Єремія 19

Біблія	Biblia Matos Soares
1 Так сказав Господь Єремії: «Іди, купи собі глиняний глечик у ганчаря; і візьми з собою старших з народу й зо священиків.	1 Assim falou o Senhor: Vai comprar uma bilha de barro feita por um oleiro, leva contigo alguns dos anciães do povo e dos anciães dos sacerdotes,
2 І вийди в Бен-Гінном-долину, що за Череп’яною брамою, та й промов там слова, що скажу тобі.	2 e a sai ao vale do filho de Hinnom, que está junto à entrada da porta das olarias, e publicarás ali as palavras que te vou dizer.
3 Скажи: Слухайте слово Господнє, ви царі юдейські, і ви, мешканці єрусалимські! Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: Ось я наведу на це місце таке лихо, що хто про нього почує, у того задзвенить у вухах, —	3 Dirás: Ouvi a palavra do Senhor, reis de Judá e habitantes de Jerusalém; Assim fala o Senhor dos exércitos, o Deus de Israel: Vou fazer cair tal calamidade sobre este lugar, que, a todo aquele que a ouvir referir, lhe ficarão retinindo os ouvidos.
4 за те, що вони покинули це місце й учинили його чужим, кадять бо на ньому богам іншим, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, ні царі юдейські, й за те, що сповнили це місце безвинною кров’ю.	4 Com efeito, abandonaram-me, profanaram este lugar, e nele ofereceram incenso a deuses estranhos, que não conheceram, nem eles, nem seus pais nem os reis de Judá, e encheram este lugar de sangue de inocentes (sacrificados a Moloch);
5 Вони спорудили узвишшя на честь Ваала, щоб палити вогнем своїх синів як всепалення Ваалові; а того не заповідав я й не встановлював, ба й на думку воно мені не спадало.	5 edificaram altares a Baal, para lhe queimarem seus filhos no fogo em holocausto, coisa que não mandei jamais, nem disse, nem me veio ao pensamento.
6 Тим то й настане час, — слово Господнє, — коли це місце не зватимуть більш Тофетом і Бен-Гінном-долиною, лише долиною Різанини.	6 Por isso aproximam-se os dias, diz o Senhor, em que este lugar não será mais chamado Tofet, nem Vale do filho de Hinnom, mas Vale da Matança.
7 Я позбавлю розуму Юду та Єрусалим на цім місці і допущу, щоб вони впали від меча на очах ворогів їхніх і від руки тих, що чигають на їхню душу; трупи ж їхні віддам на поживу птаству небесному й дряпіжному звіреві.	7 Dissiparei os desígnios (dos habitantes) de Judá e de Jerusalém neste lugar, exterminá-los-ei com a espada, em frente de seus inimigos e pela mão dos que procuram a sua vida, e darei os seus cadáveres como pasto às aves do céu e aos animais da terra.
8 Учиню це місто запустінням та сміховищем; хто б тільки проходив ним, дивуватиметься й посвистуватиме над його ранами.	8 Farei desta cidade um objecto de pasmo e de ludíbrio: todo o que passar por ela, ficará pasmado e se rirá de todos os seus castigos.
9 Зроблю так, що вони їстимуть тіло власних синів і власних дочок, і кожен їстиме тіло свого ближнього, опинившись в облозі та в нужді, коли притиснуть їх вороги й ті, що чигають на душу їхню.	9 Dar-lhes-ei a comer a carne de seus filhos e a carne de suas filhas; devorar-se-ão uns aos outros, durante o cerco e o aperto a que serão reduzidos pelos seus inimigos e pelos que querem tirar-lhes a vida.
10 І розіб’єш глечик перед очима тих мужів, що йтимуть із тобою,	10 A seguir, quebrarás a bilha de barro aos olhos dos varões, que tiverem ido contigo,
11 і скажеш до них: Так каже Господь сил: — Отак розіб’ю народ цей й це місто, як розбивають глечик, який не можна більше зліпити докупи. І ховатимуть на Тофеті, бо не буде де ховати.	11 e lhes dirás: Assim fala o Senhor dos exércitos: Quebrarei este povo e esta cidade, como se quebra uma bilha de barro, que não pode mais refazer-se; os mortos serão enterrados em Tofet, porque não haverá outro lugar para os enterrar.
12 Отак вчиню з цим місцем, — слово Господнє, — і з його мешканцями. Я вчиню місто це таким, як Тофет.	12 Isto farei a este lugar e aos seus habitantes, diz o Senhor, tornando esta cidade semelhante a Tofet.
13 Будинки єрусалимські й доми царів юдейських будуть нечисті, як оце місце Тофет, — усі доми, що на їхніх покрівлях кадили вони усьому війську небесному й возливали ливні жертви чужим богам.»	13 As casas de Jerusalém e as casas dos reis de Judá serão imundas, como o lugar de Tofet; todas as casas, em cujos terraços ofereceram incenso a toda a milícia (ou astros) do céu, e ofereceram libações aos deuses estranhos.
14 Повернувшися ж Єремія з Тофету, куди посилав його Господь пророкувати, став на подвір’ї дому Господнього та й промовив до всього народу:	14 Quando Jeremias voltou de Tofet, aonde o tinha enviado o Senhor a profetizar, pôs-se em pé no átrio da casa do Senhor e disse a todo o povo:
15 «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось я наведу на це місто і на всі сусідні міста все те лихо, що ним погрожував йому, вони бо виявили себе тугошиїми й не слухали слів моїх.»