Плач Єремії 3

Torna indietro

Біблія	Bibbia C.E.I. 1974
¹ Я — чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.	¹ Io sono l'uomo che ha provato la miseria sotto la sferza della sua ira.
² Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.	² Egli mi ha guidato, mi ha fatto camminare nelle tenebre e non nella luce.
³ Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.	³ Solo contro di me egli ha volto e rivolto la sua mano tutto il giorno.
⁴ Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.	⁴ Egli ha consumato la mia carne e la mia pelle, ha rotto le mie ossa.
⁵ Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.	⁵ Ha costruito sopra di me, mi ha circondato di veleno e di affanno.
⁶ Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.	⁶ Mi ha fatto abitare in luoghi tenebrosi come i morti da lungo tempo.
⁷ Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.	⁷ Mi ha costruito un muro tutt'intorno, perché non potessi più uscire; ha reso pesanti le mie catene.
⁸ Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.	⁸ Anche se grido e invoco aiuto, egli soffoca la mia preghiera.
⁹ Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.	⁹ Ha sbarrato le mie vie con blocchi di pietra, ha ostruito i miei sentieri.
¹⁰ Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.	¹⁰ Egli era per me un orso in agguato, un leone in luoghi nascosti.
¹¹ Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.	¹¹ Seminando di spine la mia via, mi ha lacerato, mi ha reso desolato.
¹² Він нап’яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.	¹² Ha teso l'arco, mi ha posto come bersaglio alle sue saette.
¹³ Дав доступ у моє нутро дітям сагайдака свого.	¹³ Ha conficcato nei miei fianchi le frecce della sua faretra.
¹⁴ Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.	¹⁴ Son diventato lo scherno di tutti i popoli, la loro canzone d'ogni giorno.
¹⁵ Наситив мене гіркотою, і напоїв полином.	¹⁵ Mi ha saziato con erbe amare, mi ha dissetato con assenzio.
¹⁶ Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.	¹⁶ Mi ha spezzato con la sabbia i denti, mi ha steso nella polvere.
¹⁷ Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.	¹⁷ Son rimasto lontano dalla pace, ho dimenticato il benessere.
¹⁸ Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!	¹⁸ E dico: "È sparita la mia gloria, la speranza che mi veniva dal Signore".
¹⁹ Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.	¹⁹ Il ricordo della mia miseria e del mio vagare è come assenzio e veleno.
²⁰ Глибоко вбилось усе те мені в пам’ять, і душа моя в мені прибита;	²⁰ Ben se ne ricorda e si accascia dentro di me la mia anima.
²¹ Оце пригадую я моєму серцю і тому надіюсь.	²¹ Questo intendo richiamare alla mia mente, e per questo voglio riprendere speranza.
²² Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.	²² Le misericordie del Signore non sono finite, non è esaurita la sua compassione;
²³ Вони нові щоранку, велика твоя вірність.	²³ esse son rinnovate ogni mattina, grande è la sua fedeltà.
²⁴ Господь — мій пай, — моя душа говорить; тому й надіюся на нього,	²⁴ "Mia parte è il Signore - io esclamo - per questo in lui voglio sperare".
²⁵ Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.	²⁵ Buono è il Signore con chi spera in lui, con l'anima che lo cerca.
²⁶ Добре чекати мовчки від Господа спасіння.	²⁶ È bene aspettare in silenzio la salvezza del Signore.
²⁷ Добре для людини носити ярмо в юнацтві.	²⁷ È bene per l'uomo portare il giogo fin dalla giovinezza.
²⁸ Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.	²⁸ Sieda costui solitario e resti in silenzio, poiché egli glielo ha imposto;
²⁹ Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!	²⁹ cacci nella polvere la bocca, forse c'è ancora speranza;
³⁰ Нехай наставить тому, хто б’є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!	³⁰ porga a chi lo percuote la sua guancia, si sazi di umiliazioni.
³¹ Бо не навіки Господь відкидає.	³¹ Poiché il Signore non rigetta mai...
³² Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.	³² Ma, se affligge, avrà anche pietà secondo la sua grande misericordia.
³³ Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.	³³ Poiché contro il suo desiderio egli umilia e affligge i figli dell'uomo.
