Плач Єремії 5

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу!	1 Remember, O LORD, what has befallen us; behold, and see our disgrace!
2 Спадщина наша припала зайдам, доми наші — чужинцям.	2 Our inheritance has been turned over to strangers, our homes to aliens.
3 Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці.	3 We have become orphans, fatherless; our mothers are like widows.
4 Воду нашу за гроші п’ємо, дрова наші набуваємо за плату.	4 We must pay for the water we drink, the wood we get must be bought.
5 Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку.	5 With a yoke on our necks we are hard driven; we are weary, we are given no rest.
6 Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом.	6 We have given the hand to Egypt, and to Assyria, to get bread enough.
7 Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства.	7 Our fathers sinned, and are no more; and we bear their iniquities.
8 Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук.	8 Slaves rule over us; there is none to deliver us from their hand.
9 Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині.	9 We get our bread at the peril of our lives, because of the sword in the wilderness.
10 Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі.	10 Our skin is hot as an oven with the burning heat of famine.
11 Жінок знечещено в Сіоні, дівчат — у містах юдейських.	11 Women are ravished in Zion, virgins in the towns of Judah.
12 Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.	12 Princes are hung up by their hands; no respect is shown to the elders.
13 Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами.	13 Young men are compelled to grind at the mill; and boys stagger under loads of wood.
14 Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться.	14 The old men have quit the city gate, the young men their music.
15 Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились.	15 The joy of our hearts has ceased; our dancing has been turned to mourning.
16 Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили!	16 The crown has fallen from our head; woe to us, for we have sinned!
17 От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло.	17 For this our heart has become sick, for these things our eyes have grown dim,
18 Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній!	18 for Mount Zion which lies desolate; jackals prowl over it.
19 Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду.	19 But thou, O LORD, dost reign for ever; thy throne endures to all generations.
20 Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш?	20 Why dost thou forget us for ever, why dost thou so long forsake us?
21 Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись.	21 Restore us to thyself, O LORD, that we may be restored! Renew our days as of old!
22 Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався?	22 Or hast thou utterly rejected us? Art thou exceedingly angry with us?