Даниїл 3

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Цар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області.	1 Kralj Nabukodonozor odredi da se načini zlatni kip, visok šezdeset lakata i širok šest, i da ga postave u ravnici Duri, u pokrajini babilonskoj.
2 І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор.	2 Kralj Nabukodonozor pozva satrape, namjesnike, upravitelje, savjetnike, rizničare, suce i zakonoznance i sve namjesnike pokrajina da dođu na posvetu kipa što ga podiže kralj Nabukodonozor.
3 І зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор.	3 Tada se sakupiše satrapi, namjesnici, upravitelji, savjetnici, rizničari, suci i zakonoznanci i svi namjesnici pokrajinske vlasti na posvetu kipa što ga podiže kralj Nabukodonozor. I stadoše pred kip što podiže Nabukodonozor.
4 Тоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено:	4 Glasnik proglasi: »O narodi, plemena i jezici, evo što vam se naređuje:
5 Тієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.	5 u času kad začujete zvuke roga, frule, citre, sambuke, psaltira, gajda i svakovrsnih drugih glazbala, bacite se na tlo i poklonite se zlatnome kipu što ga podiže kralj Nabukodonozor!
6 А хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.»	6 Tko se ne baci na tlo i ne pokloni, bit će smjesta bačen u peć užarenu.«
7 Тим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.	7 Zato, čim začuše zvuk roga, frule, citre, sambuke, psaltira, gajda i svakovrsnih drugih glazbala, baciše se na tlo svi narodi, plemena i jezici klanjajući se zlatnome kipu što ga podiže kralj Nabukodonozor.
8 Саме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв.	8 Uto dođoše neki Kaldejci i optužiše Judejce.
9 Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки!	9 Rekoše kralju Nabukodonozoru: »O kralju, živ bio dovijeka!
10 Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові;	10 Ti si, kralju, naredio svakom čovjeku koji začuje zvuke roga, frule, citre, sambuke, psaltira, gajda i svakovrsnih drugih glazbala da se baci na tlo i da se pokloni zlatnome kipu;
11 а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.	11 a tko se ne baci na tlo i ne pokloni, da bude bačen u peć užarenu.
12 Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю — Седрах, Мисах та Авденаго, — ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.»	12 A evo, ovdje su Judejci koje si postavio za upravitelje pokrajine babilonske: Šadrak, Mešak i Abed Nego. Ti ljudi ne mare za te, o kralju; oni ne štuju tvojih bogova i nisu se poklonili zlatnome kipu što si ga podigao.«
13 Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя.	13 Nabukodonozor, bijesan i gnjevan, pozva Šadraka, Mešaka i Abed Nega. Odmah ih dovedoše pred kralja.
14 Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись?	14 A Nabukodonozor im reče: »Je li istina, Šadrače, Mešače i Abed Nego, da vi ne štujete mojih bogova i da se ne klanjate zlatnome kipu što ga podigoh?
15 Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити — гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?»	15 Jeste li voljni, čim začujete zvuk roga, frule, citre, sambuke, psaltira, gajda i svakovrsnih drugih glazbala, baciti se na tlo i pokloniti se kipu što ga načinih? Ako li mu se ne poklonite, bit ćete smjesta bačeni u peć užarenu; i koji je taj bog koji bi vas izbavio iz ruke moje?«
16 Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати.	16 Šadrak, Mešak i Abed Nego odgovoriše kralju Nabukodonozoru: »Ne treba da ti odgovorimo na to.
17 Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки,	17 Bog naš, kome služimo, može nas izbaviti iz užarene peći i od ruke tvoje, kralju; on će nas i izbaviti.
18 а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.»	18 No ako toga i ne učini, znaj, o kralju: mi nećemo služiti tvojemu bogu niti ćemo se pokloniti kipu što si ga podigao.«
19 Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано,	19 Na te riječi kralj Nabukodonozor uskipje bijesom, a lice mu se iznakazi na Šadraka, Mešaka i Abed Nega.
20 і наказав найдужчим мужам із свого війська зв’язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем.	20 On naredi da se peć ugrije sedam puta jače no inače i jakim ljudima iz svoje vojske zapovjedi da svežu Šadraka, Mešaka i Abed Nega i bace u peć punu žarkoga ognja.