³⁴ А коли хтось бере під ноги усіх в’язнів країни	³⁴ Quando schiacciano sotto i loro piedi tutti i prigionieri del paese,
³⁵ чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,	³⁵ quando falsano i diritti di un uomo in presenza dell'Altissimo,
³⁶ коли ошукує когось у якійсь справі, — хіба Господь того не бачить?	³⁶ quando fan torto a un altro in una causa, forse non vede il Signore tutto ciò?
³⁷ Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?	³⁷ Chi mai ha parlato e la sua parola si è avverata, senza che il Signore lo avesse comandato?
³⁸ Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?	³⁸ Dalla bocca dell'Altissimo non procedono forse le sventure e il bene?
³⁹ Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік — за кару за гріхи власні?	³⁹ Perché si rammarica un essere vivente, un uomo, per i castighi dei suoi peccati?
⁴⁰ Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!	⁴⁰ "Esaminiamo la nostra condotta e scrutiamola, ritorniamo al Signore.
⁴¹ Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!	⁴¹ Innalziamo i nostri cuori al di sopra delle mani, verso Dio nei cieli.
⁴² Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!	⁴² Abbiamo peccato e siamo stati ribelli; tu non ci hai perdonato.
⁴³ Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.	⁴³ Ti sei avvolto nell'ira e ci hai perseguitati, hai ucciso senza pietà.
⁴⁴ Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.	⁴⁴ Ti sei avvolto in una nube, così che la supplica non giungesse fino a te.
⁴⁵ Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.	⁴⁵ Ci hai ridotti a spazzatura e rifiuto in mezzo ai popoli.
⁴⁶ Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.	⁴⁶ Han spalancato la bocca contro di noi tutti i nostri nemici.
⁴⁷ Страх і яма нам випала, спустошення й руїна.	⁴⁷ Terrore e trabocchetto sono la nostra sorte, desolazione e rovina".
⁴⁸ Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.	⁴⁸ Rivoli di lacrime scorrono dai miei occhi, per la rovina della figlia del mio popolo.
⁴⁹ Око моє стікає без угаву, без перестання,	⁴⁹ Il mio occhio piange senza sosta perché non ha pace
⁵⁰ поки Господь з неба не спогляне та не побачить.	⁵⁰ finché non guardi e non veda il Signore dal cielo.
⁵¹ Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.	⁵¹ Il mio occhio mi tormenta per tutte le figlie della mia città.
⁵² Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.	⁵² Mi han dato la caccia come a un passero coloro che mi son nemici senza ragione.
⁵³ Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.	⁵³ Mi han chiuso vivo nella fossa e han gettato pietre su di me.
⁵⁴ Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»	⁵⁴ Son salite le acque fin sopra il mio capo; io dissi: "È finita per me".
⁵⁵ Я візвав твоє ім’я, Господи, із глибокої ями.	⁵⁵ Ho invocato il tuo nome, o Signore, dalla fossa profonda.
⁵⁶ Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»	⁵⁶ Tu hai udito la mia voce: "Non chiudere l'orecchio al mio sfogo".
⁵⁷ Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».	⁵⁷ Tu eri vicino quando ti invocavo, hai detto: "Non temere!".
⁵⁸ Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.	⁵⁸ Tu hai difeso, Signore, la mia causa, hai riscattato la mia vita.
⁵⁹ О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!	⁵⁹ Hai visto, o Signore, il torto che ho patito, difendi il mio diritto!
⁶⁰ Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.	⁶⁰ Hai visto tutte le loro vendette, tutte le loro trame contro di me.
⁶¹ Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.	⁶¹ Hai udito, Signore, i loro insulti, tutte le loro trame contro di me,
⁶² Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.	⁶² i discorsi dei miei oppositori e le loro ostilità contro di me tutto il giorno.
⁶³ Чи вони сидять, чи встають, глянь: я — їхня глумлива пісня.	⁶³ Osserva quando siedono e quando si alzano; io sono la loro beffarda canzone.
⁶⁴ Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.	⁶⁴ Rendi loro il contraccambio, o Signore, secondo l'opera delle loro mani.
⁶⁵ Ти їм даси запекле серце; проклін на них твій!	⁶⁵ Rendili duri di cuore, la tua maledizione su di loro!
⁶⁶ Ти гонитимеш їх, о Господи, у гніві і винищиш їх із-під неба.	⁶⁶ Perseguitali nell'ira e distruggili sotto il cielo, Signore.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati