутности, нехай розіб’ється їхня сила!	44 Retrocedano invece confusi quanti fanno il male ai tuoi servi; sian ricoperti di infamia, resi impotenti e la loro forza venga spezzata.
45 Нехай знають, що ти, Господи, Бог єдиний і славний на всю вселенну!»	45 Conoscano che tu, Signore, sei l'unico Dio, glorioso sopra tutta la terra!".
46 Царські слуги, що вкинули їх, не переставали розпалювати печі ропою, смолою, клоччям та хмизом,	46 I servi del re, che li avevano gettati dentro, non cessavano di riscaldare la fornace con bitume, pece, stoppa e legna minuta.
47 так що полум’я піднялось на 49 ліктів поверх печі,	47 La fiamma si estendeva sopra la fornace fino a quarantanove cubiti
48 і, вибухнувши, спалило тих халдеїв, що їх сягнуло при печі.	48 e propagandosi bruciò i Caldei che trovò intorno alla fornace.
49 Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печі	49 Ma l'angelo del Signore scese nella fornace con Azaria e i suoi compagni e spinse fuori della fornace la fiamma di fuoco,
50 і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди.	50 facendo dell'interno della fornace come un luogo ventilato, dove spirasse la brezza. Il fuoco non li toccò per nulla, non fece loro alcun male né procurò alcun tormento.
51 Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи:	51 Allora i tre ad una voce lodarono, glorificarono e benedissero Dio nella fornace dicendo:
52 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний і вельми возносимий повіки; благословенно ім’я твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки.	52 "Benedetto sei tu, Signore, Dio dei nostri padri, lodato ed esaltato nei secoli e benedetto il tuo santo nome glorioso, lodato ed esaltato nei secoli.
53 Благословен єси у твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний і вельми славний повіки.	53 Benedetto sei tu, nel tempio tuo santo glorioso, grandemente lodato e gloriosissimo nei secoli.
54 Благословен єси на престолі царства твого, і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки.	54 Benedetto sei tu sul trono del tuo regno, lodato ed esaltato nei secoli.
55 Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах.	55 Benedetto sei tu, che scruti gli abissi, assiso sopra i cherubini, lodato ed esaltato nei secoli.
56 Благословен єси на небесній тверді, і хвальний і прославлений повіки.	56 Benedetto sei tu nel firmamento del cielo, lodato e glorificato nei secoli.
57 Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте його повіки.	57 Benedite il Signore, opere tutte del Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
58 Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й вознесіте його повіки.	58 Angeli del Signore, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
59 Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте його повіки.	59 Benedite, cieli, il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
60 Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте його повіки.	60 Acque tutte del cielo, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
61 Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте його повіки.	61 Potenze tutte del Signore, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
62 Благословіте Господа, сонце й місяць! Хваліте й возносіте його повіки.	62 Sole e luna, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
63 Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й вознесіте його повіки.	63 Astri del cielo, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
64 Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте його повіки.	64 Piogge tutte e rugiade, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
65 Благословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте його повіки.	65 Venti tutti, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
66 Благословіте Господа, вогонь і спека! Хваліте й возносіте його повіки.	66 Fuoco e calore, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
67 Благословіте Господа, холод і гарячизна! Хваліте й возносіте його повіки.	67 Gelo e freddo, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
68 Благословіте Господа, роси й іней! Хваліте й возносіте його повіки.	68 Rugiade e brine, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
69 Благословіте Господа крига й холоднеча! Хваліте й возносіте його повіки.	69 Ghiaccio e freddo, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
70 Благословіте Господа, льоди й сніги! Хваліте й возносіте його повіки.	70 Brine e nevi, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
71 Благословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте його повіки.	71 Notti e giorni, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
72 Благословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте його повіки.	72 Luce e tenebra, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
73 Благословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте його повіки.	73 Folgori e nuvole, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
74 Нехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить його повіки.	74 La terra benedica il Signore, canti e lo esalti nei secoli.
75 Благословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте його повіки.	75 Monti e colline, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
76 Благослови Господа, все що на землі виростає! Хвали й возноси його повіки.	76 Germogli tutti della terra, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
77 Благословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте його повіки.	77 Voi, sorgenti, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
78 Благословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте його повіки.	78 Mari e fiumi, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
79 Благословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте його повіки.	79 Balene e tutto ciò che guizza nelle acque, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
80 Благословіте Господа усі небесні птиці! Хваліте й возносіте його повіки.	80 Uccelli tutti del cielo, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
81 Благословіте Господа, всі дикі звірі й худоба! Хваліте й возносіте його повіки.	81 Quadrupedi e rettili, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
82 Благословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте його повіки.	82 Figli degli uomini, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
83 Благословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте його повіки.	83 Voi d'Israele, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
84 Благословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте його повіки.	84 Sacerdoti del Signore, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
85 Благословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте його повіки.	85 Servi del Signore, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
86 Благословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки.	86 Spiriti e anime dei giusti, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
87 Благословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки.	87 Voi santi e umili di cuore, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli.
88 Благословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас.	88 Anania, Azaria, Misaele, benedite il Signore, cantate ed esaltatelo nei secoli, perché ci ha strappati dagl'inferi, ci ha salvato dal potere della morte; ci ha liberato dall'ardore della fiamma, di mezzo al fuoco ci ha liberato.
89 Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя.	89 Ringraziate il Signore, perché è buono, perché eterno è il suo amore.
90 Благословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте його й возносіте, бо повіки його милосердя.»	90 Voi tutti che adorate il Signore, benedite il Dio degli dèi, cantate e rendete grazie, perché eterno è il suo amore".
91 (24) Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: «Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв’язаних?» Ті ж у відповідь цареві: «Справді так, царю!»
92 (25) Знову заговорив він і сказав: «А он я бачу чотирьох мужів незв’язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на сина Божого.»
93 (26) Тоді Навуходоносор приступив до челюстей розжареної вогнем печі й заговорив, кажучи: «Седраху, Мисаху та Авденаго, слуги найвищого Бога! Вийдіть і приступіть сюди!» І вийшли Седрах, Мисах і Авденаго з-посеред вогню.
94 (27) Сатрапи, правителі, намісники й радники царські зібралися, щоб дивитись на цих мужів, над тілом яких вогонь не мав ніякої сили: волосся в них на голові не обсмалилось, одежа на них не змінилась, і чад вогню їх не торкнувся.
95 (28) Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: «Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога!
96 (29) Тому від мене дається наказ, щоб кожного, до якого б він народу, плетень чи язика не належав, хто вирече щось зневажливе супроти Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, пошматували на кусні, а діла його обернули в руїну, бо нема іншого бога, який би міг так спасати.»
97 (30) Тоді цар прийняв у велику ласку Седраха, Мисаха й Авденаго в Вавилонськім краю.
98 (31) Цар Навуходоносор усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
99 (32) Сподобалось мені оповістити вам про знаки й чудеса, які вчинив надо мною найвищий Бог.
100 (33) Які ж великі його знаки! Які ж могутні його чуда! Царство його — царство вічне, і влада його — від роду й до роду!»