Плач Єремії 3

Біблія	BIBBIA CEI 1974
1 Я — чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.	1 Io sono l'uomo che ha provato la miseria sotto la sferza della sua ira.
2 Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.	2 Egli mi ha guidato, mi ha fatto camminare nelle tenebre e non nella luce.
3 Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.	3 Solo contro di me egli ha volto e rivolto la sua mano tutto il giorno.
4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.	4 Egli ha consumato la mia carne e la mia pelle, ha rotto le mie ossa.
5 Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.	5 Ha costruito sopra di me, mi ha circondato di veleno e di affanno.
6 Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.	6 Mi ha fatto abitare in luoghi tenebrosi come i morti da lungo tempo.
7 Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.	7 Mi ha costruito un muro tutt'intorno, perché non potessi più uscire; ha reso pesanti le mie catene.
8 Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.	8 Anche se grido e invoco aiuto, egli soffoca la mia preghiera.
9 Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.	9 Ha sbarrato le mie vie con blocchi di pietra, ha ostruito i miei sentieri.
10 Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.	10 Egli era per me un orso in agguato, un leone in luoghi nascosti.
11 Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.	11 Seminando di spine la mia via, mi ha lacerato, mi ha reso desolato.
12 Він нап’яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.	12 Ha teso l'arco, mi ha posto come bersaglio alle sue saette.
13 Дав доступ у моє нутро дітям сагайдака свого.	13 Ha conficcato nei miei fianchi le frecce della sua faretra.
14 Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.	14 Son diventato lo scherno di tutti i popoli, la loro canzone d'ogni giorno.
15 Наситив мене гіркотою, і напоїв полином.	15 Mi ha saziato con erbe amare, mi ha dissetato con assenzio.
16 Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.	16 Mi ha spezzato con la sabbia i denti, mi ha steso nella polvere.
17 Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.	17 Son rimasto lontano dalla pace, ho dimenticato il benessere.
18 Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!	18 E dico: "È sparita la mia gloria, la speranza che mi veniva dal Signore".
19 Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.	19 Il ricordo della mia miseria e del mio vagare è come assenzio e veleno.
20 Глибоко вбилось усе те мені в пам’ять, і душа моя в мені прибита;	20 Ben se ne ricorda e si accascia dentro di me la mia anima.
21 Оце пригадую я моєму серцю і тому надіюсь.	21 Questo intendo richiamare alla mia mente, e per questo voglio riprendere speranza.
22 Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.	22 Le misericordie del Signore non sono finite, non è esaurita la sua compassione;
23 Вони нові щоранку, велика твоя вірність.	23 esse son rinnovate ogni mattina, grande è la sua fedeltà.
24 Господь — мій пай, — моя душа говорить; тому й надіюся на нього,	24 "Mia parte è il Signore - io esclamo - per questo in lui voglio sperare".
25 Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.	25 Buono è il Signore con chi spera in lui, con l'anima che lo cerca.
26 Добре чекати мовчки від Господа спасіння.	26 È bene aspettare in silenzio la salvezza del Signore.
27 Добре для людини носити ярмо в юнацтві.	27 È bene per l'uomo portare il giogo fin dalla giovinezza.
28 Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.	28 Sieda costui solitario e resti in silenzio, poiché egli glielo ha imposto;
29 Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!	29 cacci nella polvere la bocca, forse c'è ancora speranza;
30 Нехай наставить тому, хто б’є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!	30 porga a chi lo percuote la sua guancia, si sazi di umiliazioni.
31 Бо не навіки Господь відкидає.	31 Poiché il Signore non rigetta mai...
32 Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.	32 Ma, se affligge, avrà anche pietà secondo la sua grande misericordia.
33 Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.	33 Poiché contro il suo desiderio egli umilia e affligge i figli dell'uomo.
34 А коли хтось бере під ноги усіх в’язнів країни	34 Quando schiacciano sotto i loro piedi tutti i prigionieri del paese,
35 чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,	35 quando falsano i diritti di un uomo in presenza dell'Altissimo,
36 коли ошукує когось у якійсь справі, — хіба Господь того не бачить?	36 quando fan torto a un altro in una causa, forse non vede il Signore tutto ciò?
37 Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?	37 Chi mai ha parlato e la sua parola si è avverata, senza che il Signore lo avesse comandato?
38 Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?	38 Dalla bocca dell'Altissimo non procedono forse le sventure e il bene?
39 Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік — за кару за гріхи власні?	39 Perché si rammarica un essere vivente, un uomo, per i castighi dei suoi peccati?
40 Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!	40 "Esaminiamo la nostra condotta e scrutiamola, ritorniamo al Signore.
41 Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!	41 Innalziamo i nostri cuori al di sopra delle mani, verso Dio nei cieli.
42 Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!	42 Abbiamo peccato e siamo stati ribelli; tu non ci hai perdonato.
43 Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.	43 Ti sei avvolto nell'ira e ci hai perseguitati, hai ucciso senza pietà.
44 Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.	44 Ti sei avvolto in una nube, così che la supplica non giungesse fino a te.
45 Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.	45 Ci hai ridotti a spazzatura e rifiuto in mezzo ai popoli.
46 Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.	46 Han spalancato la bocca contro di noi tutti i nostri nemici.
47 Страх і яма нам випала, спустошення й руїна.	47 Terrore e trabocchetto sono la nostra sorte, desolazione e rovina".
48 Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.	48 Rivoli di lacrime scorrono dai miei occhi, per la rovina della figlia del mio popolo.
49 Око моє стікає без угаву, без перестання,	49 Il mio occhio piange senza sosta perché non ha pace
50 поки Господь з неба не спогляне та не побачить.	50 finché non guardi e non veda il Signore dal cielo.
51 Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.	51 Il mio occhio mi tormenta per tutte le figlie della mia città.
52 Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.	52 Mi han dato la caccia come a un passero coloro che mi son nemici senza ragione.
53 Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.	53 Mi han chiuso vivo nella fossa e han gettato pietre su di me.
54 Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»	54 Son salite le acque fin sopra il mio capo; io dissi: "È finita per me".
55 Я візвав твоє ім’я, Господи, із глибокої ями.	55 Ho invocato il tuo nome, o Signore, dalla fossa profonda.
56 Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»	56 Tu hai udito la mia voce: "Non chiudere l'orecchio al mio sfogo".
57 Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».	57 Tu eri vicino quando ti invocavo, hai detto: "Non temere!".
58 Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.	58 Tu hai difeso, Signore, la mia causa, hai riscattato la mia vita.
59 О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!	59 Hai visto, o Signore, il torto che ho patito, difendi il mio diritto!
60 Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.	60 Hai visto tutte le loro vendette, tutte le loro trame contro di me.
61 Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.	61 Hai udito, Signore, i loro insulti, tutte le loro trame contro di me,
62 Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.	62 i discorsi dei miei oppositori e le loro ostilità contro di me tutto il giorno.
63 Чи вони сидять, чи встають, глянь: я — їхня глумлива пісня.	63 Osserva quando siedono e quando si alzano; io sono la loro beffarda canzone.
64 Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.	64 Rendi loro il contraccambio, o Signore, secondo l'opera delle loro mani.
65 Ти їм даси запекле серце; проклін на них твій!	65 Rendili duri di cuore, la tua maledizione su di loro!
66 Ти гонитимеш їх, о Господи, у гніві і винищиш їх із-під неба.	66 Perseguitali nell'ira e distruggili sotto il cielo, Signore.