21 І зараз же їх зв’язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем.	21 Svezaše ih, dakle, i u plaštevima, obući i kapama baciše u zažarenu peć.
22 Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум’я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго.	22 Kako kraljeva zapovijed bijaše žurna a peć preko mjere užarena, plamen ubi ljude koji su bacali Šadraka, Mešaka i Abed Nega.
23 Ці ж троє мужів — Седрах, Мисах та Авденаго — впали в піч, розпалену вогнем, зв’язані.	23 A tri čovjeka – Šadrak, Mešak i Abed Nego – padoše svezani u zažarenu peć.
24 І ходили вони серед полум’я, хваливши Бога й благословивши Господа.	24 Tada se kralj Nabukodonozor zaprepasti i brzo ustade. Zapita svoje savjetnike: »Nismo li bacili ova tri čovjeka svezana u oganj?« Oni odgovoriše: »Jesmo, kralju!«
25 Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив:	25 On reče: »Ali ja vidim četiri čovjeka, odriješeni šeću po vatri i ništa im se zlo ne događa; četvrti je sličan sinu Božjemu.«
26 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім’я твоє преславне на всі віки;	26 Nabukodonozor priđe vratima užarene peći i viknu: »Šadrače, Mešače i Abed Nego, sluge Boga Višnjega, iziđite i dođite ovamo!« Tada iziđoše iz ognja Šadrak, Mešak i Abed Nego.
27 бо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі — правдиві.	27 Sakupiše se satrapi, starješine, upravitelji i kraljevi savjetnici da vide te ljude: oganj ne bijaše naudio njihovu tijelu, kosa im na glavi neopaljena, plaštevi im neoštećeni, nikakav se zadah ognja ne bijaše uhvatio njih.
28 Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради.	28 Po pravdi si presudio u svemu što si poslao na nas i na sveti grad otaca naših, Jeruzalem: zbog naših si grijeha ovako postupio s nama, u istini i pravednosti.
29 Бо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали.	29 Zgriješili smo i počinili bezakonjeodmetnuvši se od tebe, sagriješili teško; ne slušasmo naredbe tvoje.
30 Ми їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було.	30 Nismo ih čuvali i nismo vršili što nam bijaše naređeno za naše dobro.
31 І все, що ти навів на нас, усе, що ти вчинив єси нам, — ти присудом учинив правдивим.	31 Sve što si poslao na nas, sve što si nam učinio, pravedno si učinio.
32 Ти видав нас у руки супостатів беззаконних, відступників мерзенних, і несправедливому й найгіршому на всій землі цареві.	32 Svidjelo mi se obznaniti vam znakove i čudesa što ih na meni učini Bog svevišnji.
33 І нині нема як нам уста розтулити наші: ганьба й сором покрили слуг твоїх і тих, що тебе шанують.	33 te danas ne smijemo otvoriti usta: sramota i ruglo pokrivaju one koji ti služe i tebi se klanjaju.
34 Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого.	34 O, ne zapusti nas zauvijek, zbog imena svoga, i ne razvrgni Saveza svoga,
35 Не забирай від нас милости твоєї, Авраама твого улюбленого ради й Ісаака, слуги твого, й Ізраїля, святого твого,	35 ne uskrati nam svoje milosrđe zbog Abrahama, miljenika svoga; zbog Izaka, sluge svojega; zbog Izraela, sveca svojega,
36 яким ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському.	36 kojima si obećao umnožit’ potomstvokao zvijezde nebeske i kao pijesak na obali morskoj.
37 О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради.	37 Gospode, postadosmo najmanji među narodima, prezreni po svoj zemlji poradi grijeha svojih.
38 Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити твоє милосердя.	38 Nemamo sada vojvode, proroka, kneza, paljenice, klanice, prinosa, kâda, ni mjesta gdje da prinesemo prvence tebi
39 Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят,	39 i da nađemo milosrđe. No primi nas slomljene duše, duha ponizna!
40 так нехай буде перед тобою наша жертва нині, що хочемо тобі принести, бо нема сорому тим, що на тебе уповають.	40 Kao paljenice ovnova i bikova, kao tisuće pretilih janjaca – takva nek’ bude žrtva naša pred tobom danas da nas pomiri s tobom – jer se neće postidjeti oni koji se u te uzdaju.
41 І нині ми слідуємо за тобою всім серцем; ми тебе боїмося і твоє обличчя шукаємо — не сороми ж нас!	41 Odsada ćemo svim srcem slijediti tebe, tebe se bojati i tražiti lice tvoje.
42 Але обходься з нами за твоєю лагідністю і за твоєю милістю великою.	42 Ne postidi nas, već postupaj s nama po blagosti svojoj, po velikoj ljubavi svojoj!
43 Вирятуй нас твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені твоєму!	43 Izbavi nas, kao nekoć, čudesima svojim, proslavi ime svoje, Gospode!
44 Хай осоромляться усі ті, що твоїм слугам зло чинять; хай засоромляться, позбавлені всієї своєї могутности, нехай розіб’ється їхня сила!	44 Neka se postide oni koji zlo čine slugama tvojim: neka se postide svoga nasilja i neka im sila skršena bude!
45 Нехай знають, що ти, Господи, Бог єдиний і славний на всю вселенну!»	45 Nek’ znaju da si ti jedini Bog i Gospod, slavan po svoj zemlji!«
46 Царські слуги, що вкинули їх, не переставали розпалювати печі ропою, смолою, клоччям та хмизом,	46 Kraljeve sluge koje ih bijahu bacile u peć neprestano poticahu oganj zemnim uljem, smolom, kučinama i vinjagom,
47 так що полум’я піднялось на 49 ліктів поверх печі,	47 tako te plamen lizaše četrdeset i devet lakata iznad peći.
48 і, вибухнувши, спалило тих халдеїв, що їх сягнуло при печі.	48 Buknuvši, spali Kaldejce koji se nađoše oko peći.
49 Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печі	49 No anđeo Gospodnji siđe u peć k Azarji i njegovim drugovima;izagna plamen ognja iz peći
50 і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди.	50 te usred peći puhaše kao rosni lahor, a oganj ih ne dodirnu niti im zadade bol ili kakvu neugodnost.
51 Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи:	51 Tada sva trojica zapjevaše u peći jednim glasom, slaveći i blagoslivljajući Boga:
52 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний і вельми возносимий повіки; благословенно ім’я твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки.	52 »Blagoslovljen budi, Gospodine,Bože otaca naših, hvaljen i uzvisivan dovijeka! Blagoslovljeno, slavno i sveto ime tvoje, hvaljeno i uzvisivano dovijeka!
53 Благословен єси у твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний і вельми славний повіки.	53 Blagoslovljen budi u domu sveteslave svoje, hvaljen i slavljen dovijeka!
54 Благословен єси на престолі царства твого, і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки.	54 Blagoslovljen budi na prijestoljukraljevstva svoga, hvaljen i uzvisivan dovijeka!
55 Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах.	55 Blagoslovljen, ti što istražuješ bezdane i sjediš nad kerubima, hvaljen i uzvisivan dovijeka!
56 Благословен єси на небесній тверді, і хвальний і прославлений повіки.	56 Blagoslovljen budi na svodu nebeskom, hvaljen i slavljen dovijeka!
57 Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте його повіки.	57 Sva djela Gospodnja, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
58 Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й вознесіте його повіки.	58 Anđeli Gospodnji, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
59 Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте його повіки.	59 Nebesa, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
60 Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте його повіки.	60 Sve vode nad nebesima,blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
61 Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте його повіки.	61 Sve sile Gospodnje, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
62 Благословіте Господа, сонце й місяць! Хваліте й возносіте його повіки.	62 Sunce i mjeseče, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
63 Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й вознесіте його повіки.	63 Zvijezde nebeske, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
64 Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте його повіки.	64 Sve kiše i rose, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
65 Благословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте його повіки.	65 Svi vjetrovi, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
66 Благословіте Господа, вогонь і спека! Хваліте й возносіте його повіки.	66 Ognju i žare, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
67 Благословіте Господа, холод і гарячизна! Хваліте й возносіте його повіки.	67 Studeni i vrućino, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
68 Благословіте Господа, роси й іней! Хваліте й возносіте його повіки.	68 Rose i mrazovi, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
69 Благословіте Господа крига й холоднеча! Хваліте й возносіте його повіки.	69 Lede i studeni, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
70 Благословіте Господа, льоди й сніги! Хваліте й возносіте його повіки.	70 Tuče i snijezi, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
71 Благословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте його повіки.	71 Noći i dani, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
72 Благословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте його повіки.	72 Svjetlo i tmino, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
73 Благословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте його повіки.	73 Munje i oblaci, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
74 Нехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить його повіки.	74 Zemlja neka blagoslivlje Gospoda: neka ga hvali i uzvisuje dovijeka!
75 Благословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте його повіки.	75 Bregovi i brežuljci, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
76 Благослови Господа, все що на землі виростає! Хвали й возноси його повіки.	76 Sve raslinstvo na zemlji, blagoslivljaj Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
77 Благословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте його повіки.	77 Izvori, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
78 Благословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте його повіки.	78 Mora i rijeke, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
79 Благословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте його повіки.	79 Kitovi i sve što se miče u vodama, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
80 Благословіте Господа усі небесні птиці! Хваліте й возносіте його повіки.	80 Ptice nebeske, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
81 Благословіте Господа, всі дикі звірі й худоба! Хваліте й возносіте його повіки.	81 Sve divlje i pitome životinje, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
82 Благословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте його повіки.	82 Sinovi ljudski, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
83 Благословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте його повіки.	83 Izraele, blagoslivljaj Gospoda: hvali i uzvisuj ga dovijeka!
84 Благословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте його повіки.	84 Svećenici Gospodnji, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
85 Благословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте його повіки.	85 Sluge Gospodnje, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
86 Благословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки.	86 Dusi i duše pravednih, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
87 Благословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки.	87 Sveti i ponizni srcem, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka!
88 Благословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас.	88 Hananijo, Azarjo, Mišaele, blagoslivljajte Gospoda: hvalite i uzvisujte ga dovijeka! Jer on nas je spasio od Podzemlja, on nas je istrgao iz ruke smrti, on nas je izbavio iz peći užarene, on nas je izbavio iz plamena.
89 Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя.	89 Slavite Gospoda jer je dobar, jer je vječna ljubav njegova!
90 Благословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте його й возносіте, бо повіки його милосердя.»	90 Svi štovatelji Gospodnji, blagoslivljajte Boga nad bogovima, hvalite i zahvaljujte, jer vječna je ljubav njegova!«
91 (24) Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: «Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв’язаних?» Ті ж у відповідь цареві: «Справді так, царю!»
92 (25) Знову заговорив він і сказав: «А он я бачу чотирьох мужів незв’язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на сина Божого.»
93 (26) Тоді Навуходоносор приступив до челюстей розжареної вогнем печі й заговорив, кажучи: «Седраху, Мисаху та Авденаго, слуги найвищого Бога! Вийдіть і приступіть сюди!» І вийшли Седрах, Мисах і Авденаго з-посеред вогню.
94 (27) Сатрапи, правителі, намісники й радники царські зібралися, щоб дивитись на цих мужів, над тілом яких вогонь не мав ніякої сили: волосся в них на голові не обсмалилось, одежа на них не змінилась, і чад вогню їх не торкнувся.
95 (28) Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: «Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога!
96 (29) Тому від мене дається наказ, щоб кожного, до якого б він народу, плетень чи язика не належав, хто вирече щось зневажливе супроти Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, пошматували на кусні, а діла його обернули в руїну, бо нема іншого бога, який би міг так спасати.»
97 (30) Тоді цар прийняв у велику ласку Седраха, Мисаха й Авденаго в Вавилонськім краю.
98 (31) Цар Навуходоносор усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
99 (32) Сподобалось мені оповістити вам про знаки й чудеса, які вчинив надо мною найвищий Бог.
100 (33) Які ж великі його знаки! Які ж могутні його чуда! Царство його — царство вічне, і влада його — від роду й до роду!»